Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №357/7754/26
Суддя: Примаченко В. О.
Справа № 357/7754/26
1-кп/357/914/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.07.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030000659 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор – ОСОБА_4
обвинувачений – ОСОБА_3
захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5
в с т а н о в и в:
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Так, 19 квітня 2026 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , де скориставшись відсутністю інших мешканців, які проживають у вказаній квартирі, зайшов до кімнати АДРЕСА_3 , в якій проживає його бабуся ОСОБА_6 , де зі столу взяв ключі від кімнати № 2, в якій проживає ОСОБА_7 , з метою вчинення крадіжки майна останнього.
У подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, використовуючи вищезазначений ключ, яким відчинив дверний замок, проник до кімнати №2, звідки викрав 4 пари чоловічого взуття (кросівки), а саме: пара взуття марки «Salomon» моделі X Ultra 360 Edge сірого кольору, вартістю 4308,00 гривень, пара взуття марки «Puma» моделі Rickie Classic 39425101 білого кольору, вартістю 946,53 грн., пара взуття марки «Adidas» Ultraboost 22 синього кольору, вартістю 1442,40 грн., пара взуття марки «Adidas» Porsche Design S3 синього кольору, вартістю 992,00 грн., які належать потерпілому ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 7 688,93 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що 19 квітня 2026 року близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , маючи фінансові проблеми скориставшись відсутністю бабсі та дядька, які проживають у вказаній квартирі, зайшов до кімнати, в якій проживає його бабуся ОСОБА_6 , де зі столу взяв ключі від кімнати № 2, в якій проживає дядько ОСОБА_7 , з метою вчинення крадіжки кросівок останнього. У подальшому, використовуючи вищезазначений ключ, проник до кімнати №2, звідки викрав 4 пари чоловічого взуття (кросівки), які належать потерпілому ОСОБА_7 . Одну з цих пар 20.04.2026 подарував своєму знайомому. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, запевнив суд, що зробив для себе належні висновки.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином, наслідки які настали від їх вчинення у вигляді матеріальної шкоди, та те що шкода відшкодована частково шляхом повернення майна. Суд також враховує характер вчиненого злочин, а саме те, що його скоєно відносно рідної людини, з якою обвинувачений проживає в одній квартирі хоча і в різних кімнатах.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як придатний до військової служби, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд дійшов висновку, що обвинувачений є особою із середньою ймовірністю вчинення повторного злочину, а тому становить суспільну небезпеку для суспільства так як існує ризик повторного вчинення злочину.
З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого в суді, який негативно поставився до своїх вчинків, суд визнає обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав лист про розгляд справи за його відстуності.
За таких обставин, на переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним та іншими нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Водночас, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути середнім.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати необхідно стягнути із ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Цивільний позов не заявлявся.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.
Речові докази:
- пару взуття марки «Salomon» моделі X Ultra 360 Edge сірого кольору, дві пари кросівок«Adidas» моделі Ultraboost 22 синього кольору та моделі Porsche Design S3 синього кольору, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 , вважати повернутими потерпілому;
- паперові конверти, що є додатками висновку експерта №СЕ- 19/111-26/22368-Д від 24.04.2026, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_8
Оригінал: reyestr.court.gov.ua