Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №387/470/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/470/26

Номер провадження по справі 2/387/660/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03.04.2026 надійшов позов, в якому ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 1000 гривень щомісячно до повноліття дитини - на 1/4 частку всіх видів доходів щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка мотивувала свій позов тим, щорішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2015 в справі №387/1288/15-ц було стягнуто з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі 460 гривень щомісячно до повноліття дитини. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2018 по справі 387/281/18 змінено розмір аліментів сплачуваних відповідачем на її користь на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які визначені рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2015 по справі №387/1288/15-ц з 460 гривень на 1000 гривень щомісячно до повноліття дитини. Позивачка вважає, що визначений раніше спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі є недостатнім для забезпечення його належного матеріального утримання, у зв`язку з чим вона перебуває у скрутному матеріальному становищі. Крім того, позивачка зазначає, що дитина має хронічні захворювання, у зв`язку з чим потребує постійного догляду, профілактичного лікування та додаткових витрат на медичне забезпечення. Також позивачка вказує, що їхній неповнолітній син наразі навчається у КЗ «Перчунівський ліцей» Піщанобрідської сільської ради, що зумовлює збільшення витрат на його навчання, розвиток, забезпечення навчальним приладдям та інші повсякденні потреби. Позивачка зазначає, що відповідач не бере участі в утриманні та вихованні їхнього спільного сина, приховує розмір своїх доходів, матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає. Усі витрати, пов`язані з утриманням, вихованням та забезпеченням потреб дитини, позивачка несе самостійно. При цьому вона є безробітною, що істотно ускладнює можливість забезпечення належного рівня матеріального утримання дитини.

Наведено спонукало її звернутися до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме на 1/4 частку всіх видів доходів щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Суд, ухвалою від 17.04.2026, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 387/470/26 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 19.05.2026.

За наслідками судового засідання 19.05.2026 розгляд справи відкладено на 06.07.2026

Позивачка у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 11.06.2026 на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R 067189647708, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 06.06.2026 отримав повістку про виклик до суду в судове засідання призначене на 06.07.2026. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не подавав, своїм правом надання відзиву на позовну заяву - не скористався.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.

У зв`язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.

Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статnей 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.09.2008, виданого Перчунівською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно довідки №18-17-63 від 29.01.2026, виданої Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, до складу її сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , входить син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а.с. (13).

З довідки форми ОК-5 виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та довідки про доходи виданої Державною податковою службою Головного управління ДПС у Кіровоградській області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштована, з 2022 відсутні джерела доходів (а.с. 16-22).

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10911 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 13.10.2025 по 22.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні №1 КНП "Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради". Основний діагноз: порушена голерантність до глюкози. Сусупній діагноз: дисфункція гіпоталамуса. Аліментарно-конституціональне ожиріння (ІМТ-36). Конституціональна високорослість. Дифузний зоб 2 ст. (а.с.14,15).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом ст. 51 Конституції України, дитинство являється об`єктом охорони держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Чинне законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від заробітку (доходу). Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, з огляду на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та змінити розмір аліментів, визначених на підставі рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2018 у справі №387/281/18, які стягуються з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 1000 гривень щомісячно на 1/4 частки всіх видів доходів щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили та до досягнення сином повноліття.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі ст. ст. 180-183, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину - задовольнити повністю.

Змінити розмір аліментів сплачуваних ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які визначені рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2018 у справі №387/281/18 з твердої грошової суми у розмірі 1000 гривень на 1/4 (одну/четверту) частку всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти у зміненому розмірі стягувати з дня набрання законної сили рішенням суду.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом виданим Добровеличківським районним судом Кіровоградської області по справі №387/281/18 починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та відкликати вказаний виконавчий лист з виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Перчунове Добровеличківського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО