Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №171/29/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/29/26

Номер провадження 2-о/171/77/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м. Апостолове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маркова Світлана Володимирівна, заінтересована особа: Апостолівська об`єднана територіальна громада про встановлення факту, що має юридичне значення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маркова Світлана Володимирівна звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява обґрунтована наступним. Заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 . На його майно відкрилась спадщина. За життя батько заповіт не складав, його майно спадкується за законом. Заявниця є єдиною спадкоємицею померлого першої черги за законом. Дружина спадкодавця - (мати заявниці) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син ОСОБА_4 (брат) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дітей та дружини він не мав. Інший син померлого, ОСОБА_5 , помер в січні 2013 року, його діти заяву про прийняття спадщини у порядку представлення не подавали. Заявниця прийняла спадщину шляхом подачі заяви до Апостолівської державної нотаріальної контори, вона є єдиним спадкоємцем померлого, що прийняла спадщину.

На її звернення до нотаріуса про оформлення спадкових прав державний нотаріус Апостолівської державної нотаріальної контори видала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, пославшись на те, що вона не може підтвердити факт своїх родинних відносин із померлим через різницю в написанні прізвище її та померлого батька. Крім того, нотаріус у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначила, що в правовстановлюючому документі на житловий будинок, який спадкується після смерті батька, розташований в АДРЕСА_1 (після перейменування АДРЕСА_2 ) прізвище власника зазначено ОСОБА_6 , що не відповідає прізвищу померлого спадкодавця.

Нотаріус повідомила, що заявниця зможе реалізувати своє спадкове право на майно батька лише встановивши через суд факт родинних відносин із померлим та факт належності померлому житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою. Вирішення даного питання у позасудовому порядку є неможливим. У зв`язку з відмовою нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину вона змушена звернутись до суду для захисту своїх спадкових прав. Різниця в написанні прізвища заявниці та прізвища батька в їх документах зумовлено помилками, допущеними працівниками установ, які виготовляли дані документи, при перекладі прізвища з російської на українську мову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 вказана справа передана на розгляд судді Шкарлат Я.Ю.

Ухвалою судді від 20.05.2026 провадження у справі відкрито в порядку окремого позовного провадження.

Представник заявника в судове засідання, не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника, підтримала заявлені вимоги просила про їх задоволення.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу у відсутність заявника та заінтересованої особи, на підставі наявних у суду матеріалів.

Встановивши обставини справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Порядок розгляду справ окремого провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, за процедурою якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, внормований Розділом ІУ ЦПК України.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Главою 6 Розділу ІУ ЦПК України врегульований розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом частини 2 ст. 315 ЦПК України встановлення у судовому порядку фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб можливо, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Подібні правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21, де зазначено, що встановлення факту, що має юридичне значення, належить до судової юрисдикції, якщо:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При цьому з матеріалів справи не випливає, що існує спір про право, оскільки заявник не порушує про визнання за нею права власності на нерухоме майно; встановлення факту належності свідоцтва заявнику буде безпосередньою підставою для внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а іншого, позасудового способу встановлення такого факту не існує.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Судом встановлено, та підтверджується сукупністю доказів, факт того, що ОСОБА_2 є батьком заявниці, а саме:

Прізвище заявниці та прізвище братів і матері є похідними від прізвища батька.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу батьків НОМЕР_1 , виданого 28.05.1980 року, мовою оригіналу - «Нестеровским сельским советом Сунженского района», виготовленого російською мовою прізвище батька - (особи, що укладала шлюб) « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина « ОСОБА_8 », які уклали шлюб 11.11.1978 року, актовий запис 38. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_6 , ОСОБА_6 ».

В свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виготовленому російською мовою, на ім`я « ОСОБА_9 », виданому 19.031979 року, мовою оригіналу - « Нестеровским сельским советом Сунженского района ЧИАССР » зазначено, що заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження «ст.Нестеровская. район Сунженский, область, край ЧИАССР», актовий запис про народження № 30 від 19.03.1979 року, батьки « ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ».

Переїхавши до м. Апостолове, батьки заявниці в 1984 році купили житловий будинок по АДРЕСА_1 . В договорі купівлі-продажу будинку від 21.02.1984 року, виготовленому українською мовою, укладеному між « ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 » прізвище покупця - (батька заявниці)- ОСОБА_2 . Договір посвідчений державним нотаріусом Апостолівської державної нотаріальної контори Штефаном І.Г., зареєстрований в реєстрі за № 263. На зворотній стороні Договору наявний штамп російською мовою: «Реестровая надпись» на документе о праве личной собственности. Указанный в этом документе в целом жилой дом зарегистрировано Никопольским межгородским бюро технической инвентаризации за гр. ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 и записан в реестровую книгу № 16 28 февраля 1984 года, за реестровым номером 9.

Таким чином, у правовстановлюючому документі на будинок. виготовленому українською мовою, та зареєстрованому в БТІ російською мовою, прізвище батька ( покупця будинку) як російською, так і українською мовою записано « ОСОБА_6 » як і в свідоцтві про народження заявниці -( рос.)

В 1984 року у батьків народився син. Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого, мовою оригіналу – «Райотделом ЗАГС Апостоловського района Днепропетровской области» 07.02.1984 року, виготовленого російською мовою на ім`я « ОСОБА_14 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в книзі реєстрації актів про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , зроблено актовий запис за № 33. Батьки: « ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ». Таким чином, у заявниці та брата в свідоцтвах про народження, виготовлених російською мовою прізвище як дитини, так і батьків записано однаково «Печенкин, ОСОБА_6 ».

Однак, у свідоцтві про смерть брата серії НОМЕР_4 , виданому 07.05.2019 року Апостолівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області ім`я померлого (брата) зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Актовий запис про смерть № 182 від 07.05.2019 року.

Та обставина, що придбаний батьками заявниці будинок по АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 належав батькові, ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується тією обставиною, що після продажу будинку ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , в даному будинку проживала їх сім`я.

Проживання сім`ї в будинку після його купівлі підтверджується записами в домовій книзі на спадковий будинок -( АДРЕСА_1 ). В домовій книжці наявні записи про прописку в будинку, мовою оригіналу - « ОСОБА_15 , ОСОБА_11 за 19.09.1969 року та записи про прописку, мовою оригіналу - « ОСОБА_7 » за 17.12.1984 року - ( після купівлі будинку батьками).

Різне написання прізвища українською мовою підтверджується також останнім записом в домовій книзі, де прізвище брата ОСОБА_16 , записане українською мовою « ОСОБА_5 » -( через українську «І»).

На даний час прізвище заявниці « ОСОБА_17 ». Зміна прізвища відбулась у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_18 . Актовий запис про реєстрацію шлюбу № 27 від 18.04.2003 року, що підтверджується, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , видане ВРАЦС Апостолівського РУЮ Дніпропетровської області 18 квітня 2003 року, виготовленому українською мовою, де дошлюбне прізвище записано « ОСОБА_19 ». Шлюбне прізвище-« ОСОБА_17 ».

08.11.2008 року заявниця розірвала шлюб з ОСОБА_18 . Актовий запис № 202. Після реєстрації розірвання шлюбу залишила своє шлюбне прізвище – « ОСОБА_17 ».

Смерть батька підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Апостолівським ВДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 01.11.2022 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис № 575 від 01.11.2022 року.

Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 72048387 від 05.04.2023 року , в якому зазначено, шо 05.04.2023 року Апостолівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 70488476, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 05.04.2023 року.

Смерть матері - (дружини спадкодавця ) підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 19.11.2013 року, виданим ВДРАЦС реєстраційної служби Апостолівського РУЮ Дніпропетровської області на ім`я ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актовий запис № 256 від 19.11.2013 року.

Свідоцтвом про загальну середню освіту про закінчення навчання в середній школі № 4 – м.Апостолове від 14.06.1994 року ОП № 023791, заявниці, яке було видане на прізвище ( укр.) « ОСОБА_20 », ( як і в документах батька), (рос.) « ОСОБА_6 ».

Дипломом заявниці ДС НОМЕР_8 від 26.06.1997 року реєстраційний номер 5161, виданим, « ОСОБА_21 », про те, що 09.11.1994 року вона вступила до Зеленодольського ПТУ № 16 Дніпропетровської області і 26.06.1997 року закінчила повний курс названого училища за професією КІПіА.

Неможливість оформлення спадкових прав у позасудовому порядку підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії - (видачі свідоцтва про право на спадщину) державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 07.08.2025 року.

Для реалізації права на спадкування після смерті ОСОБА_2 у заявника виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин між нею та померлим батьком.

Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Об`єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.

Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов`язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].

Враховуючи вищезазначене, а також те, що заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для заявника щодо оформлення спадкових прав, а встановити означений факт іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заява останньої підлягає задоволенню.

Крім того, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заявлених вимог у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню, оскільки факт належності свідоцтва про право власності на житло заявнику повністю доведений дослідженими в судовому засіданні доказами. Розумних сумнівів щодо достовірності даних обставин у суду немає.

Керуючись ст. ст. 4, 76-80, 263, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маркова Світлана Володимирівна, заінтересована особа: Апостолівська об`єднана територіальна громада про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт, родинних відносин, а саме, що ОСОБА_22 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_23 .

Встановити факт належності ОСОБА_24 правовстановлюючого документа договору купівлі-продажу житла (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 ) від 21.02.1984 року зареєстрований в Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації 28.02.1984 року, реєстрова книга № 16, реєстровий № 9.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат