Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №463/4088/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/4088/26

Провадження № 3/463/940/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., розглянувши об`єднані в одне провадження матеріали справи, які надійшли від заступника начальника Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 22 квітня 2026 року о 11 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,66, на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з НОМЕР_1 , розмістив провокаційний плакат з надписом «Суддя Скрипчук - злодій в мантії», порушивши громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 24 квітня 2026 року о 10 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,66, на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з НОМЕР_1 , розмістив провокаційний плакат з надписом «Суддя Скрипчук - злодій в мантії», порушивши громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Оскільки правопорушення, відповідальність за які передбачена, ст.173 КУпАП одночасно вчинено однією особою, з метою дотримання вимог ч.2 ст.36 КУпАП в частині накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, приходжу до висновку, що такі справи слід об`єднати в одне провадження, присвоївши справі номер № 463/4088/26.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, постанови про привід на час розгляду справи органами внутрішніх справ (національною поліцією) не виконані. Разом з тим, 30.06.2026 року подав суду клопотання про розгляд справ без його участі та письмові пояснення, згідно яких, просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, оскільки останній, будучи членом ГО «Українська спілка учасників бойових дій «Братерство українських комбатантів», приймав участь у мирних акціях «Мовчазна акція протесту проти суддівського свавілля», повідомлення про проведення заходів надане міському голові м.Львова А. Садовому 10.04.2026 року. Жодних дій щодо порушення громадського порядку не вчиняв, так як весь час під час тривання мирних заходів в ці дні, знаходився в автомобілі, або біля нього. Враховуючи наведене, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КпАП України.

В судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Юнко М.В. повторно не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, заперечення на протокол не подала. Разом з тим, 08.07.2026 року від адвоката Юнко М.В. надійшли клопотання про відкладення розгляду справ у зв`язку із її перебування у щорічній відпустці.

Водночас, суд звертає увагу на те, що розгляд справи був призначений на 30.04.2026 року, 12.05.2026 року, 01.06.2026 року, 18.06.2026 року, 25.06.2026 року, 02.07.2026 року та 09.07.2026 року.

Судові засідання призначені на 30.04.2026 року, 12.05.2026 року, 01.06.2026 року, 25.06.2026 року та 02.07.2026 року були відкладені через неявку ОСОБА_1 , на виконання вимог ч.2 ст.268 КУпАП, яка передбачає обов`язкову присутність такої особи.

Судове засідання призначене на 18.06.2026 року було відкладено за клопотанням адвоката Юнко М.В. у зв`язку із ознайомленням з матеріалами справ та необхідності додаткового часу для їх опрацювання. Однак, станом на 09.07.2026 року адвокат Юнко М.В. з матеріалами справ не знайомилась, заперечення на протоколи не подала, свою позицію з приводу протоколів не висловила та в судове засідання призначене на 09.07.2026 року повторно не з`явилася. В свою чергу, доказів на підтвердження поважності неявки у попередні судові засідання не подала.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє клопотання представника про відкладення розгляду справ, розцінюючи таку поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, як спосіб затягування розгляду справ та кваліфікує як зловживання процесуальними правами.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене, розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 та його представника - адвоката Юнко М.В. у відповідності до вимог ст.268 КУпАП з метою завершення розгляду справи у межах строку, встановленого ст.38 КУпАП.

Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 214713 від 22.04.2026 року; протокол про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 214888 від 24.04.2026 року; рапорти; фотознімки транспортного засобу із плакатом на ньому із зображенням портрета судді та надписом «Суддя Скрипчук …..»; письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.04.2026 року та 24.04.2026 року, в яких останній підтвердив, що дійсно 22.04.2026 року та 24.04.2026 року на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN TOURAN» д.н.з НОМЕР_1 , прибув на вул.Личаківська у м.Львові і почепив на ньому плакат про суддю Скрипчук та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП.

При цьому, суд враховує позицію викладену у рішенні ЄСПЛ від 30 жовтня 2014 року у справі «Швидка проти України», у п.39 якого зазначено, що суд не погоджується з думкою заявниці, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення про дрібне хуліганство було явно незастосовним у її випадку. Відповідне положення стосується зокрема образливого чіпляння до громадян, що порушує громадський порядок (див. пункт 16). На думку Суду, пошкодження заявницею стрічки на вінку могло вважатися таким, що підпадає під вищезазначену категорію. Суд пам`ятає про доволі загальне юридичне визначення «дрібного хуліганства», тлумачення та практичне застосування якого можуть у певних випадках бути предметом зловживання. У цій справі заявниця вдалася до провокативного жесту, який міг занепокоїти або образити деяких людей, які були його свідками. Зважаючи на поведінку заявниці та її кваліфікацію національними судами, Суд погоджується з тим, що застосовне національне законодавство відповідало вимозі щодо передбачуваності. Суд доходить висновку, що визнання заявниці винною у дрібному хуліганстві та застосування до неї стягнення, передбаченого відповідним положенням, відповідало вимозі щодо законності.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що публічна демонстрація плаката образливого характеру на транспортному засобі не є законним вираженням думки чи формою захисту. Навпаки, зміст напису на розміщеному ОСОБА_1 плакаті носить явно упереджений, дискредитуючий, провокативний та образливий характер, спрямований на приниження честі й гідності, крізь призму неповаги до конкретної судді, виражає явну неповагу до законів і правил поведінки, громадського порядку та загальноприйнятих норм моралі в цілому. Такі дії відкрито демонструють зневагу до суду як інституту влади, ігнорують базові правила етичної поведінки, суспільну мораль та громадський порядок, а тому, у діях ОСОБА_1 чітко вбачається наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що останній брав участь у мирній акції «Мовчазна акція протесту проти суддівського свавілля», повідомлення про проведення якої надане міському голові м.Львова А. Садовому 10.04.2026 року, оскільки у вину ОСОБА_1 ставиться дрібне хуліганство, тобто вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КпАП України, а не порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, відповідальність за що передбачена ст.185-1 КпАП України.

Також суд, вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, оскільки як вбачається зі змісту диспозиції ст.173 КпАП України таке є обов`язковою ознакою вчинення дрібного хуліганства шляхом нецензурної лайки в громадських місцях, в той час як ОСОБА_1 вчинив інші дії, що порушили громадський порядок.

А тому, суд розцінює пояснення ОСОБА_1 такими, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за скоєне та викликають в суду обґрунтовані сумніви у достовірності наданих пояснень як в певній частині, так і в цілому.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи особу винного, вважаю, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.40-1, 173, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП та з врахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,0 гривень (сто дев`ятнадцять гривень 00 копійки) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Грицко Р.Р.