Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №358/715/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/715/26 Провадження № 2/358/790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

22.04.2026 до Богуславського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_1 (задеклароване фактичне місце проживання ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 ) в якому просила: розірвати шлюб між нею ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 , який було укладено 17.09.1994 та зареєстровано Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, за актовим записом №635. Також, позивачка просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище – ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.1994 між сторонами було укладено та зареєстровано шлюб Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, за актовим записом № 635. Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між сторонами не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, внаслідок чого між ними постійно виникають спори та непорозуміння. Така негативна сімейна обстановка призвела до того, що позивачка втратила почуття та не бажає продовжувати сімейно-шлюбні стосунки. Будь-які шлюбні відносини між подружжям припинені та подальше їх відновлення не можливе. З огляду на викладене позивачка просила суд розірвати шлюб.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.04.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 18).

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26 травня 2026 о 11 год. 00 хв., який в подальшому було відкладено на 08 липня 2026 о 15 год. 30 хв. (а.с. 22-23, 31).

Позивачка та її представник — адвокат Орло О.В. у судове засідання, призначене на 08.07.2026, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 08.07.2026 через канцелярію суду адвокат Орло О.В. подала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 08.07.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 08.07.2026 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та повідомив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 17.09.1994 Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, за актовим записом № 635, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінилось з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 » (а.с.12).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії

НОМЕР_2 , виданого 24.02.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області (а.с. 14).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

За приписами статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає вимогам статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням її до шлюбу та збереження шлюбних відносин, що не допускається відповідно до частини першої статті 24, частини четвертої статті 56 СК України та порушує принцип добровільності шлюбу.

На підставі частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.

Згідно статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

За нормою статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини, що мають істотне значення.

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.

З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, якій кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

V. Висновки суду.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї. Позивачка не бажає зберегти сім`ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, шлюб існує формально.

Суд вважає, що оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в задоволенні такої вимоги буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що шлюб, укладений між сторонами підлягає розірванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 необхідно залишити прізвище набуте у шлюбі « ОСОБА_3 ».

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно частини першої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки позивачка у позовній заяві не заявляла вимоги про стягнення на її користь судових витрат, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про їх розподіл.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зареєстрований 17.09.1994 Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, за актовим записом № 635.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище – ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , задеклароване фактичне місце проживання ВПО, за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя К. І. Буравова