Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №455/1287/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1287/26

Провадження № 3/455/593/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, що надійшли з Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

09.07.2026 до Старосамбірського районного суду Львівської області з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.51 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №991810 від 08.06.2026, складеного дільничним офіцером СП ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Сенчишин В.В. ОСОБА_1 , 26.05.2026 о 05 год 00 хв, перебуваючи у с. Березів по вул. Л. Українки, 12, Самбірського району Львівської області здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме з подвір`я за вказаною адресою викрав мотику, пластмасове відро, радіоприймач та дерев`яну драбину, чим завдав матеріальних збитків на суму 1000 (одна тисяча гривень)

Вказані дії Відділенням поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину в дрібному викрадені чужого майна не визнав. Зазначив, що зазначені речі лежали поза межами подвір`я, там, де люди складають непотрібні речі для подальшого вивозу сміттєвозом. Тому вирішив, що їх викинули і вони не мали економічної цінності.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, враховую, що ч. 1 ст. 51КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Юридичними ознаками майна як предмета дрібного викрадення є те, що таке майно повинно бути чужим для винного, мати економічеу цінність, та як правило, має належати на праві власності іншому суб`єкту права власності

З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю. Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст. 51 КУпАП та ст. 185 КК України, а також ч. 1 та ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Отже, конструкція об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, свідчить про обов`язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.

У протоколі згідно зі змістом викладеного правопорушення вказано про викрадення мотики, пластмасового відра, радіоприймача та дерев`яної драбини на суму 1000 грн. . При цьому з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції не надано жодного документу, наприклад товарних чеків на викрадене майно, довідок про вартість, висновку експерта, тощо, яким би було визначено вартість саме викраденого майна на момент вчинення правопорушення, що позбавляє суддю можливості належним чином дослідити та встановити реальну вартість викраденого майна, підтвердити правильність кваліфікації дій особи за інкримінованою частиною статті та встановити наявність у діях особи об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Відхиляю як доказ вартості майна пояснення та заяву потерпілої від 26.05.2026 року про те, сума збитків становить 1000,00 грн, оскільки не зрозуміло на підставі яких документів потерпіла визначила такий розмір.

Верховний Суд в постанові від 15 листопада 2023 року справа №336/10493/13-к зазначив, що: «З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язкового її ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також - причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням. Відповідно до усталеної судової практики, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Для встановлення розміру шкоди, завданої злочинними діями, передбаченимист.185 КК, обов`язковим є встановлення вартості не будь-якого майна, аналогічного предмету злочину, а конкретної речі, яка була предметом злочину. Вартість викраденого майна є вирішальною для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП). Суд не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що сума завданих збитків потерпілій становить 3700 грн, оскільки органом досудового розслідування будь-яких підтверджуючих доказів вартості викраденого майна не було надано, а жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, і будь-які інші докази, якими визначається вартість викраденої коляски, матеріали кримінального провадження не містять».

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вичиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 991810 від 08.06.2026 року працівником поліції, який склав цей протокол, визначено вартість викраденого майна у розмірі 1000,00 грн.

Натомість як довідки про вартість викраденого майна чи експертного висновку матеріали справи не містять та є не зрозумілим яким чином було встановлено вартість викраденого та за якими цінами.

Оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що провадження по справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки наданими доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.

Суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки це є обов`язком осіб, які відповідно складають протоколи. Так, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст. 9, 51, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою щодо якої її винесено, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.М. Івасенко