Вирок від 07 липня 2026 р. у справі №371/980/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/980/26

Номер провадження № 1-кп/371/231/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миронівка Київської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12026111220000025 від 03.02.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Миронівка Миронівського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, з базовою середньою освітою, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 361-2 та ч. 2 ст. 361-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до п.1 ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», особисті немайнові права на персональні дані, які має .кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Зокрема згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Також відповідно до 4.2 вказаної статті - поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист персональних даних» порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, але не пізніше 30.07.2024, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах та комп`ютерних мережах.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи відсутність законних підстав для збирання, зберігання, використання та поширення інформації з обмеженим доступом, отримав у своє розпорядження інформацію, що містить авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових сервісів.

Зазначені авторизаційні дані є онлайн-ідентифікаторами користувачів та забезпечують доступ до їх електронної кореспонденції, контактних даних, листування та інших персоналізованих сервісів, що дає змогу прямо або опосередковано ідентифікувати фізичних осіб, а тому відповідно до ст. 11 та ст. 21 Закону України «Про інформацію» належать до конфіденційної інформації про особу та інформації з обмеженим доступом.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram», створив Telegram-бот з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та обліковий запис « ОСОБА_6 » з унікальним іменем користувача « ОСОБА_7 », який зареєстрував за номером телефону НОМЕР_1 .

Не пізніше 30.07.2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram» та користуючись обліковим записом « ОСОБА_6 » з унікальним іменем користувача « ОСОБА_7 », вступив у листування з користувачем на ім`я « ОСОБА_8 », який здійснив оплату підписки-доступу до баз даних через чат-бот з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », адміністратором якого є ОСОБА_5 .

Надалі, 30.07.2024 приблизно о 20 год. 13 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , у листуванні з користувачем облікового запису на ім`я « ОСОБА_8 », надіслав повідомлення та три файли з назвами «100K ОСОБА_9 », «106K ОСОБА_10 », «ІНФОРМАЦІЯ_3», що містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, тим самим здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом зазначеному користувачу месенджера «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_8 ».

Вказані відомості містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, які є онлайн- ідентифікаторами користувачів та забезпечують доступ до їх електронної кореспонденції, контактних даних, листування та інших персоналізованих сервісів, що дає змогу прямо або опосередковано ідентифікувати фізичних осіб, а тому відповідно до ст. 11 та ст. 21 Закону України «Про інформацію» належать до конфіденційної інформації про особу та інформації з обмеженим доступом.

Крім цього, не пізніше 02.08.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram» та користуючись обліковим записом « ОСОБА_6 » з унікальним іменем користувача « ОСОБА_7 », вступив у листування з користувачем на ім`я « ОСОБА_11 ».

Під час зазначеного листування сторони обговорювали можливість купівлі-продажу авторизаційних даних доступу до облікових записів електронних поштових скриньок третіх осіб, у вигляді переліку логінів та паролів. Крім того, ОСОБА_5 повідомив реквізити криптовалютного гаманця: НОМЕР_5, на який необхідно здійснити оплату коштів для подальшого отримання файлу з переліком облікових даних електронних поштових скриньок третіх осіб.

Надалі, 02.08.2024 приблизно о 17 год. 26 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , у листуванні з користувачем облікового запису на ім`я « ОСОБА_11 », надіслав повідомлення та один файл з назвою «goods.txt», що містить авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, за що отримав на раніше наданий криптовалютний гаманець кошти в сумі 10 USDT (10 доларів США), тим самим, повторно, здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом зазначеному користувачу месенджера «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_11 ».

Вказані відомості містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, які є онлайн- ідентифікаторами користувачів та забезпечують доступ до їх електронної кореспонденції, контактних даних, листування та інших персоналізованих сервісів, що дає змогу прямо або опосередковано ідентифікувати фізичних осіб, а тому відповідно до ст. 11 та ст. 21 Закону України «Про інформацію» належать до конфіденційної інформації про особу та інформації з обмеженим доступом.

Разом з цим, не пізніше 13.11.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram» та користуючись обліковим записом « ОСОБА_6 » з унікальним іменем користувача « ОСОБА_7 », вступив у листування з користувачем на ім`я « ОСОБА_12 ».

Під час зазначеного листування сторони обговорювали можливість купівлі-продажу авторизаційних даних доступу до облікових записів електронних поштових скриньок третіх осіб, у вигляді переліку логінів та паролів. Крім того, ОСОБА_5 повідомив реквізити власного криптовалютного гаманця: НОМЕР_5, на який необхідно здійснити оплату коштів для подальшого отримання файлу з переліком облікових даних електронних поштових скриньок третіх осіб.

Надалі, 13.11.2024 приблизно об 11 год. 18 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 у листуванні з користувачем облікового запису « ОСОБА_12 » надіслав повідомлення та один файл з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», що містить авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, за що отримав на раніше наданий криптовалютний гаманець кошти в сумі 50 USDT (50 доларів США), тим самим, повторно, здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом зазначеному користувачу месенджера «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_12 ».

Вказані відомості містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, які є онлайн- ідентифікаторами користувачів та забезпечують доступ до їх електронної кореспонденції, контактних даних, листування та інших персоналізованих сервісів, що дає змогу прямо або опосередковано ідентифікувати фізичних осіб, а тому відповідно до ст. 11 та ст. 21 Закону України «Про інформацію» належать до конфіденційної інформації про особу та інформації з обмеженим доступом.

Крім цього, не пізніше 25.02.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram» та користуючись обліковим записом « ОСОБА_6 » з унікальним іменем користувача « ОСОБА_7 », вступив у листування з користувачем на ім`я « ОСОБА_13 ».

Під час зазначеного листування сторони обговорювали можливість купівлі-продажу авторизаційних даних доступу до облікових записів електронних поштових скриньок третіх осіб, у вигляді переліку логінів та паролів. Крім того, ОСОБА_5 повідомив реквізити власного криптовалютного гаманця: НОМЕР_2 , на який необхідно здійснити оплату коштів для подальшого отримання файлу з переліком облікових даних електронних поштових скриньок третіх осіб.

Надалі, 14.03.2025 приблизно о 16 год. 49 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 у листуванні з користувачем облікового запису « ОСОБА_13 » надіслав повідомлення та три файли з назвами «VALID MIXED_1.txt», «VALID MIXED_2.txt» та «VALID MIXED_3.txt», що містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, за що отримав на власний криптовалютний гаманець кошти в сумі 20 USDT (20 доларів США), тим самим, повторно, здійснив несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом зазначеному користувачу месенджера «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_13 ».

Вказані відомості містять авторизаційні дані (логіни та паролі) доступу до облікових записів користувачів електронних поштових скриньок, які є онлайн- ідентифікаторами користувачів та забезпечують доступ до їх електронної кореспонденції, контактних даних, листування та інших персоналізованих сервісів, що дає змогу прямо або опосередковано ідентифікувати фізичних осіб, а тому відповідно до ст. 11 та ст. 21 Закону України «Про інформацію» належать до конфіденційної інформації про особу та інформації з обмеженим доступом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 361-2 КК України -несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства та за ч. 2 ст. 361-2 КК України - несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого повторно.

28 травня 2026 року між прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026111220000025 від 03.02.2026, та ОСОБА_5 у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно та повно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, зобов`язався співпрацювати зі стороною обвинувачення, надавши у ході судового розгляду правдиві, достовірні та повні показання, які підтверджують зазначені в угоді обставини кримінального правопорушення.

Також у вказаній угоді сторони визначили покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України. За ч. 1 ст. 361-2 Кримінального кодексу України покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 361-2 Кримінального кодексу України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинення кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Визначити обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладені даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, просив призначити обвинуваченому покарання, визначене угодою сторін кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорював, щиро кається у вчиненому, просив суд затвердити угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.

Захисник ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоди про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, надані письмові матеріали, вислухавши сторони кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акту з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Відповідно до п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.

Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні.

Кримінальні правопорушення, передбачені за ч. 1 ст. 361-2 та ч. 2 ст. 361-2 КК України на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд відповідно до вимог ст. 474 КПК України з`ясував у обвинуваченого ОСОБА_5 , що він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, наслідки їх невиконання, передбачені статтями 473,476 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд заслухав сторони кримінального провадження і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди оскільки вона відповідає вимогам КПК України.

Узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65-67 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, не працює, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання, за ч. 1 ст. 361-2 Кримінального кодексу України покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 361-2 Кримінального кодексу України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинення кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Визначити обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

У відповідності до ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 12 березня 2026 року на вилучені в ході обшуку матеріальні об`єкти.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 28 травня 2026 року про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України, укладену між прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України.

Призначити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 361-2 ККК України покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 361-2 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю вчинення кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 12 березня 2026 року на вилучені в ході обшуку матеріальні об`єкти.

Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, а саме речові докази по справі: мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro» imei 1 : НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , укомплектований карткою мобільного оператора +38-068-56-72-944; флеш-накопичувач «Trunscend» об`ємом 4 GB; флеш-накопичувач «microdrivel»; флеш-накопичувач «Verico» об`ємом 32 GB; флеш- накопичувач «micro 3D Transcеnd» об`ємом 4 GB; системний блок марки «Supphire OS Device» ID: DA69AF-10-BA5E-45B54-8E44-0726E11226A4, який опечатано липкою стрічкою, до якої прикріплено бирку з пояснювальним написом та номером NPU- 6951203 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, засудженому та захиснику.

Суддя ОСОБА_1