Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №489/4359/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/4359/26

Провадження № 2/489/2634/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 скасування арешту,

встановив:

В травні 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Лугвеневу Л.С. із використанням системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування арешту.

Свої вимоги мотивувала тим, що 09.09.2008 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 приватизували житловий будинок АДРЕСА_1 . В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та 07.10.2009 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Право власності позивача ОСОБА_1 на 2/3 частини вказаного житлового будинку та відповідача ОСОБА_2 на 1/3 частину вказаного будинку зареєстровано у встановленому законом порядку. В 2026 році позивач звернулась до нотаріуса з метою продажу належної їй частки буд. АДРЕСА_1 , проте нотаріусом їй було повідомлено, що на вказаний будинок Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 26.07.2006 за № 3515554 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено запис про його обтяження, а саме арешт. При цьому в якості підстави обтяження зазначено: рішення, 156, 14.02.1986, ким видано – не вказано. Згідно повідомлення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2026 за наданими відомостями видати копію судового рішення не виявляється можливим (відсутні необхідні дані для його ідентифікації). Також відповідно до листа Першої миколаївської державної нотаріальної контори від 06.05.2026 встановлено, що строк зберігання відповідних документів до 2000 року становив 3 роки, на теперішній час вони знищені, а тому достовірно встановити підстави для накладенні арешту на буд. АДРЕСА_1 не виявляється можливим. Разом з тим, відомості про позивача ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників – відсутні, право власності на спірне нерухоме майно вона набула в 2008 році, а арешт на нього було накладено в 2006 році на підставі рішення від 1986 року.

На переконання позивача ОСОБА_1 , існування вказаного арешту, накладеного на її майно, перешкоджає їй як власнику реалізувати свої права вільного користування, розпорядження та володіння зазначеним будинком, в зв`язку з чим вона звернулась із даним позовом до суду.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати арешт, накладений Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою 26 липня 2006 року на будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення 156 від 14.02.1986, реєстраційний номер обтяження 3515554.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 25.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Лугвенева Л.С. не з`явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, 15.06.2026 від неї на адресу суду надійшла зава про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.09.2008, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради, буд. АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 – 1/3 частина, ОСОБА_1 – 1/3 частина, ОСОБА_5 – 1/3 частина (а.с. 9).

07.10.2009 державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Тригуб К.М. було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається з 1/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 11).

10.07.2010 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 13)

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2026 право власності на буд. АДРЕСА_2 зареєстровано за: ОСОБА_1 – 2/3 частки; ОСОБА_2 – 1/3 частка. У відповідності до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.05.2026 на вказаний житловий будинок накладено обтяження; тип обтяження – заборона (архівний запис; реєстраційний номер обтяження – 3515554; зареєстровано – 26.07.2006 за № 3515554 реєстратором Перша миколаївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження – рішення, 156. 14.02.1986, не вказано;об`єкт обтяження – АДРЕСА_3 (а.с. 26-27).

У відповідності до повідомлення Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 06.05.2026 за вих. № 312/01-16 Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області включно по 2006 рік була єдиним реєстратором (технічним виконавцем) обтяжень на нерухоме майно, яке накладалось на підставі заяв державних та приватних нотаріусів, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо. Арешти (заборони), які були накладені на підстави вказаних документів у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені з паперових носіїв. Документи, які стали підставою для внесення записів про обтяження на даний час вже знищені (згідно номенклатури по 2000 рік включно, строк зберігання – три роки) (а.с. 5).

Відповідно до повідомлення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12.05.2026 за вих. № 01-12/133/2026 на підставі викладеної у запиті інформації видати копію судового рішення від 14.02.1986 Народного суду Ленінського району про обтяження (арешт) будинку АДРЕСА_1 – не виявляється можливим (а.с. 6).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

В ст. 391 ЦК України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/12223/19 від 05.10.2022).

Згідно з ст. 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яку ратифіковано Україною 17.07.1997 та яка набрала чинності для України 11.09.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

З інформації про заборону відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , неможливо встановити, хто є видавником рішення № 156 від 14.02.1986, яке стало підставою для державної реєстрації обтяження, а документи, на підставі яких було накладено арешт, зокрема листування з судовими установами з питань вчинення нотаріальних дій, не збереглися. Крім того, судом встановлено, що заборона на відчуження об`єкту нерухомості накладена у 1986 році (зареєстрована у 2006 році), а спірне нерухоме майно приватизовано в подальшому - у 2008 році.

Суд вважає, що безпідставна заборона відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , необґрунтовано обмежує право позивача на розпорядження своїм майном, що суперечить вимогам національного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з визнанням ОСОБА_2 позовних вимог, позивачу ОСОБА_1 необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 532,48 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інші 50% витрат зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.89, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 скасування арешту – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений Першою миколаївською державною нотаріальною конторою 26 липня 2006 року на будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення, 156 від 14.02.1986, реєстраційний номер обтяження 3515554.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 266868723 від 19.05.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина