Суд: Згурівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №365/523/26
Суддя: Хижний Р. В.
Справа № 365/523/26
Номер провадження: 3/365/141/26
ПОСТАНОВА
іменем України
09 липня 2026 року селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від СПД № 2 ВП № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, УБД
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
До Згурівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який системою автоматизованого розподілу розподілений для розгляду судді Хижному Р.В.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679857 від 30.05.2026 встановлено, що 30.05.2026 о 20:42 год. в с-щі Згурівка по вул. Івана Кирія поблизу будинку 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – електроскутером FADA LIDO, б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота. Порушення мови,почервоніння очей). Медичний огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у закладі охорони здоров`я у чергового лікаря під відеозапис портативного відео реєстратора № 855868, що підтверджується медичним висновком № 4, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР – керування ТЗ особами в стані стан алкогольного сп”яніння та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП не визнав та пояснив, що 30.05.2026 близько 20:40 год. він дійсно їхав на скутері FADA LIDO, б/н, по вул. І Кирія в с-щі Згурівка та був зупинений працівниками поліції, які вказали йому на наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд на місці зупинки. ОСОБА_1 не погодився, оскільки в стані алкогольного сп`яніння не перебував та виявив бажання їхати на огляд до лікарні. ОСОБА_1 наголосив поліцейським, що в стані алкогольного cп`яніння не перебуває. Після цього його було доставлено до Згурівської лікарні для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в умовах медичного закладу. В лікарні алкотестер показав позитивний результат. ОСОБА_1 не погоджувався з таким результатом, наполягав на відібранні біологічних зразків, проте отримав відмову через відсутність у лікарні необхідних для забору одноразових ємностей. ОСОБА_1 наполягає, що 30.05.2026 алкоголь не вживав та у стані алкогольного сп`яніння не перебував.
В судовому засіданні досліджені докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679857 від 30.05.2026 (а.с. 1), чеки приладу ALCOTEST DRAGER 6820, відповідно до яких у ОСОБА_1 результат тесту о 21:09 год. 30.05.2026 року – 0,30 проміле, о 21:21 год. 30.05.2026 року – 0,25 проміле, (а.с. 3, 4), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним лікарем КНП «Згурівська лікарня» 30.05.2026, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 30.05.2026 року перебуває у стані алкогольного сп`яніння» (а.с. 5), розписка (а.с. 6), акт огляду на стан алкогольного сп”яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 6810 (а.с. 7), повідомлення КНП «Згурівська лікарня »№ 529 від 06.07.2026, відповідно до якого 30.05.2026 при медичному огляді ОСОБА_1 відбір зразків біологічних матеріалів (кров) не проводився (а.с. 25), довідка, згідно якої ОСОБА_1 за відомостями ІКС ІПНП України отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 термін дії з 03.03.2012 (а.с.8), довідка про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, відповідно до якої зазначена особа у вказаний період до адміністративної відповідальності притягувалася двічі (а.с. 9), файли з відеозаписами події (а.с. 10).
Дослідивши докази у справі, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для, закриття провадження у справі.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп`яніння.
Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає, зокрема у формі керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Суб`єкт адміністративного правопорушення спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керує транспортним засобом.
Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів,
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правилами п.1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Пункт 2 розділу ІІІ Інструкції (в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025) передбачає, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
Пунктом 8 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025) визначено, що Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження .
Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.
Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові( п. 9 Інструкції).
Адміністративний матеріал не містить беззаперечних доказів того, що 30.05.2026 о 20:42 год. в с-щі Згурівка по вул. Івана Кирія поблизу будинку 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – електроскутером FADA LIDO, б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. З дослідженого відеозапису та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній неодноразово, зокрема у лікарні після проведення огляду, заперечував стан алкогольного сп`яніння, проте у закладі охорони здоров`я не було проведено обов`язкових лабораторних досліджень, а було запропоновано ОСОБА_1 лише продути прилад «ALCOTEST DRAGER 6820». В матеіралах справи знаходиться два чеки, натомість з відео вбачається, що було проведено три задувки. Відсутність зразків біологічного середовища позбавляє можливості провести судово-токсикологічну експертизу з метою підтвердження чи спростування стану сп`яніння, який заперечується ОСОБА_1 . Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП, правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
З огляду на вище викладене, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи витлумачені на його користь, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130,245,247,251,252 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя Р. В. Хижний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua