Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №751/4310/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4310/26

Провадження №3/751/1127/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.

за участі адвоката Кушнеренка Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №850118 від 19.04.2026 року інкримінується, що 19.04.2026 о 20 год 38 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , маючі явні ознаки алкогольного сп`яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру: ображала нецензурною лайкою у присутності неповнолітнього ОСОБА_3 , чим завдала йому психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 .

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №850117 від 19.04.2026 року інкримінується, що 19.04.2026 о 20 год 38 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , маючі явні ознаки алкогольного сп`яніння, вчинила стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: ображала нецензурною лайкою у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_2 , чим завдала йому психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №846288 від 19.04.2026 року інкримінується, що 19.04.2026 о 20 год 38 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , маючі явні ознаки алкогольного сп`яніння, вчинила стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, штовханнях, ображала нецензурною лайкою, чим завдала йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №850116 від 19.04.2026 року інкримінується, що 19.04.2026 о 20 год 40 хв. АДРЕСА_1 ,в громадському місці, а саме в приміщенні під`їзду будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме виражалась нецензурною лайкою в бік працівника поліції ОСОБА_4 , чим порушила громадській порядок та спокій громадян.

За даними фактами стосовно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено права на об`єднання справ про адміністративні правопорушення.

Проте відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування кожної справи.

Ознайомившись з даними адміністративними матеріалами, з огляду на положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, беручи до уваги тотожність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та пов`язаність обставин інкримінованих адміністративних правопорушень, суд вважає за доцільне для повного, всебічного та об`єктивного розгляду об`єднати в одне провадження матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку.

ЇЇ захисник – адвокат Кушнеренко Є.Ю. у судовому засіданні просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Надав письмові заперечення щодо вищевказаних адміністративних протоколів.

Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла побутова сварка, під час якої вони взаємно висловлювалися на підвищених тонах. При цьому будь-яких погроз, спрямованих на залякування, систематичного психологічного тиску чи умисного заподіяння психологічних страждань він не спостерігав. Також зазначив, що тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не завдавала. Особисто себе потерпілим від дій ОСОБА_1 не вважає.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, викликався в установленому законом порядку.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції на час вчинення інкримінованого правопорушення) настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції на час вчинення інкримінованого правопорушення) настає у разі вчинення діяння, що передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Водночас під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Отже, самі по собі, зокрема нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 та 2 ст. 173-2 КУпАП, до суду, окрім самих протоколів, надані електронний рапорт ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 04.12.2024, електронний рапорт копія термінового заборонного припису стосовно кривдника, відеозапис фіксації місця події після приїзду працівників поліції, протокол про адміністративне затримання.

Однак ані письмових пояснень потерпілих, ані заяви від них про спричинення їй будь-якої шкоди, фізичного болю чи психологічних страждань матеріали справи не містять.

Також з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули на місце подій після виникнення конфліктної ситуації. Відомостей про форму та характер конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріали відеозапису не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй у вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець протии України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшарпротии Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).

Інших матеріалів окрім протоколу, рапортів поліції, термінового заборонного припису та матеріалів відеофіксації з місця події, зокрема пояснень потерпілого тощо, матеріали справи не містять.

Окремо суд бере до уваги показання допитаного у судовому засіданні неповнолітнього ОСОБА_3 , який був безпосереднім очевидцем події. Останній послідовно пояснив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла взаємна словесна сварка, під час якої сторони висловлювалися на підвищених тонах. При цьому він категорично заперечив факт застосування ОСОБА_1 фізичного насильства до ОСОБА_2 , а також пояснив, що будь-яких погроз, залякування чи інших дій, які могли б свідчити про домашнє насильство, він не спостерігав. Також ОСОБА_3 не підтвердив, що внаслідок поведінки ОСОБА_1 йому були завдані психологічні страждання чи інша шкода психічному здоров`ю, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що сварка під час конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), в яких ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Щодо вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, суд зазначає.

Адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд певною мірою погоджується із доводами захисника та вважає, що в межах даної справи, з дослідженого судом відеозапису з бодікамер працівників поліції, вбачаються ознаки іншого правопорушення, а саме передбаченого ст. 185 КУпАП «Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця».

Так, на відеозаписі дійсно зафіксовано, як ОСОБА_1 штовхає працівника поліції (20.42), а також робить такі дії повторно (20.43) та нецензурно висловлюється в адресу працівника поліції (20.44) тощо.

У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Крім того, для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Однак, у межах даної ситуації вбачається, що нецензурними висловами та штовханням супроводжувалися такі дії, як відмова ОСОБА_1 виконувати вимоги працівників поліції.

Заразом в силу вимог процесуального закону суд не наділений повноваженнями змінювати юридичну кваліфікацію дій особи та визнавати доведеним той склад адміністративного правопорушення, який не інкримінувався особі в адміністративному протоколі уповноваженим органом.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання та подання доказів покладається на орган (посадову особу), який склав протокол про адміністративне правопорушення. Наявні у справі матеріали не дають можливості дійти беззаперечного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173, частиною першою та частиною другою статті 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, суд доходить висновку про відсутність у її діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 36, ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Адміністративну справу №751/4310/26 (провадження №3/751/1127/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, адміністративну справу №751/4309/26 (провадження №3/751/1126/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративну справу №751/4308/26 (провадження №3/751/1125/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП та адміністративну справу №751/4306/26 (провадження №3/751/1123/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП – об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі присвоїти номер №751/4310/26, номер провадження №3/751/1127/26.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко