Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №129/2626/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2626/26

Провадження по справі № 1-кп/129/609/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні суду у м. Гайсин у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження - обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120260250900000059 від 20.06.2026про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, раніше несудимого, - у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

Встановив:

20.06.2026 приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 , знаходячись на присадибній земельній ділянці за місцем свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав сварку зі своїм рідним братом ОСОБА_3 , на якого відповідно до положень п. 11) ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія вказаного закону, який також перебував на вказаній присадибній земельній ділянці.

Під час даної сварки, ОСОБА_2 , з метою вчинення домашнього насильства щодо свого брата, підійшов до ОСОБА_3 , який в той час стояв на межі, яка розділяє домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , наніс йому один удар дерев`яним держаком сапи, яку тримав у правій руці, в ділянку лівого плеча ОСОБА_3 .

Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив своєму брату ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_2 , захист якого здійснював захисник-адвокат ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою, згідно із якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпілий ОСОБА_3 також звернувся до суду з заявою, в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України суд визнає встановленими обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та підтверджують винуватість ОСОБА_2 у скоєнні поставленого йому за вину кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання ОСОБА_2 , суд обтяжуючими покарання обвинуваченого обставинами враховує, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, а пом`якшуючими покарання обвинуваченого обставинами враховує його щире каяття.

Окрім зазначеного, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 враховує його особу, який є осудним, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є несудимим, за місцем проживання характеризується позитивно, з повною загальною середньою освітою, одруженим, непрацюючим, пенсіонером.

За таких встановлених обставин у їх сукупності, враховуючи характер скоєного кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком стосовно ст. 12 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який є осудним, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є несудимим, за місцем проживання характеризується позитивно, з повною загальною середньою освітою, одруженим, непрацюючим, пенсіонером, беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, – суд визнає, що виправити ОСОБА_2 і запобігти скоєнню ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 125 КК України, яке буде достатнім для виправлення особи обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та при цьому не порушить справедливий баланс між вказаними інтересами суспільства та правами ОСОБА_2 .

До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченого запобіжного заходу не обирати.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 не обирати.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: