Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №526/1592/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1592/24 Номер провадження 33/814/28/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за таких обставин.

17 квітня 2024 року старший сержант ОСОБА_1 на території розташування Військової частини НОМЕР_1 у приміщенні медичного пункту медичної роти під час обов`язкової перевірки особового складу військовослужбовців на виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився від її проходження, відмову мотивував бажанням уникнути відповідальності.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП України – знаходження військовослужбовця на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння.

За змістом апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2024 року та закрити провадження у справі щодо нього за ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, мотивуючи тим, що: докази по справі викликають сумніви у своїй достовірності та за фактом їх підробки здійснюється розслідування; його не було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення; він не подавав заяву про здійснення розгляду справи без його участі та не отримував смс-повідомлення щодо судового розгляду.

ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про місце, дату й час апеляційного розгляду, в судове засідання він не з`явився, причини неявки не повідомив. Попередньо ОСОБА_1 просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Тому на підставі ч.6 ст.294 КУпАП справа щодо ОСОБА_1 підлягає розгляду в апеляційному порядку без його участі.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апелянта, дослідив докази по справі та дійшов висновку про таке.

Частиною 7 ст.294 КУпАП регламентовано, що судове рішення переглядається у межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом ст.7 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

У ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Цих вимог місцевим судом не дотримано.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість й усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу ж ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених у ст.255 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що до Гадяцького районного суду Полтавської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.п.1-9).

За результатами судового розгляду місцевий суд визнав доведеним і встановив, що 17 квітня 2024 року старший сержант ОСОБА_1 на території розташування Військової частини НОМЕР_1 у приміщенні медичного пункту медичної роти під час обов`язкової перевірки особового складу військовослужбовців на виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився від її проходження, відмову мотивував бажанням уникнути відповідальності.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП України – знаходження військовослужбовця на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння.

Однак місцевий суд, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , належним чином не мотивував прийняте рішення, припустився істотних порушень вимог закону й суперечностей, не з`ясував і не перевірив усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Порядок проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння унормовано ст.266-1 КУпАП та відповідними їй положеннями Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року (далі – Порядок).

Так, відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП, п.3 Порядку огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Частинами 4, 5, 7, 9 ст.266-1 КУпАП передбачено, що в разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За змістом п.п.5, 8, 10, 11, 14 Порядку огляд проводиться:

уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність;

лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку.

Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я.

У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №162 ОСОБА_1 ставилось у вину вчинення адміністративного правопорушення за таких обставин.

17 квітня 2024 року особовий склад військовослужбовців НОМЕР_2 бригади прибув на тимчасове розташування до Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , і, перебуваючи на території цієї військової частини, військовослужбовці підрозділу були направлені для проходження обов`язкової перевірки на стан алкогольного сп`яніння в медичний пункт медичної роти Військової частини НОМЕР_1 .

У присутності старшого лейтенанта ОСОБА_2 у приміщенні медичного пункту медичної роти Військової частини НОМЕР_1 перевірку військовослужбовців НОМЕР_2 бригади на виявлення стану алкогольного сп`яніння проводив фельдшер евакуаційного відділення медичної роти зазначеної військової частини – сержант ОСОБА_3 , який засвідчив, що старший сержант, санітарний інструктор медичного пункту 1 стрілецького батальйону зазначеної військової частини ОСОБА_1 відмовився від проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння.

Своїми зазначеними вище умисними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.9, 11, 12, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України та вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-20 КУпАП, а саме перебував на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння в умовах воєнного стану (а.с.1-3).

В акті відмови від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння констатовано, що 17 квітня 2024 року на території Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 під час перевірки особового складу військовослужбовців старший сержант ОСОБА_1 відмовився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора вмісту спирту «Алконт-М» у відділенні медичного пункту медичної роти, мотивувавши відмову бажанням уникнути відповідальності (а.с.4).

У той же час, приписами ч.ч.2, 4 ст.266-1 КУпАП, п.п.3, 5, 8 Порядку прямо передбачено, що в разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, який здійснюється на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі), то огляд проводиться лікарем у закладах охорони здоров`я, на проведення якого військовослужбовець направляється відповідним командиром (начальником).

Проте як протокол про адміністративне правопорушення, так і акт відмови не містять жодних відомостей про відмову ОСОБА_1 від проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння лікарем у закладі охорони здоров`я та направлення ОСОБА_1 для проходження такого огляду, здійснюваного лікарем у закладі охорони здоров`я. Також матеріали справи не містять медичного висновку щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, нетверезому стані або інших доказів про вживання ОСОБА_1 алкогольних, слабоалкогольних напоїв.

Наведене вище є істотним порушенням вимог ч.ч.2, 4, 5, 7, 9 ст.266-1 КУпАП та п.п.5, 8, 10, 11, 14 Порядку. У силу цих приписів законодавства ОСОБА_1 після вказаної в протоколі та акті відмови був управі розраховувати на направлення його для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, здійснюваного лікарем у закладі охорони здоров`я, якому надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, але на такий огляд (у закладі охорони здоров`я) ОСОБА_1 не направлялся та відповідно від його проходження не відмовлявся.

Інших доказів, які би підтверджували відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого законодавством України порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чи його перебування в стані алкогольного сп`яніння, нетверезому стані, чи вживання ним алкогольних, слабоалкогольних напоїв, автором протоколу не надано й матеріали справи не містять.

Тому є відсутніми достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за відсутності факту відмови ОСОБА_1 від проведення його огляду лікарем у закладі охорони здоров`я, а також за відсутності доказів його перебування в стані алкогольного сп`яніння, нетверезому стані, чи вживання ним алкогольних, слабоалкогольних напоїв.

Далі апеляційний суд зауважує, що диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено альтернативні та різні форми об`єктивної сторони цього адміністративного правопорушення: а) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; б) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; в) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; г) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він одним діянням здійснив перебування на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння та водночас відмовився від проходження огляду на стан названого сп`яніння, що є альтернативними та взаємовиключними діяннями (формами об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП), оскільки без проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння неможливо встановити її перебування в цьому стані, що є порушенням вимог законодавства, які, виходячи з конкретних обставин даної справи та наявних у матеріалах справи доказів, є істотними, призвели до незрозумілості й суперечності суті правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 .

Такий висновок узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка міститься, зокрема, в рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, в якому відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Суд першої інстанції не врахував наведене вище та припустився аналогічних порушень в оскаржуваній постанові.

Окрім того, в порушення приписів п.11 Порядку в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не вказано ознаки алкогольного сп`яніння, які мали бути попередньо встановлені уповноваженою особою та при відмові військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння – зафіксовані в згаданому процесуальному документі (протоколі про адміністративне правопорушення).

Також місцевий суд безпідставно послався на заяву про визнання ОСОБА_1 винуватості та здійснення розгляду справи без його участі, оскільки ця заява становить лише набраний комп`ютерним способом текст і не підписана ОСОБА_1 (а.с.8). При цьому, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень до нього, в апеляційній скарзі заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину.

На підставі викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

За таких обставин, оскаржувану постанову належить скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Разом з цим, доводи апелянта про фальсифікацію доказів та неознайомлення його з протоколом не знайшли свого підтвердження і спростовуються матеріалами провадження. ОСОБА_1 не надано й не наведено об`єктивних даних про протилежне. Так, факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом засвідчено підписами свідків без будь-яких доповнень і зауважень. Що стосується заяв, адресованих Гадяцькому районному суду Полтавської області, то вони є лише не підписаними ОСОБА_1 та містять бланковий текст, набраний комп`ютерним способом, але підстав стверджувати про те, що мали місце ознаки фальсифікації документів, а не відмова від підписання заяв чи їх не підписання з іншим причин, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Окрім того, ОСОБА_1 не зазначено жодних конкретних ознак про кримінальне провадження, в межах якого здійснювалося би розслідування вказаних вище фактів і були встановлені порушення вимог законодавства.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун