Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №635/4543/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4543/26

Провадження № 3/635/1876/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста мерефи Харківського району Харківської області, громадянки України, неодруженої, працюючої на посаді чергової виробничого підрозділу «Харківська дистанція колії» філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», , яка зареєстрована у встановленому законом порядку та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, передбачені статтею 150 СК України, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо виховання та нагляду свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 25 березня 2026 року порушував громадський порядок і спокій громадян, а саме виражався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що від вчителя школи, де навчається її син ОСОБА_2 їй стало відомо, що в кінці березня 2026 року її сина цькували та принижували малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які всі знущання над сином знімали на мобільний телефон. Внаслідок таких дій була спричинена шкода психічному здоров`ю її сина, останній був дуже наляканий діями зазначених осіб, а тому боявся розповідати про те, що трапилось батькам. З приводу зазначених подій ОСОБА_1 звернулась до із заявою до правоохоронних органів, але замість того, щоб вжити заходів до винних, чомусь протокол про адміністративне правопорушення склали саме відносно неї.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, з таких підстав.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з положеннями положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з`ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей і тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

При цьому, стаття 184 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Однак, всупереч вимогам статей 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_2 .

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме висловлення малолітнім нецензурної лайки не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню дитини.

При цьому, значення для оцінки ставлення ОСОБА_1 до виховання малолітнього сина має дослідження обставин поведінки дитини у певній обстановці, яка мале місце 25 березня 2026 року.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про вчинення малолітнім ОСОБА_5 діяння, яке містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП – дрібне хуліганство.

Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.

З аналізу долучених до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 беззаперечно слідує, що між останніми 25 березня 2026 року та 26 березня 2026 року мав місце особистий конфлікт. Ініціаторами та активними учасниками цього конфлікту зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були саме ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , останні в свою чергу ініціаторами конфлікту зазначають, навпаки, ОСОБА_6 . В зазначених поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, взагалі заперечується факт вчинення ОСОБА_5 будь-яких неправомірних дій, у тому числі висловлювання нецензурною лайкою.

Будь-яких інших доказів, які б доводили факт вчинення малолітнім ОСОБА_5 дій, які містять ознаки дрібного хуліганства, у тому числі пояснень очевидців події, відеозаписів, тощо, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Факт ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків також повністю спростовується відповіддю директора КЗ «Мереф`янський ліцей «Перспектива» Мереф`янської міської ради Харківської області Рижкової Т. від 10 квітня 2026 року на запит заступника начальника СВГ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, зі змісту якого слідує, що учень ліцею ОСОБА_2 виховується в повній родині, батьки приділяють належну увагу вихованню дитини, забезпечують контроль за відвідуванням занять, підтримують постійний зв`язок із класним керівником, цікавляться успішністю та поведінкою сина, своєчасно реагують на зауваження та рекомендації педагогів.

Крім того, слід зауважити, що постановою Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2026 року даний протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП був повернутий до відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області для належного оформлення з тих підстав, що до протоколу не додано документів, які б надавали можливість встановити родинні зв`язки між ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_2 (зокрема копію свідоцтва про народження).

10 червня 2026 матеріали про адміністративне правопорушення були повторно направлені до суду, але зазначені в ухвалі суду недоліки усунуті не були. Натомість, до протоколу наданий рапорт про неможливість отримати копію свідоцтва про народження дитини та інші необхідні документи, який носить суто формальний характер та не містить відомостей про вчинення певних дій та доказів неможливості їх виконання.

Отже, суд констатує про відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд висновує, що наявними в справі доказами не доведено факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, що в свою чергу не надає можливості зробити висновок про наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.

Щодо закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП є підставою закриття провадження по справі, то суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП при триваючому правопорушенні адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Ухилення від виконання батьківських обов`язків має триваючий характер, за наявними в матеріалах справи документами було виявлене 10 квітня 2026 року, а тому строк накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчився.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 27, 30, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 279, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Т.В. Бобко