Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №696/759/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

09.07.2026

Справа № 696/759/26

Провадження № 1-кп/696/145/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янського районного суду Черкаської області у кримінальному провадженні, яке внесене 22.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250350000324, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою (8 класів), одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, військовозобов`язаного,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на жорстоке поводження з тваринами, тобто таке, що вчиняється особливо болючими способами, побачив на території двору власного домоволодіння кота попелясто-сірої масті, якого утримувала протягом останніх двох років його дружина ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, з хуліганських мотивів, нехтуючи існуючими правилами і нормами поведінки в суспільстві в частині відношення до тварин, в порушення статті 8 Правил тримання собак, котів, і хижих тварин у населених пунктах України від 17.06.1980, якою заборонено жорстоко поводитися із собаками, котами і хижими тваринами, безцільно знищувати їх, п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з використанням пневматичної гвинтівки марки «Beeman 10619 GP» калібру 4,5 мм. промислового виробництва Китаю, з метою заподіяння травм та знущання, здійснив постріл по котові попелясто-сірої масті, який відноситься до хребетних тварин, спричинивши останньому відповідно до «Звіту про результати дослідження патологічного/біологічного матеріалу №102081 п.м./26 від 27.04.2026» проникаюче поранення в ділянці основи хвоста до діафрагмальної поверхні правої каудальної долі легень, на рівні верхньої третини 11 правого ребра з подальшим пошкодженням печінки у вигляді рваної рани між правою летеральною долею та хвостатим відростком хвостатої долі правої легеральної долі печінки, з пошкодженням правої нирки у вигляді розриву з каудального та краніального боку, що в подальшому призвело до загибелі тварини.

Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України, тобто у жорстокому поводженні з твариною, що належить до хребетних, які призвели до загибелі тварини, вчинене з хуліганських мотивів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Здійснив добровільне пожертвування на Збройні Сили України в розмірі 10000 грн, що просив врахувати при призначенні йому покарання.

Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини, судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 , нетяжкого злочину – жорстокого поводження з твариною, що належить до хребетних, яке призвело до загибелі тварини, вчинене з хуліганських мотивів, а тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 299 КК України.

Виходячи з вимог ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Як особа, обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, осудний, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, а також особу обвинуваченого, який скоїв кримінальне правопорушення, не працює, враховуючи пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 буде необхідним і достатнім покарання для виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті у вигляді одного року обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі обставини, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України, поклавши обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. ст. 76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, а також буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи питання призначення додаткового покарання у виді конфіскації тварини, суд перш за все враховує положення ст. 77 КК України, а також те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Так, щодо питання конфіскації тварини, як виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 299 КК України, суд вважає за доцільне зазначити, що тварина, яка стала об`єктом злочинних дій обвинуваченого, ОСОБА_4 не належала, до того ж внаслідок цих дій тварина загинула, відтак у даному випадку застосування конфіскації тварини як покарання є неможливим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 не обирались.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись статтями 100, 349, 366 – 368, 373, 374, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.299 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без конфіскації тварини.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

пневматична гвинтівка марки «BEEMAN» моделі «10619GP», яка передана під схоронну розписку обвинуваченому ОСОБА_4 – залишити у власності обвинуваченого.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1