Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №334/4985/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 09.07.2026

Справа № 334/4985/26

Провадження № 2/334/3667/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 року до суду звернулася представник: адвокат Єлісєєва Н.О. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позові посилалася на те, що 20.11.2015 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №412.

Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають.

На теперішній час сімейні відносини фактично припинені, у зв`язку із втратою взаємопорозуміння, почуття любові та поваги, розбіжностями в поглядах на сімейне життя та несумісністю характерів. Сторони припинили сумісне проживання та шлюбні стосунки, у т.ч. вести побут, спільне господарство. Позивач вважає подальше збереження шлюбу з відповідачкою неможливим та таким, що суперечить його інтересам.

Прохали розірвати шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстровано 20.11.2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №412; розглянути справу без участі позивача та його представника.

28.05.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті в судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання позивач, представник позивача не з`явилися, у позові прохали справу розглянути без їх участі.

В судове засідання відповідач не з`явилася повторно, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду за увесь час знаходження справи на розгляді не надала, відзив на позов не подала, про причини неявки не повідомила.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

Відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20.11.2015 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 зареєстрували шлюб в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №412, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.11.2015 року.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Позивач посилається на те, що на теперішній час сімейні відносини фактично припинені, у зв`язку із втратою взаємопорозуміння, почуття любові та поваги, розбіжностями в поглядах на сімейне життя та несумісністю характерів. Сторони припинили сумісне проживання та шлюбні стосунки, у т.ч. вести побут, спільне господарство. Позивач вважає подальше збереження шлюбу з відповідачкою неможливим та таким, що суперечить його інтересам.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Так, відповідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2,3 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 20.11.2015 року, спільних дітей не мають, між сторонами шлюбні відносини фактично припинені. Позивач вважає подальше збереження шлюбу з відповідачкою неможливим.

А тому суд вважає, що шлюб має бути розірвано, так як подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, будь-яких заперечень суду не надала, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

А тому позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

В позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Долучене до позовної заяви копія посвідчення учасника бойових дій не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору у даній справі з огляду на наступне.

За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Поданий позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб).

Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» при поданні позовної заяви сплаті підлягала сума 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 76-83, 141, 211, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 280-284, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 55, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10.11.2015 року у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №412.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1331,20грн.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Суддя: С.М. Телегуз