Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №442/4031/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4031/26

Провадження №3/442/850/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 липня 2026 року

Суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Гарасимків Л.І., розглянувши матерiали, якi надiйшли з Дрогобицького відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Відносно ОСОБА_1 складено Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП України, серії ВАД №481397 від 18.05.2026р., оскільки 18.05.2026р., о 16.52 год., в м.Дрогобичі, по вул.Завіжна,Ю105, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT ZOE д.н.з. НОМЕР_1 , проводив господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання з перевезення пасажирів в режимі таксі, не отримавши ліцензію на здійснення такої діяльності, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.»

В судове засідання правопорушник не з`явився, однак від представника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Федоренко О.П. поступило письмове заперечення, в якому просить закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Оглянувши подані письмове заперечення, долучене до матеріалів справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України слід закрити виходячи з наступного.

Згідно зі ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.

Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементні: об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зі змісту п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вбачається, що ліцензуванню підлягають певні види господарської діяльності, отже обов`язок щодо отримання ліцензії виникає лише у разі провадження особою відповідного виду господарської діяльності.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3, від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» роз`яснено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Оглянувши в судовому засіданні відефайли, долучені до матеріалів справи, суд вважає, що у справі відсутні докази, що підтверджують факт того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, позаяк відсутні відомості щодо систематичного здійснення останнім перевезень пасажирів, їх спрямованість на отримання доходу чи інші обов`язкові ознаки господарської діяльності, тощо.

Крім того, враховано те, що Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №481397 від 18.05.2026р., складений інспектором ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Салієм М.В., містить лише твердження про вчинення адміністративного правопорушення, проте долучені до матеріалів справи докази, не підтверджені належним чином, а відтак є не належними та не допустимими, позаяк сам по собі Протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доданий до Протоколу про адміністративне правопорушення Рапорт працівника поліції від 18.05.2026р., не містить будь-яких нових фактичних даних порівняно з Протоколом, а лише дублює його зміст, відтак не може розглядатися як самостійний та достатній доказ на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Крім того, письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , долучені до Протоколу про адміністративне правопорушення, самі по собі не підтверджують здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, оскільки не містять відомостей про систематичне здійснення ним перевезень пасажирів, отримання ним грошових коштів чи іншої винагороди, а також інших обставин, які б свідчили про здійснення ним господарської діяльності.

Відеозапис із бодікамери працівника поліції не підтверджує здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів, із відеозапису вбачаються лише факт руху транспортного засобу, його зупинки працівниками поліції та перебування у салоні пасажира, водночас наданий працівниками відеозапис не містить будь-яких відомостей, які б підтверджували, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів систематично та з метою отримання прибутку, отримував грошові кошти чи іншу винагороду за перевезення пасажира, а також інших обставин, що свідчили б про здійснення ним господарської діяльності, а інші докази в матеріалах справи відсутні, отже 18.05.2026 о 16 год. 52 хв., ОСОБА_1 , дійсно керував транспортним засобом марки RENAULT ZOE д.н.з. НОМЕР_1 , водночас господарської діяльності з перевезення пасажирів він не здійснював, не є перевізником чи водієм таксі, а також не здійснює перевезення пасажирів на постійній чи систематичній основі з метою отримання прибутку.

Судом враховано, що правопорушник ОСОБА_1 , 18.05.2026р. дійсно перевозив пасажира, однак таке перевезення не було пов`язане зі здійсненням господарської діяльності, будь-якої плати чи іншої винагороди за перевезення пасажира ОСОБА_1 не отримував, а тому сам по собі факт перевезення пасажира не може свідчити про здійснення ним господарської діяльності.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що у своїй сукупності свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, а усі сумніви, відповідно до ч.З ст.62 Конституції України, щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися в такому разі на її користь, отже з огляду на принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а наявні у справі докази не дають підстав для беззаперечного висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, оцінивши надані особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, аргументи на підтвердження відсутності складу адміністративного праавопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку вини у вчиненні адміністративного правопорушення за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення,.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.164, ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя