Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №442/4751/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4751/26

Провадження № 1-кп/442/350/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника обвинуваченого-адвоката : ОСОБА_4

обвинуваченого : ОСОБА_5

неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026141110000272 від 06.04.2026 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Стебник, Львівської області, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, який 10.03.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , одружений, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей, адвокатом та депутатом не є, раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

Судом встановлено, що 05 квітня 2026 року приблизно о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_5 , будучи позбавленим посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Lifan» моделі «City R200», без реєстраційного номеру, (№шасі №рами VIN: НОМЕР_3 ), червоно-чорного кольору, рухаючись ґрунтовою дорогою у лісо-польовому масиві між населеними пунктами село Волоща Дрогобицького району та село Майнич Самбірського району від автодороги, що сполучає вказані населені пункти в напрямку до села Верхній Дорожів Дрогобицького району, рухаючись із неповнолітнім пасажиром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого без причин технічного характеру допустив падіння транспортного засобу.

У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла лівої ключиці з допустимим зміщенням, забою м`яких тканин тім`яних ділянок із підшкірною гематомою, саден правої половини обличчя, дельтоподібних ділянок справа та зліва, ліктьових ділянок, обох кистей, лівої поперекової ділянки, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я.

У даній дорожній обстановці, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди, кермувальник мотоцикла марки «Lifan» моделі «City R200», без реєстраційного номеру, (№шасі №рами VIN: НОМЕР_3 ), червоно-чорного кольору, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним мотоциклом, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями), зокрема:

Розділу 1 пунктів:

1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

1.10. «Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом»;

Розділу 2 пунктів:

2.1. підпункту - а) «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

2.3 підпунктів:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

г) «під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів»;

д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

2.9 підпункту а) «водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

Розділу 12 пункту:

12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

Допущені ОСОБА_5 порушення вимог вказаних Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди і настанням шкідливих наслідків у вигляді заподіяння неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

10 липня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим – ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий – ОСОБА_6 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст. 286-1 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України із застосування ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Обвинувачений ОСОБА_5 також просить вказану угоду з потерпілим затвердити. При цьому, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Потерпілий – ОСОБА_6 також просять угоду затвердити. Розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. Настоюють на затвердження мирової угоди між ним та обвинуваченим, щодо призначення ОСОБА_5 узгодженої в угоді міри покарання.

Прокурор в судовому засідання заперечила, щодо затвердження угоди про примирення з тих підстав, що обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за водіння транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і вже позбавлений водійських прав, також на даний час, як військовослужбовець знаходиться в СЗЧ.

Дана угода між ними укладена добровільно без будь якого примусу.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є потерпілий – ОСОБА_6 ..

Потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, - відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 своїми протиправними діями, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 286-1 КК України.

Покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч.1 ст. 286-1 КК України.

При таких обставинах суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим та призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та зважаючи на наявність обставин, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, оскільки ОСОБА_5 , щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на утриманні якого перебуває двоє малолітніх дітей, потерпілий претензій матеріального чи морального характеру не має, оскільки добровільно відшкодував завдані збитки, як потерпілому так і поліклініці за лікування потерпілого та відсутність обставин, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки ОСОБА_5 вчинив необережний не тяжкий злочин, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше та на даний час судимий не був, на обліку в лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, після вступу вироку в законну силу має намір повернутися на військову службу, його стан здоров`я після отриманих травм, а саме черепно мозкова травма та травма селезінки, повністю відшкодував завдані збитки, винуватість визнав повністю та обставини даної ДТП.

Судом роз`яснено ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування обирався у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 10 липня 2026 року про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим – ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України із застосування ст. 69 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 10 липня 2026 року покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити в силі до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 вартість проведення експертиз в сумі 9627,20 грн.. в користь держави.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, вжиті на підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2026 року та зняти арешти на вилучене майно, а саме на: транспортний засіб мотоцикл марки Lifan, модель City R200, без реєстраційного номеру, номер шасі № рами VIN: НОМЕР_4 , червоно-чорного кольору та на ключ від транспортного засобу мотоцикла марки Lifan, модель City R200, без реєстраційного номеру, номер шасі № рами VIN: НОМЕР_4 , червоно-чорного кольору).

Речові докази:

- транспортний засіб мотоцикл марки Lifan, модель City R200, без реєстраційного номеру, номер шасі № рами VIN: НОМЕР_4 , червоно-чорного кольору та на ключ від транспортного засобу мотоцикла марки Lifan, модель City R200, без реєстраційного номеру, номер шасі № рами VIN: НОМЕР_4 , червоно-чорного кольору, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання ТЗ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на вул. Бориславській, 30 в м. Дрогобич - повернути ОСОБА_5 ;

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1