Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №138/1359/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1359/26

Провадження №:2/138/1352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач добровільної участі у матеріальному забезпеченні дитини не бере, а тому позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання їх спільної дитини у твердій грошовій сумі 20000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23 квітня 2026 року.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач та її представник належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Представник відповідача подала до суду відзив, де зазначила, що вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 20000,00 грн. щомісячно є необґрунтованою і такою, що не відповідає фактичному матеріальному становищу відповідача та не підтверджується належними і допустимими доказами. Відповідач офіційно працевлаштований в фермерському господарстві «Вільне» та має офіційний дохід загальна сума якого з 01.12.2025 по 31.05.2026 становить 24820,09 грн. Зважаючи на викладене, просила позов задовольнити частково та стягувати з відповідача щомісячно на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати звернення із позовом про стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, враховуючи таке.

05.05.2014 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради вих № 13-19/2-59 від 16.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має слідуючий склад сім`ї, а саме: чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11)

Крім того, на підтвердження наявності у дитини інвалідності, суду надано такі документи: рішення № 59 від 07.11.2019 лікарсько-консультативної комісії ЛКК при Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні; медичний висновок №23, виданий на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда № 1 (вікова категорія від 0 до 18 років) (а.с.8-10, 18).

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В частині 3 статті 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1-3, ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, усі діти є рівними в своїх правах, в тому числі у праві на отримання відповідного утримання від батьків.

Щодо вимоги відповідача про стягнення аліментів у частці від його доходу, то така вимога не може бути задоволено судом, оскільки відповідно до вимог ст.183 СК України той з батьків з ким проживає дитина в праві самостійно обирати спосіб стягнення аліментів, у даному ж випадку позивач пред`явила позов про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім того, відповідач стверджуючи ту обставину, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження такої обставини. При цьому, сама по собі наявність непрацездатної матері не може вважатись доказом того, що відповідач її утримує, доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи викладене вище та те що відповідач є працездатною особою, відомостей про наявність тяжких захворювань або інших вад здоров`я суду не надано, так як і наявності у нього інших утриманців, офіційно працевлаштований, а також зважаючи на положення ст.141, 180-183, 191 СК України, зокрема, щодо солідарного обов`язку батьків на утримання неповнолітніх дітей, а також те, що позивач стверджує ту обставину, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, за наявності відомостей про офіційний дохід відповідача, який у середньому щомісячно становить 4166,66 грн., зважаючи на встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні такого розміру аліментів суд також бере до уваги ту обставину, що неповнолітній син сторін спору є особою з інвалідністю, а тому визначення розміру аліментів у розмірі прожиткового мінімуму є мінімально необхідним для дитини та не може вважатись тягарем для відповідача, як батька дитини.

Разом з тим, відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 12 вересня 2018 року у справі №459/2181/17 суд ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не зазначає про стягнення аліментів у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки таке правило стосується лише стягнення аліментів у частці від усіх видів доходу.

У даному ж випадку позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи положення вказаних вище норм суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.141,180-183,191 СК України, ст.12, 13, 81, 89, 141, 142, 178, 247, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 23.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок на користь Державної судової адміністрації України.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити дане рішення до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.Б.Київська