Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №201/4784/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/3937/2026

ЄУН 201/4784/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.07.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 201/4784/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (далі – Позивач, ОСОБА_1 )

до ОСОБА_2 далі – Відповідач-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі – Відповідач-2, ОСОБА_3 ),

третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна (далі – Приватний нотаріус),

про визнання права власності в порядку спадкування,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна, відповідно до якої позивач просить суд визнати, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . На день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилися спадщина – житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 було складено заповіт від 27.08.2020 року, яким заповідав усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов`язки, які йому належали на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належать ОСОБА_4 на день смерті своєму синові - ОСОБА_1 . Заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Румянцевою І.O. Дніпровського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 997. Крім ОСОБА_1 , у ОСОБА_4 є ще - спадкоємці першої черги за законом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Для вступу у спадщину за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою до Приватного нотаріуса спадкова справа № 16/2022, заведена 28.03.2022 року. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Позивач не може у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане майно, так як станом на 01.02.2022 рік право власності на нерухоме майно не зареєстровано. Позивач зазначає, що домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом це зазначено у акті від 04.10.1991 року який знаходиться в Інвентарній справі № 4593-8.68. Крім того, звертає увагу на те, що спадковий будинок приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 збудований в 1958 році. Право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, як зазначено у п. 3.3. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

II. Процесуальні дії у справі

2.Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Витребувано докази.

3.Ухвалою суду від 06.05.2026 року підготовче засідання відкладене та повторно витребувано докази.

4.Ухвалою суду від 25.05.2026 року підготовче провадження закрите.

5.16.06.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

III. Заяви, клопотання

6.Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представник Позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу без участі Позивача та його представника. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

7.Відповідач-1 у судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити.

8.Відповідач-2 у судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву, у якій просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та просив задовольнити.

9.Від Приватного нотаріуса до суду надійшла заява про розгляд прави без його участі.

10.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Установлені судом фактичні обставини

11.Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.12.1968 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 .

12.Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.09.1989 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 02.04.1993 року).

13. ОСОБА_9 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 16.02.1994 року відділом загс Бабушкінським райвиконкомом у м. Дніпропетровську.

14. ОСОБА_9 та ОСОБА_2 є батьками Позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Бабушкінським районним управлінням юстиції м. Дніпропетровська, від 07.12.2004 року, та Відповідача-2 – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, від 02.03.1998 року

15.Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.02.1011 року батько Позивача – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї/зареєстрованих входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

17. ОСОБА_4 07.08.2020 року було складено заповіт, відповідно до якого, усе належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов`язки, які належали ОСОБА_4 , на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть померлому, на день смерті, заповів своєму синові – ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Румянцевою І.O. Дніпровського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 997.

18.Для вступу у спадщину за заповітом Позивач звернувся із заявою до Приватного нотаріуса спадкова справа № 16/2022, заведена 28.03.2022 року.

19.Приватним нотаріусом винесено Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 26.03.2026 року. Відмова обумовлена відсутністю у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.Відповідно до Акту від 04.10.1991 року, складеному Дніпропетровський міжміським бюро технічної інвентаризації №2, установлено, що: у 1958 році ОСОБА_10 на вільній ділянці на АДРЕСА_1 самовільно побудувала житловий будинок А-1 та у 1965 році її донька ОСОБА_7 разом з Чоловіком ОСОБА_6 побудували прибудову А1-1. ОСОБА_10 померла у 1969 році, ОСОБА_7 померла у 1989 році і на момент її смерті її син ОСОБА_4 проживав разом з нею у будинку.

21.З листа Комунального підприємства «ДНІПРОВСЬКЕ МІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» (далі – КП «ДМБТІ» «ДМР») за № 14103 від 24.12.2025 року вбачається, що на дату останньої інвентаризації, проведеної КП «ДМБТІ» ДМР в 1991 році, з відповідним штампом щодо самочинного будівництва.

22.В матеріалах справи міститься інвентаризаційна справа за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Університетська, буд. 76.

23.Інвентаризаційна справа містить акт від 04.10.1991 року, який був складений за результатними обстеження домоволодіння у АДРЕСА_1 .

24.Згідно з технічним паспортом житлового будинку індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.10.1991 рік, спадкове майно складається з: Характеристика будівель та споруд: А-1 Житловий будинок 14 кв. м. побудований у 1958 році; а-1 Сені 7.8 кв.м.; а"1 тамбур 2,3 кв.м; А'1 Жила прибудова 47,6 кв.м побудована 1965 рік; а'1 веранда відкрита 1,8 кв.м.; Б сарай 13,8 кв.м.; ОСОБА_11 ; В гараж 9,9 кв.м.; Под В оглядова яма 1,6 кв.м.; Г сарай 10,7 кв.м.; Д уборна; Е душ; № 1-№ 9 споруди.

V. Оцінка суду

25.Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

26.Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

27.Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

28.Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

29.Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

30.Частиною 1 с. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

31.Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

32.Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ.

33.Згідно із ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

34.Статтями 1220, 1222, 1223 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

35.Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, відповідно до ст. 1233 ЦК України.

36.Як встановлюється положеннями статей 1269,1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

37.В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

38.Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

39.Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 ЦК України).

40.Статті 1216, 1297 ЦК України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

41.Слід зазначити, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

42.Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних жилих будинків», а в подальшому до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року.

43.Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину.

44.Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

45.Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

46.Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

47.Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

48.На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

49.Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

50.Окрім цього, Інструкцією Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29.07.1959 року «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» передбачено об`єкти, що підлягають реєстрації - будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві власності, будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

51.До реєстрації повинні бути подані оригінали правовстановлюючих документів та копії з них, засвідчені у встановленому законом порядку, копії цих документів залишаються в справах бюро технічної інвентаризації.

52.В разі будівництва, з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінчення будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано на підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документ відбирається та погашається.

53.Реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

54.Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

55.Бюро технічної інвентаризації на підставі зібраних матеріалів, а також матеріалів, поданих заявником, складає мотивований висновок про те, чи належить будівля заявнику, і подає його виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, який виносить відповідне рішення.

56.Після винесення виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, органи комунального господарства, а де їх немає - виконком місцевої Ради депутатів трудящих видає власникові свідоцтво про право особистої власності на будинок за встановленою формою

57.Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

58.Згідно п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05.08.1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003 року та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права.

59.Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 року № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

60.Суд встановив, що спірний будинок збудований в 1958 році та здійснено прибудову у 1965 році, що доводиться технічним паспортом, а також технічним звітом за результатами технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, знаходиться в задовільному стані, тобто конструктивні елементи та будівля придатні до експлуатації, встановлено відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації, чинним державним будівельним нормам і правилам.

61.Також суд встановив, що право власності на такий житловий будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

62.Проте, слід зазначити, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

63.Згідно п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України від 16.01.2003 року, положення даного кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

64.Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в постанові № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини.

65.За приписами ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

66.Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

67.Як установлено з Акту від 04.10.1991 року, складеному Дніпропетровський міжміським бюро технічної інвентаризації №2, спадкодавці та спадкоємці ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проживали у спірному будинку по АДРЕСА_1 разом і фактично вступили у володіння спадковим майном згідно норм законодавства, які діяли на той час.

68.Отже, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

69.Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач, як спадкоємець майна спадкодавця за заповітом, підставно просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

70.За таких обставин справи, суд дійшов, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній.

71.Ураховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання права власності на домоволодіння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

72.Приймаючи до уваги вище вказане, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,10,12,19,23,27,28,258,259,268,272,273 ЦПК України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю третьої особи, яка не заявляє с самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Котенок Тамара Василівна, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 08.07.2026 року.

Суддя Т.В. Давидовська