Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №751/5231/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5231/26

Провадження №3/751/1295/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

за участі ОСОБА_1 , захисника – адвоката Хайтова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КИЧН №4 від 17.05.2026 інкримінується, що 17.05.2026 о 08 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , (точне місце розташування підрозділу не розголошується) при виконанні обов`язків військової служби був виявлений військовослужбовець призваний за контрактом лейтенант ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Після чого даному військовослужбовцю було запропоновано перевіритись на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 17 травня 2026 року № 64 (тест на алкоголь № 00003657 проба позитивна 1.588 проміле). Таким чином внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності ОСОБА_1 , своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив імперативні вимоги статей 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статі 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Хайтов П.В. у судовому засіданні вказав, що він не перебував на території військової частини, а був вдома. Вказані відомості зокрема вбачаються із копії рапоту відповідальної особи від 17.05.2026. Так, відповідно до рапорту т.в.о. начальника відділення оперативних чергових штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 , лейтенант ОСОБА_2 був виявлений за адресою його тимчасового проживання у м. Чернігів. Отже, інкриміновані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, а фабула протоколу сформульована невірно. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про прийняття ОСОБА_1 на посаду, військовий квиток на ім`я ОСОБА_1 , чеком тестування, відповідно до якого результат 1,588% проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 17.05.2026 № 64, відповідного до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Даючи оцінку зазначеним доказам, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, а також те, що суд не може збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, її вирішення у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких уповноважений орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, висновками експерта, іншими документами та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Разом із тим, суд зазначає, що обов`язок доказування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покладається на орган (посадову особу), яка його склала, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що обвинувачення особи ґрунтується на твердженні про перебування її у стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби.

Водночас згідно рапорту т.в.о. начальника відділення оперативних чергових штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.05.26 близько 08.30, під час підготовки до ступання на оперативне чергування оперативним черговим штабу ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому о 09.00, під час проведення розводу особового складу добового наряду, мною була виявлена відсутність без поважних причин члена групи оперативного реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенанта ОСОБА_3 . В ході проведення розшукових заходів останнього на території місця тимчасового розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час проведення перевірки ймовірних місць його перебування офіцером відділення проведення службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_4 лейтенант ОСОБА_2 був виявлений за адресою його тимчасового проживання у АДРЕСА_2 . В ході спілкування з останнім лейтенантом ОСОБА_4 було встановлено, що лейтенант ОСОБА_2 на час його виявлення мав зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому, лейтенанта ОСОБА_5 у супроводі лейтенанта ОСОБА_6 на службовому автомобілі було супроводжено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де після проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора типу «АлКонт U8300», було встановлено, що лейтенант ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння (результат - 1,588 проміле, акт від 17.05.2026 №64).

Тобто, ОСОБА_1 був виявлений за адресою його тимчасового проживання у м. Чернігів, а не на території військової частини, як це зазначено у протоколі.

При цьому, захисником заперечується факт виконання особою обов`язків з несення військової служби на час складення протоколу. До протоколу доказів на противагу таких аругментів не надано.

Крім того, суд позбавлений права самостійно змінювати фабулу адміністративного протоколу, зокрема час, місце, обставини вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), в яких ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Таким чином, фактичні обставини, які складають об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення, належними та допустимими доказами не підтверджені, а наявні у справі матеріали містять суперечливі відомості, що виключають можливість однозначного встановлення події та складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Обвинувачення не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що наявні у справі матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

За таких обставин, у діях ОСОБА_1 відсутні всі елементи складу адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, ч. 3 ст. 172-20, 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко