Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №127/30081/18 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/30081/18

Провадження № 22-ц/801/1931/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 рокуСправа № 127/30081/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В., секретар Кулішко Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року про видачу дублікату виконавчого документа, постановлену суддею Жмудь О.О., повний текст складено 15 червня 2026 року, в цивільній справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про видачу дублікату виконавчого листа у справі №127/30081/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2026 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із вказаною заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого документу по справі №127/130081/18 від 19 січня 2021 року, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В обґрунтування заяви зазначено, що виконавчий документ перебував на виконанні Першого відділу ДВС місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Постановою від 17 жовтня 2024 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна. Як повідомив відділ державної виконавчої служби, постанову разом з оригіналом вказаного виконавчого документа втрачено при пересилці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року заяву задоволено.

Видано дублікат виконавчого документу по справі №127/30081/18 від 19 січня 2021 року, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

У скарзі зазначає, що заявником до матеріалів заяви не додано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження факту втрати виконавчого листа. Втрата оригіналу виконавчого документа при пересилці не підтверджується доказами.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

06 липня 2026 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Покоєвича А.О. надійшло клопотання про долучення доказів.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, клопотання особи, яка подала скаргу, зазначається в апеляційній скарзі, а питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції вирішується апеляційним судом при підготовці справи до апеляційного розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 365 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 127 ЦПК України зазначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки ОСОБА_1 не заявила вказане клопотання разом із апеляційною скаргою, і не заявляла клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів, зважаючи на те, що фактично за своїм змістом наданні документи у переважній їх більшості дублюють документи, додані до апеляційної скарги, підстави для його задоволення відсутні.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року в цивільній справі №127/30081/18 частково задоволено позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №VIW3GK05551543 від 03.08.2007 року, станом на 24.01.2019 року, в сумі 9 712 (дев`ять тисяч сімсот дванадцять) доларів США 94 центи, що становить еквівалент 269 048,44 грн. тіло кредиту, 350 (триста п`ятдесят доларів) США 65 центів відсотки, а також судовий збір в сумі 4101 грн.

В решті позову відмовлено (а.с.220-224 т.2).

Рішення набрало законної сили 19 січня 2021 року.

26 січня 2021 року на виконання вказаного рішення Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання становить три роки (а.с.232 т.2).

14 січня 2022 року державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Куртяк А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68163368 (а.с.233 т.2).

17 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ремешивською К.Р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.а.с.234 т.2).

Відповідно до копії листа начальника Першого відділу ДВС у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шуляка В. від 24 лютого 2026 року №24340, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження (АСВП №68163368) з виконання виконавчого листа №127/30081/18 від 26 січня 2021 року, що видав Вінницький міський суд Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в сумі 273 149,44 грн. У зв`язку з відсутністю за божником зареєстрованого майна, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем 17 жовтня 2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано з оригіналом виконавчого документа стягувачу, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50. Як вбачається із звернення, постанову про повернення виконавчого документам стягувачу з оригіналом виконавчого документа втрачено при пересилці (а.с.235 т.2).

Відповідно до довідки керівника Департаменту зі стягнення проблемної заборгованості в регіоні ГО АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шинкарьова Р.В. від 25 травня 2026 року, виконавчий лист №127/30081/18 від 26 січня 2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який повернуто стягувачу згідно постанови від 17 жовтня 2024 року, на адресу стягувача не надходив та на зберіганні в архіві банку не перебуває (а.с.236 т.2).

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено в частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За змістом частини першої та третьої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Із наведених положень слідує, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Мотиви й підстави втрати виконавчого листа не мають правового значення для застосування підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, від 20 травня 2021 року у справі №1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі №750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі №753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі №433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі №607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №2-1380/088).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Звертаючись із заявою про видачу дублікату виконавчого листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що виконавчий лист у справі №127/30081/18 перебував на примусовому виконанні у Першому відділі ДВС місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і 17 жовтня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у межах виконавчого провадження №68163368. Разом з тим, оригінал вказаного виконавчого листа на адресу банку не надходив і був втрачений при пересилці.

Суд першої інстанції, встановивши, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа не пропущений і стягувачем дотримано передбачених законом умов для видачі дубліката виконавчого листа, зокрема доведено відсутність у відділі державної виконавчої служби виконавчого документу, дійшов висновку про наявність підстави для задоволення заяви.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин даної справи та ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого документу, однак, такі доводи не заслуговують на увагу.

Встановлено, що 17 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ремешивською К.Р. винесено постанову про повернення виконавчого листа у справі №127/30081/18, виданого 26 січня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області, стягувачу без виконання.

Згідно листа начальника Першого відділу ДВС у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шуляка В. від 24 лютого 2026 року №24340, вказану вище постанову про повернення виконавчого документа надіслано з оригіналом виконавчого документа стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з оригіналом виконавчого документам втрачено при пересилці.

Вказана обставина підтверджується також довідкою керівника Департаменту зі стягнення проблемної заборгованості в регіоні ГО АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Шинкарьова Р.В. від 25 травня 2026 року, відповідно до якої виконавчий лист у справі №127/30081/18 на адресу стягувача не надходив та на зберіганні в архіві банку не перебуває.

Представник ОСОБА_2 звертався до Першого відділу ДВС у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із адвокатським запитом, на який останньому повідомлено про неможливість надання копій реєстрів про відправку рекомендованої кореспонденції через те, що строк зберігання реєстрів про відправку рекомендованої кореспонденції становить один рік. Станом на 15 червня 2026 року виконавчий лист №127/30081/18 від 26 січня 2021 року на виконання до відділу не надходив і на виконанні не перебуває.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вважав доведеним факт втрати оригіналу виконавчого листа, виданого на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року у цивільній справі №127/30081/18, що є підставою для видачі його дублікату.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (див. рішення у справі Войтенка, п. 53).

Таким чином, виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 липня 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин