Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №479/328/26 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/328/26

2/479/543/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі : головуючої – судді Репушевської О.В.,

за участі : секретаря судових засідань Рябощук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу №479/328/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

учасники провадження:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Вялова І.М., за ордером серія ВЕ №1152554,

виданого 23 березня 2026 року,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача адвокат Курченко В.М., за ордером серія ВЕ №1201328,

виданого 24 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

24 березня 2026 року позивач в особі представника звернулася до суду з даним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги мотивує тим, що діти знаходяться на її утриманні і проживають спільно з нею. Змушена звернутися до суду в зв`язку з недосягненням з відповідачем згоди про добровільне відрахування аліментів на утримання дітей.

Від представника відповідача надійшов відзив, згідно якого позовні вимоги визнає частково, вказує, що у нього на утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона просила позовні вимоги задовольнити, зауважила, що доньці ОСОБА_3 , 2008 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років. Вказувала на відсутність належних доказів утримання відповідачем дітей і дружини.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, згідно заяви просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 являються батьками:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 06 березня 2024 року (а.с.4);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 06 березня 2024 року (а.с.5).

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.51 Конституції України, ст.ст.3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.180-184, 191 СК України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7, 141 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно положень ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Вирішуючи питання стягнення аліментів, суд виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо своїх дітей, передбаченого ст.141 СК України.

Положеннями ст.ст.3, 18, 27 Конвенції ООН Про права дитини визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч.1 ст.141 СК України).

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України - способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Положеннями ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом, а саме 11 червня 2026 року, дитина - ОСОБА_3 досягла повноліття (18 років). Враховуючи вищезазначену норму закону, обов`язок відповідача щодо утримання цієї дитини в межах даного спору припинився 11 червня 2026 року. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на користь позивача на двох дітей підлягають розгляду виключно за період з 24 березня 2026 року по 11 червня 2026 року включно.

Визначаючи розмір аліментів за вказаний період, а також на майбутній період (на утримання молодшої дитини - ОСОБА_4 з 12 червня 2026 року), суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України, зокрема, матеріальне становище платника аліментів та наявність у нього інших дітей.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , що підтверджено даними свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 08 вересня 2022 року.

Крім того, відповідач має спільну доньку із ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого Врадіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 02 липня 2025 року.

Судом установлено, що на день звернення позивача до суду з позовом у сторін було двоє неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим вимога про стягнення аліментів у розмірі однієї третини заробітку (доходу) відповідача відповідала положенням статей 180, 181, 183 Сімейного кодексу України.

Разом з тим під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 старша дитина сторін - ОСОБА_3 досягла повноліття, у зв`язку з чим відповідно до ст.180 СК України обов`язок батьків щодо її утримання як неповнолітньої дитини припинився.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що рішення повинно ґрунтуватися на обставинах, які існують на момент його ухвалення. Оскільки на час ухвалення рішення право на отримання аліментів у старшої дитини припинилося у зв`язку з досягненням нею повноліття, стягнення аліментів на її утримання після зазначеної дати суперечило б вимогам сімейного законодавства.

Водночас право старшої дитини на отримання аліментів існувало з дня звернення позивача до суду і до дня досягнення нею повноліття, а тому за цей період позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей та дружини від іншого шлюбу, суд зазначає таке.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано лише свідоцтво про народження дитини, та свідоцтво про шлюб. А дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є донькою відповідача, що підтверджено даними її свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 , також доказів, що вони перебувають на його утриманні суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сам по собі факт народження у відповідача іншої дитини не свідчить про зміну його матеріального чи сімейного стану настільки, щоб це було безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а також не підтверджує фактичного здійснення ним її утримання. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про перебування цієї дитини на його утриманні, понесення ним відповідних витрат, погіршення матеріального становища або неможливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, відповідач суду не надав.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої народження дитини в іншому шлюбі саме по собі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Особа, яка просить врахувати зазначену обставину, повинна довести, що вона спричинила зміну її матеріального чи сімейного стану та впливає на можливість виконувати аліментний обов`язок. Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №760/9783/18-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, а також підтверджені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі №552/2073/23.

При визначенні розміру аліментів суд виходить із принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, закріпленого у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, та враховує положення статті 182 Сімейного кодексу України, відповідно до яких першочергова увага приділяється належному забезпеченню дитини. Оскільки відповідач не довів наявності обставин, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів до однієї шостої частини доходу, суд не знаходить підстав для відступу від загального орієнтовного розміру аліментів на одну дитину, визначеного статтею 183 СК України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню: аліменти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі однієї третини заробітку (доходу) відповідача на двох дітей за період з дня пред`явлення позову до дня досягнення старшою дитиною повноліття, а починаючи з наступного дня після досягнення нею повноліття - у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) відповідача на утримання однієї неповнолітньої дитини, але не менше гарантованого законом мінімального розміру аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України.

Позивача при поданні позову про стягнення аліментів звільнено від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" (наявність статусу учасника бойових дій), суд зазначає, що за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі №545/1149/17) дана пільга не поширюється на спори, які виникають із сімейних правовідносин та не стосуються захисту безпосередніх соціальних прав ветерана. З огляду на відсутність достатніх підстав для звільнення відповідача від судових витрат за його майновим станом на підставі ст.8 вказаного Закону, клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено, суд вважає за необхідне стягнути відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн..

На підставі викладеного і керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.141, 180, 181, 182, 192 СК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 247 ч.2, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_7 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 березня 2026 року по 11 червня 2026 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_7 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 червня 2026 року до досягнення дитини повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено - 09 липня 2026 року.

СУДДЯ: