Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №332/1048/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1048/26

Провадження №: 2/332/2001/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черкашин Іван Іванович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

25.02.2026 ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Черкашина І.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в обґрунтування якого зазначав наступне.

16.07.2002 року ОСОБА_1 , згідно ордера (на одну особу) була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження голови Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради від 26.03.2008 року за № 357р, в комунальну квартиру АДРЕСА_2 , об`єднані кімнати АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

В зазначеній квартирі, окрім позивача зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), ОСОБА_2 (колишня дружина) та ОСОБА_3 (донька колишньої дружини).

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в квартирі не проживають з 2022 року. Особистих речей та будь-якого іншого майна, яке їм би належало, в квартирі не мають, в спірному житлі не з`являються, витрати на утримання житла не несуть.

Реєстрація відповідачів в квартирі перешкоджає позивачу у здійсненні права користування житловим приміщенням.

У зв`язку з наведеним, позивач просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_8 .

Ухвалою судді від 09.03.2026 року у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 09 год. 00 хв. 31.03.2026 року. В подальшому підготовче судового засідання було відкладено на 15 год. 00 хв. 14.04.2026 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2026 року підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 10 год. 30 хв. 01.05.2026 року, на 10 год. 00 хв. 08.06.2026 року та на 09 год. 00 хв. 02.07.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Черкашин І.І. в судове засідання не з`явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились. Відзив не подали.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди позивача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

16.07.2002 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради позивачу ОСОБА_1 , згідно ордера № 449 на житлове приміщення серії № 3, на одну особу (позивача) була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження голови Заводської районної адміністрації Запорізької міської ради від 26.03.2008 року за № 357р, в комунальну квартиру АДРЕСА_2 , об`єднані кімнати № 25, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 .

За адресою АДРЕСА_8 разом з позивачем зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня дружина) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька колишньої дружини).

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2025 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

З довідки Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про фактичне місце проживання особи від 26.12.2025 року за № Р-1326-3-1677 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_8 , фактично проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначеним законом.

15.02.2026 року втратив чинність Житловий Кодекс України. Водночас цей Кодекс в частині застосування ст. ст. 71, 72 ЖК, є чинним.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житлом.

Відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували фактичне користування ними спірною квартирою, а саме: що у спірній квартирі є їх речі, є кімнати, якими вони користуються, що вони несуть витрати на утримання спірної квартири, як користувачі. Навпаки, за встановленими обставинами, відповідачі протягом тривалого часу не проживають у спірній квартирі, квартирою не цікавляться, не несуть жодних витрат на її утримання.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстровані, однак не проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , понад шість місяців, а також, те що зазначений факт перешкоджає позивачу у здійсненні прав у користуванні зазначеним нерухомим майном, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним жилим приміщенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Питання щодо вирішення судових витрати не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 9, 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 12, 81, 89, 200, 211, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черкашин Іван Іванович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Черкашин Іван Іванович, адреса: 69035, м. Запоріжжя, а/с 7569, рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 , рнокпп НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська