Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №524/8428/26
Суддя: Малтиз А. В.
Справа № 524/8428/26
Провадження № 1-кп/524/699/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026175500000313 від 27.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, військовослужбовця , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 190 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 21 від 20.01.2026 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду резерву 1 взводу резерву рядового складу 9 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 від 18.01.2026 року №14РС.
30.04.2026 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під приводом отримання фінансового кредиту під заставу та повернення мобільного телефону у період однієї доби, попрохав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки Samsung Galaxy A53 5G» (imei: НОМЕР_3 ), який на праві власності належить ОСОБА_4 .
У подальшому ОСОБА_3 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на те законних підстав, без подолання перешкод, таємно, шляхом зловживання довірою, під приводом отримання фінансового кредиту під заставу заклав мобільний телефон до ломбарду «Саквояж» за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, просп. Свободи, буд. 132/2 не маючи наміру для подальшого повернення, чим завдав ОСОБА_4 , матеріального збитку, згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-26/11948-ТВ від 22.06.2026 на суму 4746, 33 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та з відповідними письмовими заявами потерпілої, а також обвинуваченого із захисником.
Судом встановлено, що до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження.
Відтак, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Зазначені в обвинувальному акті обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.
Таким чином суд, вивчивши обвинувальний акт, матеріали досудового розслідування, у тому числі заяву обвинуваченого, яка підтверджує беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, вказаного в обвинувальному акті доведена та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України – як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Суд, відповідно до положень ст. 66 КК України, встановив наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, суд не встановив.
Оцінюючи у сукупності обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, проходить військову службу на посаді солдата у в/ч НОМЕР_2 , на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є осудним, раніше не судимим.
Враховуючи всі обставини кримінального провадження, майновий стан та особу обвинуваченого, суд дійшов категоричного висновку, що виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є можливим за умови призначення покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/11948-ТВ від 22.06.2026 у розмірі 4746 грн. 33 коп.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) гривень 33 копійки.
Речові докази:
• квитанцію заставленого майна ПТ «Ломбард Саквояж» № 2100000133120 від 30.04.2026 – зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.
На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua