Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №752/17882/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/17882/25

Провадження № 2/752/5755/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.07.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач), в порядку статті 110 Сімейного кодексу України з вимогою розірвати шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) з тих мотивів, що шлюбні стосунки між сторонами припинено, сім`я існує формально, примирення з відповідачем неможливе, а подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Вимоги щодо поділу майна подружжя не заявлялися.

Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 головуючим суддею з розгляду справи визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Відповідно до інформації ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 15.01.2026 (вих.№8010.5.3-1880/80.3-26) за даними управління обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою/знятою із зареєстрованого місця проживання не значиться.

Згідно частини десятої статті 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; судове засідання призначене на 20.04.2026.

Про дату час та місце розгляду справи суд повідомляв відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з тим, що відповідач ознайомилася з матеріалами справи №752/17882/25 у приміщенні суду лише 29.04.2026, суд відклав розгляд цивільної справи на 09.07.2026.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.04.2026 заявлений ОСОБА_2 відвід головуючому судді Чекулаєву С.О. визнано необґрунтованим; заяву про відвід передано на розгляд іншому судді, визначеному в порядку частини першої статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Чекулаєва С.О. відмовлено.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.04.2026 заяву ОСОБА_2 про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.04.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження відмовлено.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов згідно положень статті 191 ЦПК України.

Про розгляд справи позивач та відповідач повідомлялися належним чином.

Фактичні обставини встановлені судом

02.04.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №311 від 02.04.2022 та видане свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 03.09.2025 №474 було визначене місце проживання малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір`ю – ОСОБА_2 .

Згідно постанови головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м.Києві від 19.01.2026 винесеної у виконавчому провадженні ВП№77602271 на позивача був накладений штраф за наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2025 у справі №752/17839/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України (Домашнє насильство). Інформації щодо набрання вироком законної сили матеріали справи не містять.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що відповідач зверталася 15.04.2026 до Київської обласної прокуратури із заявою щодо триваючого домашнього насильства та вчинення нових кримінальних правопорушень зі сторони позивача.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України (надалі за текстом також – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною третьою статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 СК України).

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина третя статті 115 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки.

У поданих до суду письмових поясненнях відповідач стверджує про факти насильства позивача по відношенню до неї, зокрема, про наявність вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2025 у справі №752/17839/24 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України.

Разом з тим, 08.07.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про надання строку на примирення подружжя.

Згідно частини сьомої статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.

Таким чином, оскільки, сама ОСОБА_2 надала до суду докази фактів вчинення позивачем домашнього насильства, суд не має правових підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя та надання строку на примирення.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу 17.07.2025, водночас, станом на дату розгляду справи минув майже рік і доказів того, що збереження шлюбу є можливим матеріали справи не містять.

Суд, також вказує, що письмові пояснення дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосуються питання забезпечення їх житлом та наявного конфлікту із третіми особами, проте, безпосереднього відношення до предмету цього спору, а саме, щодо розірвання шлюбу між сторонами не мають.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовом не підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до положень статті 141 ЦПК України, оскільки позивач, звертаючись до суду з позовом, не просив суд про відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями: 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, а також статтями: 2, 4, 10-13, 18, 19, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис №311 – розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.07.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв