Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №712/13463/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/13463/25

Провадження № 2/712/5019/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого-судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У жовтні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з указаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4377873 від 03 травня 2021 року у розмірі 35 690 грн, витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що 03 травня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит № 4377873 та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000 грн.

1.3. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 10 серпня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 06Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 4377873 від 03 травня 2021 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.

1.4. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 35 690 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 760 грн; заборгованість за відсотками становить 26 410 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 520 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

1.5. У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору № 4377873 від 03 травня 2021 року, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 4377873 від 03 травня 2021 року.

1.6. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 4377873 від 03 травня 2021 року.

1.7. 25 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обгрунтовано тим, що у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 підписав цей договір за допомогою одноразового ідентифікатора. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Щодо наданого позивачем платіжного доручення № 45308506, то таке не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів й операцій за банківським рахунком, оскільки не містить відміток банківської установи. Таким чином позивачем не надано доказів перерахування коштів відповідачу.

1.8. 30 березня 2026 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив. Позивач зазначає, що кредитний договір було підписано відповідачем шляхом подання заявки на отримання кредиту № 4377873 на сайті ТОВ «Мілоан», а також шляхом отримання на мобільний телефон НОМЕР_1 смс із одноразовим ідентифікатором J86908, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору. Про зазначений ідентифікатор зазначено на тексті кредитного договору, що надано до суду. Щодо наявної в матеріалах справи копії вищевказаного платіжного доручення, то вона є належним доказом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.

1.9. У додаткових поясненнях від 29 травня 2026 року представник відповідача додатково зауважує, що кредитним договором було визначено строк кредитування 15 днів і позивачем не надано доказів пролонгації такого договору, в тому числі й пролонгації на пільгових умовах. За таких обставин нарахування процентів за період із 03 травня 2021 року по 20 липня 2021 року є необгрунтованим, оскільки первинний кредитор мав право на їх нарахування лише з 03 травня 2021 року по 18 травня 2021 року у загальному розмірі 3000 грн. Щодо вимог про стягнення комісії, то нарахування такої за надання кредиту в розмірі 1520 грн є несправедливим, оскільки позивачем не вказано, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту.

1.10. Згідно з додатковими поясненнями представника позивача від 15 червня 2026 року комісія за надання кредиту в розмірі 1520 грн прямо передбачена умовами укаденого між сторонами договору, а також її нарахування передбачено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Щодо строку дії кредитного договору, то згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, відповідачем вчинялись дії для продовження строку його дії, а саме комісія за пролонгацію. Таким чином, за розрахунками позивача борг відповідача становить: за тілом кредиту – 7760 грн (8000 грн кредиту – 240 грн сплаченого тіла кредиту); за процентами – 26 410 грн (нараховані проценти 26 862 грн – сплачені проценти 452 грн); за комісією – 1520 грн. Крім того, умовами укладеного кредитного договору передбачено продовження строку кредитування на стандартних умовах, а тому проценти за користування кредитом необхідно нараховувати на 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 02 грудня 2025 року вирішено розглядати справу з ухваленням заочного рішення.

2.3. Заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкас від 02 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4377873 від 03 травня 2021 року у розмірі 35 690 грн, судовий збір – 2 422 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу – 4 000 грн, а всього стягнуто 42 112 грн 40 коп.

2.4. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 02 березня 2026 року заочне рішення скасовано та призначено справу до судового розгляду.

2.5. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 07 квітня 2026 року витребувано докази у справі.

2.6. У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд проводити без його участі.

2.7. Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. Враховуючи наявність відзиву та додаткових пояснень, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

3.7. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.8. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.9. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.10. Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

3.11. Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.12. Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.13. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

3.14. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.15. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

3.16. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.17. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.18. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.19. Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

3.20. Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.21. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

3.22. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

3.23. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

3.24. Відповідно до частини третьої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

3.25. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

3.26. Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

3.27. За правилом частини восьмої статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

3.28. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

3.29. Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.30. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 03 травня 2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 4377873 і шляхом використання ОСОБА_1 отриманого на особистий мобільний телефон НОМЕР_1 смс із одноразовим ідентифікатором J86908 – між ним і ТОВ «Мілоан» укладений договір про споживчий кредит № 4377873 (далі – Кредитний договір) (а.с. 23-28).

4.2. Відповідно до п.п. 1.2-1.4. Кредитного договору сума кредиту становить 8 000 грн; кредит надається на 15 днів з 03 травня 2021 року (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 18 травня 2021 року.

4.3. Згідно з п.1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту – 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19 ; від суми кредиту одноразово.

4.4. Пунктом 1.5.2. Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

4.5. Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

4.6. Згідно із п. 1.7. Кредитного договору тим процентної ставки за цим договором: Фіксована. Особливості нарахування процентів визначені в п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

4.7. Пунктом 2.2.1. Кредитного договору визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених в п. 2.3 Договору.

4.8. Пунктом 2.2.2. кредитного договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.

4.9. Відповідно до п. 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в п. 1.6. Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п.2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

4.10. Згідно з п. 2.3.1 Кредитного договору Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі – Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у відповідній таблиці. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

4.11. Пунктом 2.3.1.2. Кредитного договору визначено умови пролонгації на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

4.12. Пункт 2.3.2. Розділ 2.3 Кредитного договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком

4.13. Згідно з повідомленням АТ «Державний ощадний банк України» від 14 квітня 2026 року, в установі на імя ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську карту № НОМЕР_2 . На вказаний банківський рахунок 05 травня 2021 року о 02:55:49 год. зараховано 8000 грн. (а.с. 199-200 та а.с. 210-211).

4.14. Згідно з відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення 18 травня 2021 року ОСОБА_1 сплатив 240 грн тіла кредиту, 452 грн – проценти, 240 грн – комісію за пролонгацію, після чого оплати не здійснювались. Станом на 20 липня 2021 року борг ОСОБА_1 становить за тілом кредиту – 7760 грн, за процентами – 26 410 грн, за комісією – 1520 грн, а всього 35 960 грн (а.с. 13)

4.15. 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

5. Оцінка Суду

5.1. Враховуючи встановлені судом обставини про акцептування ОСОБА_1 умов кредитного договору із використанням одноразового ідентифікатора, а також враховуючи фактичне отримання ним кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» у розмірі 8 000 грн, суд вважає доведеною обставину про укладення 03 травня 2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит № 4377873.

5.2. Умовами зазначеного кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 15 днів з 03 травня 2021 року, тобто до 18 травня 2021 року.

5.3. Водночас пунктами п. 2.3.1. продовження вказаного строку кредитування може відбуватись на пільгових умовах або стандартних (базових) умовах, наступним чином: пролонгація на пільгових умовах (п. 2.3.1.1.) та пролонгація на стандартних умовах (п. 2.3.1.2.).

5.4. Оскільки умовами договору передбачено можливість продовження строку кредитування шляхом пролонгації на стандартних або пільгових умовах, то вказаний кредит відноситься до кредиту PDL, що відповідає положенням п. 6.10 розділу 6 Правил, графік розрахунків за яким у разі прострочення виконання зобов`язань – може не оновлюватись в Особистому кабінеті (пункт 6.8 розділу 6 Правил).

5.5. Аналіз наявної в матеріалах справи відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 4377873, свідчить про те, що ОСОБА_1 на сайті товариства або за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування, що мають відповідні функціональні та програмні можливості, самостійно обрав серед доступних можливостей найбільш вигідний/бажаний для себе варіант продовження строку кредитування, що містить суму для сплати та період, на який продовжується строк кредитування, і 18 травня 2021 року внесенням комісії за пролонгування у розмірі 240 грн (що відповідає 3 % від поточного залишку кредиту) та процентів у розмірі 452 грн – продовжив строк дії договору на 3 днів, тобто до 21 травня 2021 року.

5.6. Крім того, аналіз цієї ж відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором, дає підстави для висновку, що крім пролонгації на пільгових умовах, ТОВ «Мілоан» було всього на 60 днів продовжено пролонгацію терміну кредитування на стандартних умовах, тобто до 20 липня 2021 року включно.

5.7. Тлумачення судом змісту пунктів 2.3.1.1. та п. 2.3.1.2. Кредитного договору в їх сукупності дає підстави для висновку про те, що кількість пролонгацій терміну кредитування на пільгових умовах – не обмежена, тоді як кількість пролонгацій на стандартних умовах – 60 діб у сукупності (всього).

5.8. При тлумаченні пункту 2.3.1.2. у такий спосіб, враховуючи що умови договору було розроблено ТОВ «Мілоан», суд використовує принцип contra proferentem, згідно з яким сторона, яка включила умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з її неясністю. При цьому не має значення, вона сама розробила таку умову або скористалася стандартним.

5.9. Такий підхід при тлумаченні пунктів 2.3.1.1. та п. 2.3.1.2. договору знайшов своє відображення у відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за Кредитним договором, з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснював пролонгацію терміну дії договору на стандартних умовах на 60 діб у сукупності, та одну пролонгацію терміну дії договору на пільгових умовах на 3 дні.

5.10. Із матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4377873.

5.11. За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість станом на 20 липня 2021 року, а саме: борг за тілом кредиту – 7 760 грн, за процентами – 26 410 грн, за комісією за надання кредиту – 1520 грн, а всього 35 960 грн.

5.12. При цьому не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що умова кредитного договору про нарахування ТОВ «Мілоан» комісії у розмірі 1520 грн за надання кредиту є нікчемною, оскільки нарахування комісії за надання кредиту передбачено положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та не є явно несправедливим.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.

6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.3. Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

6.4. Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

6.5. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.6. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.7. Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., підтверджуються: договором № 42649746 від 05 травня 2025 року про надання правової допомоги між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Діджі Фінанс», додатковою угодою № 4377873 від 29 липня 2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Міньковської А.В. серія КС № 11306/10, детальним описом робіт від 29 липня 2025 року; актом № 4377873 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29 липня 2025 року.

6.8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

6.9. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

6.10.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

6.11. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

6.12. Судом вбачається, що заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

6.13. Крім того, відповідач у відзиві на позов після скасування заочного рішення та додаткових поясненнях – не заявляв про зменшення витрат на правничу допомогу чи про їх необгрунтованість.

6.14. Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4377873 від 03 травня 2021 року у розмірі 35 690 грн, судовий збір – 2 422 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу – 5 000 грн, а всього стягнути 43 112 грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406 Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 09 липня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько