Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №420/4715/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4715/26

перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.,

повний текст судового рішення

складено 06.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які виразились в відмові листом № 09/В-14336/1682 від 29.01.2026 р. у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 18.06.2025 р.р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.02.2020 р., із 01.02.2021 р., із 01.02.2022 р., із 01.02.2023 р., із 01.07.2025 р. основного розміру пенсії позивача.

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи із розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 18.06.2025 р.р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.02.2020 р., із 01.02.2021 р., із 01.02.2022 р., із 01.02.2023 р., із 01.07.2025 р. основного розміру пенсії позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вважаючи, що має право на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення через підвищенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та надання до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та на 18.06.2025, однак отримав відмову, яку вважає протиправною з тих підстав, що складові грошового забезпечення військовослужбовців, яке враховується для призначення /перерахунку пенсії з 01.01.2020 має обчислюватись із застосуванням розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не встановленого на 01.01.2018, як то застосовується відповідачем. Адже з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для розрахунку посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-ХІІ, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.07.2025.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у якій визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 18.06.2025, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 та з 01.07.2025.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у виданих на підставі рішення суду, довідках про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 18.06.2025 розміри інших складових грошового забезпечення повинні бути розраховані виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які в свою чергу розраховані від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня календарного року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ здійснюється виключно у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

На думку скаржника, законодавцем саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, а також умов проведення перерахунку пенсій. При цьому позивачем не доведено наявності фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців за відповідною або прирівняною посадою станом на 18.06.2025 року.

Апелянт також зазначає, що після набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 відсутні правові підстави для автоматичного складання нових довідок про грошове забезпечення, оскільки зазначене рішення саме по собі не змінює розмірів грошового забезпечення військовослужбовців.

Крім того, скаржник наголошує, що органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій лише після надходження від уповноваженого органу відповідних списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Оскільки такі списки від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходили, підстави для оформлення та направлення нових довідок були відсутні.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач – ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі – Закон №2262-ХІІ).

Представник позивача звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби із запитом від 23.12.2025, в якому просив виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р., 01.01.2025 р. з урахуванням відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 18.06.2025 р.р. основного розміру пенсії.

За результатом розгляду заяви, відповідач листом №09/В-14336/1682 від 29.01.2026 повідомив про відсутність правових підстав для підготовки та подання довідок.

Оскільки станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2025 та на сьогоднішній день відсутня подія підвищення (збільшення) фактично отриманих діючим військовослужбовцем, який посідає відповідну (аналогічну) штатну посаду, розмірів щомісячних основних (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень і премії) у зв`язку зі зміною у 2020 – 2025 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено частиною 4 статті 63 Закону № 2262, то в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України або ж на адресу військових пенсіонерів чи їх адвокатів (представників) на їх вимогу (прохання).

Вважаючи протиправною таку відмову у видачі довідки про грошове забезпечення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 18.06.2025 для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення (вчинені дії) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, добросовісними, безсторонніми, розсудливими та пропорційними.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ та інших визначених законом категорій осіб, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або для відповідних категорій осіб були введені нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) чи премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а раніше призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням його в дію провадиться за документами, що містяться у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за дванадцять місяців з дня подання додаткових документів і не раніше ніж з дня виникнення права на такий перерахунок.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що підставою для перерахунку раніше призначених пенсій є зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб, яка відбувається на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою з 01 березня 2018 року було змінено систему грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), а також осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 у первинній редакції було передбачено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103).

Пунктом 6 Постанови №103 було внесено зміни до Постанови №704, внаслідок чого пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови №704 передбачав використання при обчисленні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року.

Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Внаслідок скасування зазначених змін вони втратили чинність, що зумовило застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка діяла до їх внесення.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт або його окрема частина втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, підлягає застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін Постановою №103.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21, від 13 травня 2025 року у справі №320/46498/23 та від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24.

Отже, з 29.01.2020 для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожитковий мінімум, установлений станом на 01.01.2018.

З огляду на принцип верховенства права, закріплений статтею 8 Конституції України, та ієрархію нормативно-правових актів, перевага має надаватися положенням закону як акту вищої юридичної сили.

Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18 щодо застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, колегія суддів доходить висновку, що з 29.01.2020 пункт 4 Постанови №704 підлягав застосуванню у такій редакції:

«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.

Зазначеною постановою абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Вказані зміни набрали чинності 20 травня 2023 року.

Отже, починаючи з 20 травня 2023 року, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями стала фіксована величина у розмірі 1762 гривні, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.

Таким чином, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 підлягає застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін Постановою №481, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», становить 3028 грн та є більшим за фіксовану розрахункову величину 1762 грн, передбачену Постановою №481, застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №481, впливає на розмір складових грошового забезпечення, що враховуються для обчислення та перерахунку пенсії.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Отже, з 01 липня 2025 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, складеної відповідно до вимог статей 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України №2011-ХІІ та положень Постанови №704 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року.

З огляду на щорічне збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок у зв`язку зі зміною розрахункової величини, яка використовується для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704.

Таким чином, право позивача на отримання оновлених довідок виникло не лише з 18.06.2025 року, а також станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до пункту 4 Постанови №704 є розрахунковою величиною для визначення складових грошового забезпечення.

Отже, правові підстави для видачі довідок за 2020 2023 роки та станом на 18.06.2025 виникли внаслідок зміни нормативного регулювання порядку визначення складових грошового забезпечення, що враховуються для обчислення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку уповноваженого органу видавати довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку зі зміною розрахункової величини викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а та від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача щодо відсутності підстав для підготовки та надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення суперечать вимогам чинного законодавства.

Щодо доводів апелянта про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення військовослужбовців станом на 18.06.2025 року колегія суддів зазначає, що підставою для виникнення права на оформлення нової довідки у даному випадку є не прийняття окремого рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення, а зміна механізму визначення його складових внаслідок відновлення дії пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Оскільки такий показник є більшим за розрахункову величину, встановлену Постановою №481, це впливає на розмір складових грошового забезпечення та зумовлює необхідність оформлення оновленої довідки.

Посилання апелянта на виключні повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення умов та порядку грошового забезпечення не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки спір у даній справі не стосується встановлення нових розмірів грошового забезпечення чи втручання суду у відповідні повноваження Уряду, а пов`язаний із застосуванням чинного нормативного регулювання та обов`язком відповідача оформити довідку відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо доводів апелянта про відсутність правових підстав для видачі довідки у зв`язку з неприйняттям Кабінетом Міністрів України окремого рішення про перерахунок пенсій колегія суддів зазначає, що обов`язок уповноваженого органу щодо оформлення та надання довідки про розмір грошового забезпечення випливає безпосередньо з положень статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ і не ставиться у залежність від прийняття окремого рішення Уряду про проведення перерахунку пенсій.

Доводи апелянта щодо відсутності списків осіб, які підлягають перерахунку пенсій, також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсії може здійснюватися як за документами, що містяться у пенсійній справі, так і за додатковими документами, поданими пенсіонером. Тому відсутність відповідних списків не звільняє відповідача від обов`язку підготувати довідку за зверненням особи.

Щодо доводів апелянта про те, що Постанова №481 підлягала застосуванню до моменту визнання її окремих положень протиправними, колегія суддів зазначає, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 застосуванню підлягає правове регулювання без урахування змін, внесених Постановою №481, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції при визначенні моменту виникнення права позивача на перерахунок пенсії.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з правовою оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції, не спростовують правильності його висновків та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів відповідно до статті 316 КАС України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №420/4715/26 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко