Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №761/15524/26
Суддя: Притула Н. Г.
Справа № 761/15524/26
Провадження № 3/761/3666/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Наталія Григорівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, громадянки:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено в судовому засіданні, 13.04.2026 року о 21 год. 46 хв., в м. Києві на вул. І.Франка 26, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на перешкоду, в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушила п. 13.1 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що свою вину в порушенні ПДР України визнає.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 13.1 ПДР України встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Отже, вина ОСОБА_1 в порушенні ПДР України підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та власними поясненнями ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушником за адміністративне правопорушення, не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 просила з урахуванням обставин справи, малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, відсутності потерпілих, першого притягнення до адміністративної відповідальності та тривалого безаварійного стажу - звільнити її від відповідальності на підставі статті 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При цьому, суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Під час розгляду справи суддею було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується наданими до суду письмовими поясненнями ОСОБА_1 , а також долученими до матеріалів справи доказами: схемою місця ДТП, переліком пошкоджень автомобіля, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640094 від 13.04.2026.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП кваліфіковані правильно як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, її вина у вчиненні даного правопорушення доведена.
Разом з цим, суддя враховує, що згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
У той же час, відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положення зазначених норм відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність обраного заходу впливу меті відповідальності. Також даний принцип передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчиненого, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Визнання діяння, передбаченого ст. 124 КУпАП, малозначним може бути виключно у випадку незначного порушення Правил дорожнього руху, що не призвело до серйозних наслідків і що, відповідно, свідчить про незначний ступінь його суспільної небезпечності.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зокрема відсутність даних щодо систематичного притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, незначний характер пошкодження транспортного засобу, відсутність тяжких наслідків, відсутність пошкодження іншого майна, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 124 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г. Притула
Оригінал: reyestr.court.gov.ua