Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №444/1859/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1859/26

Провадження № 3/444/1025/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вольського А.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рава-Руська, Жовківського району Львівської області; проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 23.04.1998 року, ІПН НОМЕР_2 )

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовківського районного суду Львівської області, суду для розгляду направлено матеріали адміністративної справи, в тому числі протокол серії ЕПР 1 № 647476 від 22.04.2026 року, який складено поліцейським СРПП Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 22.04.2026 року о 18 год. 00 хв. в с. Боброїди по вул. Юрія Липи, 20 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки "Musstang", без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, до Жовківського районного суду Львівської області, суду для розгляду направлено матеріали адміністративної справи, в тому числі протокол серії ЕПР 1 № 647497 від 22.04.2026 року, який складено поліцейським СРПП Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 22.04.2026 року о 18 год. 00 хв. в с. Боброїди по вул. Юрія Липи, 20 Львівського району Львівської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки "Musstang", без номерного знаку не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору- увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 ПДР за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 02.06.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення №444/1859/26, провадження № 3/444/1025/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та матеріали справи про адміністративне правопорушення №444/1860/26, провадження № 3/444/1026/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднано в одне провадження та присвоїно номер справи №444/1859/26, провадження № 3/444/1025/2026.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні своєї вини не визнав та суду пояснив, що мотоцикл йому не належить, що мотоциклом він не керував, що поліцейські помилково його сприйняли за особу, яка керувала мотоциклом. В той час він на краю лісової посадки поряд із своїм домоволодінням, що по АДРЕСА_1 (згідно протоколів це місце являється вчиненням адміністративних правопорушень), заготовляв дерев?яні опори для фасолі. Почувши робочий гуркіт мотоцикла та крик людини про зупинку, він з цікавості вийшов з лісової посадки, побачив лежачий мотоцикл та людину, яка забігала між дерева, а також побачив поліцейського який наближався до нього. Коли поліцейський підбіг до нього то сприйняв його як водія мотоцикла, про що свідчить той факт, що поліцейський сказав йому взяти мотошолом та іти разом з ним до службового автомобіля поліції, який знаходився біля його домоволодіння по вулиці Ю. Липи, 20. Оскільки ОСОБА_2 при собі не мав документів, які посвідчують його особу, з дозволу останніх він без супроводу поліцейських пішов до свого будинку та приніс такі документи.Пісял перевірки ц нього документів, поліцейські почали стверджувати, що від нього чути запах алкоголю з порожнини рота та запропонували йому пройти огляд на місці події. Однак він від огляду дійсно відмовився так як не керував мотоциклом та відношення до нього жодного не мав. Він нагоолошував про це поліцейським, однак вони не зважали на його пояснення та склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення. Просить суд закрити провадження по справі відносно нього у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вольський А.Б. в судовому засіданні надав суду письмові пояснення стосовно події зафіксованої у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 . У судовому засіданні письмові пояснення підтримав, просить суд закрити провадження по справі відносно його довірителя - ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на докази відсутності його вини у вказаному.

Судом 17.06.2026 року задоволено клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Вольського А.Б. та викликано в судове засіданняскладачів протоколів - працівників ВП № 2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області Кузик М.М. та Мазурак Б. - для дачі ним пояснень у вказаній справі.

Однак, вказані особи в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

У зв"язку із вищенаведеним, в судовому засіданні досліджуються лише ті докази, які є в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 647476 від 22.04.2026 року та протокол серії ЕПР 1 № 647497 від 22.04.2026 року та додані до них матеріали, зокрема, в повному обсязі оглянуто відеозаписи, які знаходяться в матеріалах справи.

Так, під час детального огляду відеозаписів, не встановлено жодного доказу про керування ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом марки "Musstang" в зазначений у протоколі час та місці, а саме 22.04.2026 року о 18 год. 00 хв., у с. Боброїдипо вул. Липи, 20 Львівського району Львівської області.

Натомість, з представлених відеозаписів вбачається, що при наближенні працівників поліції до траспортного засобу - мотоциклу марки "Musstang"- такий був у нерухомому стані, а саме лежав у лісовому масиві.

В цей момент ОСОБА_1 виходить з лісової посадки, що спростовує факт керування ним даним мотоциклом та підтверджує надані ним усні пояснення у судовому засіданні та письмові пояснення долучені захисником Вольським А.Б. до матеріалів справи.

Особа, яка кермувала мотоциклом та була зафіксована на відеореєстраторі при наближенні до неї автомобіля патрульної поліції - не ідентифікована. Жодним відеозаписом не підтверджується, що саме ОСОБА_1 кермував мотоциклом при наближенні до нього автомобіля патрульної поліції.

Тобто, наведене в сукупності спростовує викладене у протоколі про те, що ОСОБА_1 22.04.2026 року о 18 год. 00 хв., у с. Боброїдипо вул. Липи, 20 Львівського району Львівської області керував мотоциклом марки "Musstang" з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 не визнав факту керування ним мотоциклом, що зафіксовано на відеозаписі долученому працівниками поліції до матеріалів справи, а тому і відмовився від продуття алкотестеру "Драгер" та медичного огляду на стан спяніння лише з тої причини, що він не водій та не керував даним транспортним засобом.

Тобто, надані ОСОБА_1 пояснення в судовому засіданні не спростовується відеозаписом з місця, де працівники поліції знайшли мотоцикл, та жодними іншими доказами.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в т.ч. і ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом — виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74 (далі за текстом — Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортних средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, знаходження біля транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування біля транспортного засобу, не доводить факт керування таким транспортним засобом.

Суд вважає, що є достатньо доказів для прийняття правильного, законного рішення.

Під час розгляду справи не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 22.04.2026 року о 18 год. 00 хв., у с. Боброїдипо вул. Липи, 20 Львівського району Львівської області керував мотоциклом марки "Musstang" з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Тобто, в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозаписів події, які покладені в основу складеного протоколу, та які долучені до матеріалів справи, не вбачається факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 наданими матеріалами не спростовуються, а навпаки підтверджуються.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приходжу до висновку, що справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності, оскільки його вина не доведена жодними належними доказами.

Щодо матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, то суд приходить до висновку, що якщо не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом - мотоциклом, а тому в цій частині провадження відносно нього також підлягає закриттю, оскільки дане порушення можливе лише за підтвердження факту керування особою транспортним засобом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Зеліско Р. Й.