Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №208/1959/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1937/26 Справа № 208/1959/26 Суддя у 1-й інстанції - Варибрус В.А. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Московчука А.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Московчука А.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 27.01.2026 року о 17:46 год. за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому що остання вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме виражалась нецензурною лайкою, чим образила честь та гідність малолітньої. Своїми діями ОСОБА_1 порушила Закон України «Про охорону дитинства», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП.

Постановою Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді попередження, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Московчук А.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, — ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, так як копія постанови була видана 06.05.2026 року, крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, оскільки не було долучено копію договору про надання правничої допомоги або витяг з договору, в якому були зазначені повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника та який би був засвідчений підписами сторін, також просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не є доказом;

- відсутні належні та об`єктивні докази на встановлення вини батьків, дітей яких притягають до адміністративної відповідальності за неналежне виховання та догляд за неповнолітніми дітьми.

В суді апеляційної інстанції захисник Московчук А.М. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, оскільки повний текст постанови був отриманий лише 06 травня 2026 року, а апеляційну скаргу подано 13 травня 2026 року, однак постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу було повернуто, оскільки до неї не було надано витяг чи договір про надання правничої допомоги, тому апеляційну скаргу подано повторно – 27.05.2026 року.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 951168 від 06 лютого 2026 року, де наведені обставини невиконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків відносно своєї доньки. Протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо викладених у ньому обставин. Поясненнями ОСОБА_4 , наданими під час складання протоколу, відповідно до яких група неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 постійно чіпляються до її доньки, через це довелось навіть змінити освітній заклад, але ситуація не змінилась, оскільки всі мешкають в одному районі. 27.01.2026 року її доньку покликали гуляти подруги, по прибутті на місце вийшли інші діти, які до цього ховались, та почали ображати, погрожували побити, та застосувати перцовий балончик; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , наданих в присутності матері під час збирання доказів, в яких вона зазначає про те, що група осіб, серед яких ОСОБА_9 , виражалась щодо неї нецензурною лайкою; водночас із письмових пояснень самої ОСОБА_1 , наданих під час збирання доказів, вбачається, що вона не заперечувала факту використання її донькою образливих висловлювань, а лише зазначила, що першою нецензурно висловлювалася ОСОБА_3 , у відповідь на що ОСОБА_9 також почала висловлюватися образливо. Аналогічні відомості містяться й у письмових поясненнях ОСОБА_9 , опитаної в присутності матері, яка підтвердила, що у відповідь на нецензурні висловлювання ОСОБА_3 також висловлювалася на її адресу. Таким чином, власні пояснення ОСОБА_1 та її доньки не спростовують обставин, викладених у протоколі, а навпаки підтверджують факт участі ОСОБА_9 у словесному конфлікті та використання нею образливих висловлювань щодо ОСОБА_3 , що в сукупності з іншими доказами обґрунтовано враховано судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов вмотивованого висновку про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Отже, суд в постанові пославсь на дослідження всіх наданих йому доказів, та також письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що між неповнолітніми особами виникла конфліктна ситуація, під час якої донька ОСОБА_1 також допустила висловлювання нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , отже, об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом у справі та оцінювався судом першої інстанції у сукупності з іншими матеріалами.

Посилання апеляційної скарги на те, що відсутні належні та об`єктивні докази вини батьків у неналежному вихованні дітей, є безпідставними, оскільки для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідним є встановлення факту ухилення батьків від виконання передбачених законом обов`язків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а також за створення умов для формування її особистості.

Крім того, відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про її моральний розвиток та формувати належну поведінку.

Таким чином, обов`язок батьків полягає не лише у матеріальному забезпеченні дитини, а й у здійсненні належного виховання, контролі за її поведінкою та формуванні поваги до інших осіб.

У даному випадку встановлені судом обставини свідчать, що ОСОБА_1 не забезпечила належного виховного впливу щодо своєї неповнолітньої доньки, внаслідок чого остання допустила поведінку, яка порушує права та гідність іншої малолітньої особи.

Доводи захисника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять конкретних обставин, які б спростовували встановлені судом факти або свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Саме по собі посилання на те, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не можуть бути достатніми доказами, не спростовує законності постанови суду першої інстанції, оскільки висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на цих документах, а на сукупності всіх досліджених доказів.

Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи та дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, судом кваліфіковано правильно, а саме як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Московчуку А.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Московчука А.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є.Джерелейко