Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №128/932/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/932/26

ВИРОК

Іменем України

09 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження№ 12024025070000135, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Коротчаєво, Ямало-Ненецького Автономного округу російської федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

УСТАНОВИВ:

13.10.2024 близько 15:30 ОСОБА_4 перебував на території кладовища в с. Жабелівка Вороновицької територіальної громади Вінницького району Вінницької області (географічні координати 49.190132, 28.780488), і в цей момент до нього підійшов ОСОБА_5 та вони почали обговорювати соціально політичні події, які відбуваються в Україні.

В ході бесіди між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли протиріччя та почалася сварка, і в цей момент у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 почав штовхати ОСОБА_5 і повалив його на землю, і коли останній став навколішки, щоб в подальшому підвестися на ноги, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс йому два удари правою ногою в область його голови зліва.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді гематоми на обличчі зліва, синців в лобній ділянці голови зліва, навколо лівого ока, крововиливів в склеру лівого ока та на слизовій оболонці лівої щоки, забійної рани в ділянці спинки носа, а також множинних переломів кісток лицьового черепа (перелом вилично-назоорбітального комплексу зліва зі зміщенням, перелом лівої виличної дуги зліва зі зміщенням, перелом стінок гайморової пазухи зліва зі зміщенням, нижньої стінки орбіти, закритий перелом кісток носа зі зміщенням, перелом носової перегородки), які в комплексі належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, відповідно до п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Зазначив, дійсно тоді був на кладовищі, де з потерпілим виникла суперечка щодо того, хто і як захищає Україну, йому не сподобалося ставлення до захисту України в потерпілого, тому він його вдарив. Коли потерпілий впав навколішки, він його ще два рази вдарив ногою в область голови і поїхав додому. Заподіяння ним потерпілому зазначених тілесних ушкоджень він не оспорює, щиро розкаюється в тому, що так сталося, жалкує про свої дії та просить суворо не карати. Також зазначив, що на даний час він потребує лікування внаслідок поранення під час участі в бойових діях. Так, він був мобілізований, проходив військову службу та в 2023 році отримав важке поранення, яке потребує дороговартісного та тривалого лікування. Також повідомив, що він одружений та має одну малолітню дитину, сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що на досудовому слідстві дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, під диспансерним спостереженням та на стаціонарному лікуванні у КНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не перебував, за місцем проживання у правопорушеннях не помічався, скарг та заяв на його поведінку від жителів села до сільської ради не надходило, має статус учасника бойових дій, отримав поранення під час військової служби та має захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, одружений, має сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Згідно досудової доповіді органу пробації, обвинувачений ОСОБА_4 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, отримані дані вказують на можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства лише у винятковому порядку. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 додатові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд встановив щире каяття, що також було встановлено під час досудового розслідування.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, який просив призначити покарання обвинуваченому у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку тривалістю 2 роки, та потерпілого, який подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду, суд вважає, що ОСОБА_4 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. На переконання суду, призначене обвинуваченому покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілої особи, та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого на даний час не застосовуються, під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької областівід 02.03.2026 було застосовано нічний домашній арешт в період часу з 20 години до 06 години наступного дня строком на 2 місяці, який сплив 02.05.2026 та не продовжувався, інший запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання суд також не вбачає.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся, згідно поданої потерпілим заяви, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він на даний час не має.

Враховуючи постанову про визнання речовими доказами від 16.12.2024, а також ухвалу слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 10.12.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі якої в КНП " ІНФОРМАЦІЯ_4 " було вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 15582/2779 ОСОБА_5 , 1978 року народження, на підставі ст. 100 КПК України, речовий доказ, а саме: медичну картку стаціонарного хворого № 15582/2779 ОСОБА_5 , 1978 року народження, яка зберігається в ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути до КНП " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Судові витрати, згідно наданих суду матеріалів, в межах даного кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 373, 374,376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Зміна прокримінального мислення".

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з 09.07.2026, тобто з дня проголошення вироку.

Речові докази, а саме: медичну картку стаціонарного хворого № 15582/2779 ОСОБА_5 , 1978 року народження, яка зберігається в ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути до КНП " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: