Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №420/37278/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37278/25

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Одеській області від 30.09.2025р. №2323 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Г`УНП в Одеській області" в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Одеській області 1.10.2025р. за №1227 о/с "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_2 , звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) із 1 жовтня 2025р.;

- зобов`язати ГУ НП у Одеській області поновити капітана поліції ОСОБА_2 на службі в поліції в ГУ НП в Одеській області на рівнозначній станом на час переведення в розпорядження ГУ НП в Одеській області посаді з 1 жовтня 2025р.;

- стягнути з ГУ НП у Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1.10.2025р. по день винесення рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №6 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області.

В подальшому щодо позивача було проведено службове розслідування, за результатом якого було складено висновок, відповідно до якого дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам етичної поведінки поліцейських, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків та поза службою. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому. З урахуванням викладеного, капітан поліції ОСОБА_3 , своїми діями, пов`язаними з чисельними порушеннями службової дисципліни, дискредитував звання поліцейського.

На підставі вказаного було прийнято оскаржувані накази та капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Позивач зазначив, що зміст оскаржуваного наказу фактично дублює фабулу повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду. Дисциплінарна відповідальність не може ґрунтуватися виключно на матеріалах кримінального провадження, дисциплінарне провадження є самостійним і вимагає власної оцінки фактів та доказів незалежно від наявності повідомлення про підозру. Сам факт досудового розслідування чи пред`явлення підозри не може слугувати автоматичною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності без додаткової перевірки дій у межах службового розслідування. Відтак, дублювання в дисциплінарному наказі формулювань із повідомлення про підозру без самостійної оцінки доказів порушує презумпцію невинуватості та є неприпустимим.

Також, наказ видано з істотним порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. В матеріалах наказу відсутні посилання па рішення про проведення службового розслідування та на висновок за його результатами. Невиконання цього етапу є грубим порушенням встановленого порядку.

Позивач вказав на те, що оскаржуваний наказ не містить конкретних обставин, які б свідчили про вину позивача, у ньому не зазначено, які саме посадові обов`язки чи норми були порушені, які конкретні факти, докази підтверджують дисциплінарний проступок, та за який саме дисциплінарний вчинок накладено стягнення.

Відтак, немотивований наказ, який не містить самостійної оцінки дій особи та доказів її вини, не відповідає вимогам законності.

Отже, спірні накази відповідача від 30.09.2025р. за №2323 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Одеській області» в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 (0092529) до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та похідний від нього від 1.10.2025р. за №1227 о/с «По особовому складу», яким капітана поліції ОСОБА_1 (0092529) звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) із 1 жовтня 2025р. мають бути скасовані.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні порушення прав позивача з боку відповідачів, а тому і відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №6 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області.

11.09.2025р. начальником УГІ ГУНП майором поліції І. Прібиловим керівництву ГУНП подано доповідну записку (№119413-2025 (432807)) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Подільського РУП ГУНП, що призвело до унесення 2.05.2025р. працівниками ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, відомостей до ЄРДР № 62025150020002022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наказом ГУНП в Одеській області №2183 від 15.09.2025р. «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», керуючись вимогами ст.14, 15, та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 898 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначено службове розслідування, проведення якого наказано здійснювати у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію.

На виконання ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 3.09.2025р. (справа №523/18236/25, провадження № 1-кс/523/5604/25) відповідно до п.3 ч.1 ст.67 ЗУ «Про Національну поліцію» наказом ГУНП від 26.09.2025р. за №1208 о/с капітана поліції ОСОБА_4 зараховано у розпорядження ГУНП та звільнено з посади інспектора взводу № 1 роти № 6 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області.

29.09.2025р. складено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області.

Згідно висновку службового розслідування від 29.09.2025р. дисциплінарною комісією встановлено, що наказом ГУНП від 2.06.2022р. №1053 о/с ОСОБА_1 призначено заступником начальника сектору кримінальної поліції Подільського районного управління поліції ГУНП з 1.06.2022р. Водночас наказом ГУНП від 15.05.2025р. №577 о/с ОСОБА_4 призначено інспектором взводу №2 роти №5 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП з 16.05.2025р. Зазначену посаду останній обіймав до 28.08.2025р. та наказом ГУНП від 28.08.2025р. № 1067 о/с його призначено на посаду інспектора взводу № 1 роти № 6 (безпілотних систем) батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП.

У висновку зазначено, що відповідно до документів наданих з ТУ ДБР вбачається, що 2.05.2025р. посадовими особами ТУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення капітаном поліції ОСОБА_5 внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020002022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. В рамках вищевказаного кримінального провадження посадовими особами ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, спільно з працівниками УСБУ в Одеській області проведено ряд заходів, направлених на викриття працівника правоохоронного органу.

З копій окремих процесуальних документів по кримінальному провадженню №62025150020002022 від 2.05.2025р., які 17.09.2025р. за вх. № 90556-2025 (450601) надійшли на адресу дисциплінарної комісії ГУНП в області з ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, для долучення до матеріалів службового розслідування з`ясовано, що дане кримінальне провадження відкрите за фактом вимагання окремими посадовими особами Подільського РУП ГУНП неправомірної вигоди від мешканців Подільського району, за вирішення питання щодо виключення з відповідних баз даних поліції відомостей про розшук осіб, як таких, що самовільно залишили військову частину або перебувають у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було мобілізовано до лав ЗСУ, однак останній військову службу не проходить та самовільно залишив місце несення служби. 30.04.2025р. до ОСОБА_7 звернувся його знайомий гр. ОСОБА_8 та повідомив, що підтримує тісні дружні стосунки із капітаном поліції ОСОБА_5 , який на той час обіймав посаду заступника начальника СКП Подільського РУП ГУНП. В розмові ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що за відповідну грошову винагороду вказаний поліцейський може вжити заходів щодо виключення відомостей про нього з відповідних баз даних поліції щодо його розшуку, як особи яка самовільно залишила військову частину. Крім того, ОСОБА_9 переконав ОСОБА_7 , що у разі надання неправомірної вигоди капітану поліції ОСОБА_10 , останній може забезпечити йому вільне пересування по території Подільського району та Одеської області. 1.05.2025р. інспектором взводу №1 роти №5 БПОП(С) ГУНП капітаном поліції ОСОБА_11 , який на той час обіймав посаду старшого оперуповноваженого СКП Подільського РУП ГУНП, по вул. Соборній у м. Подільськ Одеської області був виявлений та запрошений до адмінбудівлі цього ж районного управління поліції ОСОБА_12 . Знаходячись в адмінбудівлі Подільського РУП ГУНП, а саме у службовому кабінеті, який використовував у своїй службовій діяльності капітан поліції ОСОБА_13 , останній повідомив ОСОБА_7 , що за обліковими базами даних він офіційно перебуває в розшуку як особа, яка самовільно залишила військову частину за матеріалами ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві. В цей же час ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що його затримали співробітники поліції. Через декілька хвилин ОСОБА_9 перетелефонував ОСОБА_14 і сказав, що він розмовляв із капітаном поліції ОСОБА_5 і той пообіцяв допомогти, однак це йому стане в «копійочку». Згодом до вказаного службового кабінету зайшов капітан поліції ОСОБА_3 та поцікавився у підлеглого причинами перебування ОСОБА_7 в підрозділі поліції. У свою чергу, капітан поліції ОСОБА_13 коротко доповів керівнику про причину і можливі наслідки. На це, капітан поліції ОСОБА_3 наказав капітану поліції ОСОБА_13 завести ОСОБА_7 до його службового кабінету. Отже, перебуваючи у своєму службовому кабінеті капітан поліції ОСОБА_3 , в присутності капітана поліції ОСОБА_13 , повідомив ОСОБА_14 , що є два варіанти, або вони повідомляють співробітників ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, про його затримання, або є інша можливість «вирішити» проблему, однак за це він має надати грошові кошти в якості неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США. Після вказаної розмови, капітан поліції ОСОБА_3 особисто вивів ОСОБА_7 з адмінбудівлі Подільського РУП ГУНП на вулицю, де продиктував йому свій номер телефону ( НОМЕР_1 ), при цьому сказав, що він має тримати з ним постійний зв`язок, в тому числі через ОСОБА_9 . 07.05.2025 о 17:00 ОСОБА_12 за вказівкою та згідно з озвученими капітаном поліції ОСОБА_5 умовами зустрівся із ОСОБА_9 в місті Подільськ Одеської області та передав останньому першу частину неправомірної вигоди у розмірі 1 700 доларів США, задля подальшої передачі цих коштів капітану поліції ОСОБА_10 . Цього ж дня, близько 18:00, капітан поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Подільськ Одеської області отримав від ОСОБА_9 раніше передану ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі 1 700 доларів США, за вчинення дій щодо виключення відомостей про розшук ОСОБА_7 з баз даних НПУ. Під час передачі грошових коштів, капітан поліції ОСОБА_3 правоохоронцями не затримувався, грошові кошти у останнього не вилучались.

3.09.2025р. слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, капітана поліції ОСОБА_4 було запрошено до адмінбудівлі ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, де йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Тієї ж доби, ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 3.09.2025р. (справа №523/18236/25 провадження №1-кс/523/5604/25) капітану поліції ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 31.10.2025 у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» з правом внесення застави в розмірі 1 514 000 грн.

У висновку службового розслідування комісією зазначено, що у відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв капітан поліції ОСОБА_3 , урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на капітана поліції ОСОБА_4 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України. При цьому, капітан поліції ОСОБА_3 також є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції капітан поліції ОСОБА_3 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22, 24, 38 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов`язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Відповідно до розділу ? посадової інструкції від 30.01.2025 № 66/41дск, на капітана поліції ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, серед яких: -забезпечує дотримання особовим складом правил внутрішнього трудового розпорядку, законності, прав та свобод людини та громадянина, режиму секретності; -забезпечує додержання вимог посадових інструкцій підлеглими працівниками підрозділу; - у своїй діяльності дотримується принципів законності, дисципліни, режиму секретності; -забезпечує дотримання прав і свобод людини та громадянина. Відповідно до вимог Пам`ятки щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУНП в області від 14.02.2025 № 400 (далі - Пам`ятка), капітан поліції ОСОБА_3 особисто зобов`язався виконувати вимоги законодавства України, нормативно-правових актів МВС, НПУ та організаційно-розпорядчих документів ГУНП в області, які регламентують дотримання поліцейськими службової дисципліни та поведінки на службі й у позаробочий час. Відповідно до пункту 18 Пам`ятки, капітан поліції ОСОБА_3 зобов`язався неухильно дотримуватися антикорупційного законодавства України (обмежень, заборон, вимог, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання Закону України «Про запобігання корупції»), про що останній 27.02.2025 власноручно проставив особистий підпис. Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно правових актів, капітан поліції ОСОБА_3 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях протиправної діяльності та умисно протиправне діяння будучи службовою особою, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди в ОСОБА_7 .

З метою підтвердження укриття капітанами поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_5 від реєстрації пропозиції останньому неправомірної вигоди ОСОБА_15 було надіслано запити до УОАЗОР та ВДЗ ГУНП. За результатами надходження відповіді від даних підрозділів встановлено, що ні капітан поліції ОСОБА_13 , ні капітан поліції ОСОБА_3 не повідомляли письмово про пропозицію останньому неправомірної вигоди з 01.05.2025 до 15.09.2025, а також не повідомляли про це на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102». Дані неправомірні дії капітана поліції ОСОБА_4 у разі висвітлення їх в засобах масової інформації могли набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам етичної поведінки поліцейських, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків та поза службою. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому. З урахуванням викладеного, капітан поліції ОСОБА_3 , своїми діями, пов`язаними з чисельними порушеннями службової дисципліни, дискредитував звання поліцейського.

Згідно висновку службового розслідування, під час проведення службового розслідування було вивчено відеозаписи із камер відеоспостереження, розташованих на/у адміністративній будівлі Подільського РУП ГУНП за 01.05.2025, на яких зафіксовано доставлення працівниками Подільського РУП ГУНП до адміністративної будівлі ОСОБА_7 . Надані дисциплінарній комісії ГУНП відеозаписи знаходяться в папці під назвою « 01.05.2025 Подільське РУП», яка має 9 відеофайлів. Так, переглядом відеозапису під назвою «Vhid rozshuk_Подільськ_ Подільське РВП_20250501113945_20250501125850_92382286» встановлено, що це відеозапис без звуку, із відеокамери, яка розташована біля адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП за 01.05.2025 з 11:39 до 12:58 та охоплює вхід до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції та в`їзд на територію управління поліції. О 11:56 із адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП вийшов капітан поліції ОСОБА_13 , який пішов у напрямку центрального входу до управління поліції та зник із об`єктиву відеокамери. О 12:12 до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП під`їхав службовий автомобіль «Peugeot 301», із переднього пасажирського сидіння якого вийшов капітан поліції ОСОБА_13 , який відкрив задні пасажирські двері позаду себе, звідки вийшов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вони разом зайшли до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції. Водночас службовий автомобіль проїхав далі та стало відомо його номерні знаки - НОМЕР_2 . Через декілька хвилин підійшов водій службового автомобіля «Peugeot 301», н. з. НОМЕР_2 , - оперуповноважений СКП Подільського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_16 , який потім зайшов до адмінбудівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції. У цей час на вулиці, біля входу перебувають капітани поліції ОСОБА_17 та ОСОБА_3 . О 12:17 із адмінбудівлі виходить капітан поліції ОСОБА_13 , який підходить до останнього та вони вдвох спілкуються декілька хвилин, після чого капітан поліції ОСОБА_13 знову повертається до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП. О 12:23 капітан поліції ОСОБА_3 заходить до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції, а о 12:24 те ж саме робить капітан поліції ОСОБА_17 . О 12:26 із адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП виходить лейтенант поліції ОСОБА_18 , який йде у напрямку, де припаркований службовий автомобіль. О 12:30 службовий автомобіль «Peugeot 301», н. з. НОМЕР_2 , ймовірно під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_18 виїздить із парковки. О 12:27 до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції заходить старший лейтенант поліції ОСОБА_19 . О 12:32 із адміністративної будівлі вийшов капітан поліції ОСОБА_17 , який до 12:36 ходить біля адмінбудівлі управління поліції, а потім зникає з поля зору відеокамери. О 12:41 із адміністративної будівлі вийшли капітан поліції ОСОБА_3 та старший лейтенант поліції ОСОБА_19 , які стоять на вулиці, розмовляють та палять цигарки. О 12:46 капітан поліції ОСОБА_3 заходить до адміністративної будівлі, а старший лейтенант поліції ОСОБА_19 робить те ж саме о 12:47. О 12:55 із адміністративної будівлі вийшов старший лейтенант поліції ОСОБА_19 , який о 12:58 повернувся до управління поліції. На цьому відеозапис завершився.

Переглядом наступного відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » встановлено, що він є безперервним продовженням попереднього відеозапису, з тієї ж камери та охоплює період часу з 12:58 до 14:17. О 12:59 із адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де розташовані службові кабінети сектору кримінальної поліції виходять почергово ОСОБА_12 , старший лейтенант поліції ОСОБА_19 , капітани поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_13 . Водночас ОСОБА_12 відразу зникає з поля зору відеокамери та йде у невідомому напрямку, а до поліцейських підходить їх колега капітан поліції ОСОБА_17 . Вказані 4 поліцейських 1 хв спілкуються між собою та о 13:00 почергово залишають поле зору відеокамери, йдучи у напрямку проїжджої частини. Надалі, до завершення відеозапису вищевказані поліцейські постійно заходять до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП та виходять із неї. Водночас ОСОБА_12 більше не фіксується, тому описувати відеозапис з 13:00 до 14:17 недоцільно, оскільки там не зафіксовано подій, які мають значення для проведення службового розслідування.

Переглядом відеозапису під назвою «Rozhuk_Подільськ_Подільське РВП_ 20250501105210_20250501121113_105103875» встановлено, що це відеозапис без звуку, із відеокамери, яка розташована коридорі адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП, де знаходяться службові кабінети сектору кримінальної поліції за 01.05.2025 з 10:52 до 12:11. О 11:10 до службового приміщення прибув лейтенант поліції ОСОБА_18 , який зайшов у перший службовий кабінет, який розташований ліворуч по ходу руху, о 11:14 це ж саме зробив капітан поліції ОСОБА_13 . О 11:47 та 11:56 лейтенант поліції ОСОБА_18 та капітан поліції ОСОБА_13 відповідно вийшли із службового приміщення. До завершення відеозапису, тобто до 12:11 фігуранти службового розслідування на ньому не з`являлися.

Переглядом наступного відеозапису під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4_Подільськ_ Подільське РВП_20250501121113_20250501133016_106031904» встановлено, що він є безперервним продовженням попереднього відеозапису, з тієї ж камери та охоплює період часу з 12:11 до 13:30. О 12:12 капітан поліції ОСОБА_13 завів до службового приміщення ОСОБА_7 , якого о 12:13 завів до свого службового кабінету О 12:16 до службового приміщення та того ж кабінету зайшов лейтенант поліції ОСОБА_18 . У той же час ОСОБА_12 залишився у службовому кабінеті із останнім, а капітан поліції ОСОБА_13 залишив службове приміщення, а о 12:18 повернувся до службового приміщення та зайшов у кабінет. О 12:23 до службового приміщення та того ж кабінету заходить капітан поліції ОСОБА_3 , а о 12:24 те ж саме робить капітан поліції ОСОБА_17 . О 12:26 із вказаного службового кабінету та адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП виходять капітани поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та лейтенант поліції ОСОБА_18 . О 12:27 капітани поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_13 повертаються до службового приміщення, де останній заходить знову до того ж кабінету, а капітан поліції ОСОБА_3 прямує до останнього кабінету праворуч під № 32, який відмикає ключем та заходить до нього. Через декілька секунд останній виходить із цього кабінету та прямує до кабінету, де перебувають його підлеглі. У цей час із вулиці входить старший лейтенант поліції ОСОБА_19 та вони разом заходять до вищевказаного службового кабінету. О 12:28 капітан поліції ОСОБА_3 заходить до службового кабінету № 32. О 12:32 капітан поліції ОСОБА_17 виходить зі службового приміщення. У цей час із службового кабінету також виходить ОСОБА_12 та капітан поліції ОСОБА_13 , який супроводжує ОСОБА_7 до службового кабінету № 32, у якому перебуває капітан поліції ОСОБА_3 . О 12:35 капітан поліції ОСОБА_13 виходить зі службового кабінету № 32 та заходить до службового кабінету у якому перебував раніше, а о 12:37 знову заходить до службового кабінету № 32, де перебувають капітан поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . О 12:39 капітан поліції ОСОБА_3 виходить зі свого службового кабінету та заходить до першого службового кабінету ліворуч. Із якого о 12:41 останній разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_19 залишають адміністративну будівлю. О 12:46 капітан поліції ОСОБА_3 заходить до адміністративної будівлі та прямує до свого службового кабінету № 32, підходячи до якого останній не відразу потрапляє до нього, оскільки цей кабінет, у якому знаходилися капітан поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_12 був зачинений зсередини. Після того як двері службового кабінету відімкнули капітан поліції ОСОБА_3 зайшов до нього. О 12:58 із службового кабінету № 32 вийшли капітан поліції ОСОБА_13 , який пішов попереду, а потім ОСОБА_12 та капітан поліції ОСОБА_3 , які потисли один одному руки. ОСОБА_12 , старший лейтенант поліції ОСОБА_19 , капітани поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_13 вийшли із адміністративної будівлі.

Переглядом відеозаписів під назвами «Hol chch_Подільськ_Подільське РВП_20250501111355_20250501123006_1676956», «Hol chch_Подільськ_ Подільське РВП_20250501121435_20250501133122_92668866», «Hol chch_ Подільськ_Подільське РВП_20250501123006_20250501134619_2701864» встановлено, що вони із відеокамери, яка розташована біля чергової частини у фойє адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП за 01.05.2025 з 11:13 до 13:46. Водночас переглядом відеозаписів під назвами» Vhid viddil_ Подільськ_ Подільське РВП_20250501113238_20250501121351_3610969» та «Vhid viddil_ Подільськ_Подільське РВП_20250501121351_20250501125817_4647691» встановлено, що вони із відеокамери, яка розташована над центральним входом до адміністративної будівлі Подільського РУП ГУНП за 01.05.2025 з 11:32 до 12:58.

Аналізом журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 21.10.2024р. (інв. № 0853) встановлено, що 1.05.2025р. відомостей щодо доставляння або прибуття до даного підрозділу поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посадовими особами Подільського РУП ГУНП не здійснювалося. Зазначене також підтверджується поясненням інспектора сектору адміністративної практики Подільського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 , яка 1.05.2025р. перебувала на добовому чергуванні для забезпечення охорони та пропускного режиму до Подільського РУП ГУНП та несла службу у фойє біля чергової частини.

Під час проведення службового розслідування було опитано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що він призваний до лав ЗСУ, однак перебуває в статусі СЗЧ. 30.04.2025р. до останнього звертався його знайомий ОСОБА_8 і повідомив, що він підтримує тісні дружні стосунки із заступником начальника сектору кримінальної поліції Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_1 . Також ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_3 за відповідну грошову винагороду може «вирішити» проблеми опитаного із СЗЧ, і організувати так, щоб ОСОБА_12 міг вільно пересуватись, як по території Подільського району так, і по території Одеської області. Також ОСОБА_9 пообіцяв, що найближчим часом він організує зустріч з ОСОБА_5 на якій вони всі разом обговорять «угоду». 1.05.2025р. ОСОБА_12 перебував в приміщенні колишнього кінотеатру м. Подільськ, по вул. Соборній, де виконував окремі ремонтні роботи. Цього дня приблизно о 12:00 в приміщення зайшов співробітник кримінальної поліції Подільського РУП ГУНП ОСОБА_11 , і запропонував опитаному проїхати з ним до Подільського РУП ГУНП, для уточнення даних, на що той погодився. Перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_13 , останній повідомив ОСОБА_14 про те, що за обліковими базами ГУНП в Одеській області він офіційно перебуває в розшуку як СЗЧ за матеріалами ДБР, і що вони мають намір передати його до ДБР для подальшого прийняття рішення. В цей же час, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_21 і повідомив про своє затримання співробітниками поліції. Після цього дзвінка останній зв`язався із ОСОБА_5 та через декілька хвилин ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_14 і сказав, що він розмовляв із ОСОБА_5 , який пообіцяв допомогти, однак це стане в «копійочку». Опитаний розуміючи негативні наслідки для себе, в разі відмови від пропозиції ОСОБА_22 , вимушено погодився на його умови. В цей же час, до кабінету ОСОБА_13 зайшов його керівник ОСОБА_3 , якому підлеглий повідомив причину затримання ОСОБА_7 і можливі наслідки. Після цього ОСОБА_3 дав команду ОСОБА_13 перевести ОСОБА_7 до його службового кабінету. Перебуваючи у вказаному кабінеті ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_13 сказав ОСОБА_14 , що є два варіанти, або вони повідомляють співробітників ДБР про його затримання, і через декілька годин його заберуть, або є інша можливість «вирішити» проблему, однак ОСОБА_12 має сплатити ОСОБА_10 та ОСОБА_13 деяку суму коштів. Після цього ОСОБА_3 надав вказівку ОСОБА_13 піднятись до керівника ОСОБА_23 та обережно поцікавитись, що їм відомо про затримання ОСОБА_7 . Залишившись в кабінеті вдвох ОСОБА_3 сказав ОСОБА_14 , що він планував за грошову винагороду в розмірі 1 тисяча доларів США, виключити його із списків осіб, що розшукуються поліцією, що дало б можливість останньому вільно пересуватись по території Одеської області та Подільського району зокрема. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що він планував тримати з ОСОБА_15 постійний зв`язок, і в разі «проблем» із можливим затриманням іншими співробітниками поліції, ТЦК та СП, особисто включатись, і вирішувати проблеми, в той же час, з урахуванням ситуації, що склалась на даний момент, він не взмозі приховати від свого керівництва затримання опитаного, а «вони» не будуть нічого «вирішувати» просто так. В цей час, до кабінету зайшов ОСОБА_13 і повідомив ОСОБА_4 , що розмовляв із ОСОБА_24 , та він не проти відпустити ОСОБА_7 за грошову винагороду, тільки якщо за останнього поручиться хтось із «надійних» осіб. Однак остаточне рішення має прийняти ОСОБА_3 . ОСОБА_3 залишивши ОСОБА_7 в кабінеті із ОСОБА_13 сказав, що йде особисто до керівництва, і що б вони чекали. Хвилин через десять до кабінету зайшов ОСОБА_3 і в присутності ОСОБА_13 сказав ОСОБА_14 , що його питання можна вирішити, однак той має сплатити відповідну суму, яку він написав на листочку. Там було написано: 1 тис. мені, 4 тисячі на верх. ОСОБА_12 уточнив «доларів?», на що ОСОБА_3 сказав - так. Опитаний розуміючи безвихідність свого положення погодився. Термін сплати «боргу» за вирішення проблеми ОСОБА_3 дав до 20:00 1.05.2025р. Далі ОСОБА_3 і ОСОБА_13 , який весь це час також перебував в кабінеті, проінструктували ОСОБА_7 щодо його подальшої поведінки в місті, заборонили виїздити із міста, порекомендувати змінити номер телефону, тому що він вказаний в документах розшуку, і що за його допомогою можуть відслідковувати пересування та перебування. Також ОСОБА_13 сказав ОСОБА_10 , що він зробить фіктивний допит осіб, що на даний час проживають за адресою прописки ОСОБА_7 , в яких зазначить, що допитані не знають, де той перебуває на даний час, а також ОСОБА_13 в своєму рапорті зазначить інформацію, що місце знаходження номера телефона опитаного встановити не можливо. Після цього, ОСОБА_3 ще раз наголосив, що якщо ОСОБА_12 його обдурить, то матиме великі неприємності, і що він зробить все, щоб опитаного затримати і передати до ДБР. Після проведеного інструктажу ОСОБА_3 особисто провів ОСОБА_7 на вулицю, де продиктував свій номер телефону ( НОМЕР_1 ), при цьому сказав, що той має тримати з ним постійний зв`язок. В подальшому, через декілька годин, приблизно біля 15:00 01.05.2025 на телефон ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_3 , та поцікавився чи шукає той гроші. ОСОБА_12 сказав, що прикладає всіх зусиль, щоб їх знайти, однак сума, дуже велика для нього. Також в телефонній розмові із ОСОБА_5 опитаний уточнив кому і за що саме він «платить», а саме: має сплатити ОСОБА_10 1 тисячу доларів США за те, що він особисто виключить його із списків, що розшукуються органами поліції як особи СЗЧ, що дасть можливість вільного пересування по території Подільського району, 4 тисячі доларів США має передати ОСОБА_10 , а він в свою чергу передасть їх своєму керівництву в Подільському РУП ГУНП за те, що вони (він) знімуть його із всіх баз «розшуку» по лінії НПУ, що дасть змогу вільно пересуватися по території Одеської області. ОСОБА_3 підтвердив, що саме такі суми ОСОБА_12 має передати йому. Після того, як розмова була закінчена, ОСОБА_12 усвідомив, що ті варіанти, що пропонує йому ОСОБА_3 та ОСОБА_13 є порушенням вимог чинного законодавства України, і що в разі згоди він стане співучасником злочину, тому прийняв рішення звернутись до правоохоронних органів, що і зробив. В подальшому 07.05.2025 о 17:00 ОСОБА_12 на виконання поставлених капітаном поліції ОСОБА_5 умов, зустрівся із ОСОБА_25 у м. Подільськ, якому передав грошові кошти у сумі 1700 доларів США, для подальшої їх передачі ОСОБА_10 з метою зняття останнім ОСОБА_7 з баз розшуку НПУ. Через деякий час ОСОБА_14 стало відомо, зі слів ОСОБА_22 , що останній того ж дня передав вказані грошові кошти ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_14 щоб той збирав іншу частину грошових коштів для ОСОБА_4 та на цьому їх розмова завершилася. Аналогічні покази з цього приводу ОСОБА_12 неодноразово надавав (03.05.2025 та 25.09.2025) під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 02.05.2025 № 62025150020002022, що підтверджено копіями протоколів допиту свідка, які надійшли на адресу дисциплінарної комісії ГУНП для долучення до матеріалів службового розслідування.

З метою опитування капітана поліції ОСОБА_4 заступником голови дисциплінарної комісії - заступником начальника ВСР УГІ ГУНП майором поліції ОСОБА_27 17.09.2025 від слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_26 було отримано дозвіл на опитування поліцейського, який утримується в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в умовах даної установи. На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення поліцейському права на захист під час проведення вказаного службового розслідування, 17.09.2025 майором поліції ОСОБА_27 було здійснено відвідування капітана поліції ОСОБА_4 в адміністративній будівлі де утримувався останній. Капітану поліції ОСОБА_10 була надана можливість скористатися своїм правом на захист та надати пояснення, проте він у бланку пояснення згідно статті 63 Конституції України від надання пояснення відмовився. Також останнього було ознайомлено із наказами ГУНП в Одеській області від 15.09.2025 № 2183.

На підставі вищевикладеного, комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_3 учинив грубий дисциплінарний проступок, порушивши вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 3, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», статті 22, статті 38 Закону України від 14.01.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.7 розділу І, пунктів 2.1, 2.2 розділу ? Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні законів та інших нормативно правових актів, які регламентують діяльність поліції, вступі у протиправні діяння, пов`язані з вимаганням від ОСОБА_7 та отриманням від ОСОБА_22 неправомірної вигоди за вчинення дій щодо виключення відомостей про розшук ОСОБА_7 з баз даних НПУ, неповідомленні на спецлінію « 102» про встановлення місцезнаходження особи, яка самовільно залишила військову частину та не складанні про це рапорту на ім`я керівника підрозділу поліції. Указаний поліцейський вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України, не дотримався Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не проінформував безпосереднього керівника про надзвичайну подію за своєї участі пов`язану з отриманням неправомірної вигоди.

Дисциплінарною комісією ГУНП обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність капітанів поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_4 не встановлено.

Водночас дисциплінарною комісією звернуто увагу, що капітани поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_3 мають діючі дисциплінарні стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, оголошені наказом ГУНП в області від 20.05.2025 № 1244. Досліджуючи причини та умови, що призвели до скоєння капітанами поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_5 зазначених порушень з`ясовано, що стаття 3 Дисциплінарного статуту покладає на керівника відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та зобов`язує його з цією метою сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими; контролювати її дотримання, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень тощо.

В свою чергу, капітан поліції ОСОБА_3 крім вищевикладених дисциплінарних проступків порушив вимоги пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилося у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежній організації та проведенні профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни підлеглими, що надалі призвело до скоєння капітаном поліції ОСОБА_13 дисциплінарних проступків, не ініціюванні призначення службового розслідування стосовно підлеглого.

Таким чином, під час вказаного службового розслідування було встановлено:

1. Наявність дисциплінарних проступків в діяннях капітанів поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , майора поліції ОСОБА_28 та підполковника ОСОБА_29 , дії чи бездіяльність яких описана вище у висновку цього службового розслідування.

2. Наявність порушень положень законів України, інших нормативно правових актів, організаційно-розпорядчих документів, а саме: Конституції України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Закону України від 14.01.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ГУНП в області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, Пам`ятки щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУНП в області від 14.02.2025 № 400, посадових інструкцій.

3. Ступінь вини кожного з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок підтверджується зібраними у ході проведення цього службового розслідування матеріалами.

4. Обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності кожного поліцейського відсутні.

5. Відомості, що характеризують кожного поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у них дисциплінарних стягнень підтверджуються службовими характеристиками та біографічними довідками, наявними у матеріалах службового розслідування.

6. Вид і розмір заподіяної шкоди - капітан поліції ОСОБА_3 завдав шкоди авторитету органів Національної поліції з боку суспільства.

7. Причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарних проступків: особиста недисциплінованість, умисне невиконання норм діючого законодавства України, недотримання законів України та інших нормативно правових актів, які регламентують діяльність поліції, почуття вседозволеності (безкарності), не здійснення керівниками превентивної та профілактичної, а також іншої роз`яснювальної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню підлеглими порушень службової дисципліни, не створення належного та достатнього контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни.

30.09.2025р. ГУНП в Одеській області видано наказ №2323, п.1 якого наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 3, 4, 6 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», статті 22, статті 38 Закону України від 14.01.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.7 розділу І, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, до капітана поліції ОСОБА_30 , зарахованого у розпорядження ГУ НП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

В подальшому, наказом ГУНП в Одеській області №1227 о/с від 1.10.2025р. відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1

ОСОБА_1 , не погоджуючись з наказами від 30.09.2025р. №2323, від 1.10.2025р. №1227 о/с, звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних наказів відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їхню незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон).

Приписами ч.1 ст.17 Закону визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Положеннями п.1-3 ч.1 ст.18 Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За правилами ч.1,2 ст.19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Так, ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. за №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Приписами ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями ст.12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції ().

Приписами ч.1,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Положеннями ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Приписами ч.1-8 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

При цьому, положення ст.8,18 ЗУ «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019р. у справі за №815/2527/15, від 13.08.2020р. у справі за №817/3305/15, від 24.11.2020р. у справі за №2140/1341/18.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника УГІ ГУНП майора поліції І. Прібилова керівництву ГУНП (№119413-2025 (432807)) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Подільського РУП ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків інспектором взводу № 1 роти № 5 БПОП(С) ГУНП в області капітаном поліції ОСОБА_31 (0128375), та інспектором взводу № 2 роти № 5 того ж батальйону капітаном поліції ОСОБА_32 (0092529), учинення протиправного діяння, що призвело до унесення 02.05.2025 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, відомостей до ЄРДР за № 62025150020002022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, повідомлення 03.09.2025 останньому про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих.

В доповідній записці зазначено, що 3.09.2025р. до управління головної інспекції ГУНП в Одеській області (надалі - УГІ ГУНП) надійшла інформація про факт відкриття Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, кримінального провадження за частиною третьою статті 368 КК України, повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу інспектору взводу № 2 роти № 5 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) (далі - БПОП(С)) ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 , який на той час обіймав посаду заступника начальника СКП Подільського РУП ГУНП.

Встановлено, що в провадженні ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, перебуває кримінальне провадження № 62025150020002022 від 02.05.2025, відкрите за частиною третьою статті 368 КК України, за фактом вимагання окремими посадовими особами Подільського РУП ГУНП неправомірної вигоди від мешканців Подільського району, за вирішення питання щодо виключення з відповідних баз даних поліції відомостей про розшук осіб, як таких, що самовільно залишили військову частину або перебувають у розшуку за РТЦК та СП.

7.05.2025р. о 17:00 ОСОБА_12 за вказівкою та згідно з озвученими капітаном поліції ОСОБА_5 умовами зустрівся із гр. ОСОБА_33 в місті Подільськ Одеської області та передав останньому першу частину неправомірної вигоди у розмірі 1700 доларів США, задля подальшої передачі цих коштів капітану поліції ОСОБА_10 . Цього ж дня, близько 18:00, капітан поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Подільськ Одеської області отримав від гр. ОСОБА_33 раніше передану ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі 1700 доларів США, за вчинення дій щодо виключення відомостей про розшук ОСОБА_7 з баз даних НПУ. Під час передачі грошових коштів, капітан поліції ОСОБА_3 правоохоронцями не затримувався, грошові кошти у останнього не вилучались.

3.09.2025р. слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, капітана поліції ОСОБА_4 було запрошено до адмінбудівлі ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, де йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Тієї ж доби, ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 (справа № 523/18236/25 провадження №1-кс/523/5604/25) капітану поліції ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 31.10.2025 у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» з правом внесення застави в розмірі 1514 000 грн.

В доповідній записці запропоновано відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 за № 1355/32807 та 1356/32808, призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників УГІ, ВПЗ та ВЗК ГУНП в області.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування було проведене саме за фактом повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні такого правопорушення. В ході проведення службового розслідування відповідачем встановлювались обставини, що свідчать про вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку.

Верховний Суд у своїй постанові від 27.04.2021р. по справі №160/6819/19 вказав на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В постанові від 25 червня 2020р. по справі №2240/2329/18 Верховний Суд зазначив, що за вчинення одного й того ж самого правопорушення (діяння) особа може бути притягнута до двох різних видів юридичної відповідальності. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Що стосується посилання позивача на те, що дисциплінарна комісія обмежилася формальним переписуванням фабули кримінального провадження, не виявивши жодного факту, встановленого саме в межах службового розслідування, то судова колегія вважає зазначені посилання необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії в повній мірі досліджено зібрані докази та надано оцінку всій повідомленій інформації.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, що склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого були зібрані докази: поясненнями ОСОБА_7 та поліцейських, які перебували на місці події, відеозаписами з камер, які розміщених у Подільському РУП ГУНП в Одеській області, відповідями на запити.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії в повній мірі досліджено зібрані докази та надано оцінку всій повідомленій інформації, з обґрунтованим відхиленням певних пояснень.

Тобто, висновок службового розслідування, який слугував підставою для винесення оскаржуваних наказів, дозволяє дійти висновку, що результати службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні інформації та документах та відібраних поясненнях у осіб, причетних до досліджуваних подій.

Згідно з матеріалами службового розслідування та позицією відповідача, склад дисциплінарних проступків позивача відповідач вбачав у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правилами поведінки, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у НП України.

Верховний Суд у своїй постанові від 25 липня 2025р. по справі №400/11721/23 вказав на те, що вчинки, що дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Недотримання поліцейським зазначених вимог утворює склад дисциплінарного проступку, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Що стосується посилання позивача на відсутність мотивування, чому обрано саме найсуворіший вид стягнення - звільнення зі служби, а не інший вид дисциплінарного стягнення, передбачений ст.13 Дисциплінарного статуту, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

В постанові від 20.11.2019р. по справі №826/12649/16 Верховний Суд зазначив, що вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, а тому не визначає обов`язку органів Національної поліції послідовно накладати то чи інше стягнення.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 1 квітня 2020р. по справі №806/647/15, від 21 січня 2021р. по справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021р. по справі №520/1578/2020, від 9 лютого 2022р. по справі №160/12290/20, від 23 жовтня 2024р. по справі №380/8781/22.

Що стосується доводів позивача про те, що службовим розслідуванням не встановлено порушення посадових інструкцій та будь-яких інших обов`язків, то судова колегія вважає такі доводи хибними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржувані накази містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем.

Дослідивши матеріали службового розслідування апеляційний суд вважає, що обставини події, кваліфіковані як дисциплінарний проступок, за скоєння якого позивач звільнений зі служби, доведені матеріалами службового розслідування.

Оцінюючи у сукупності встановлені по справі обставини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач вчинив дії, що суперечать інтересам служби, та свідчать про непрофесійне виконання обов`язків поліцейського.

З матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_34 порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 3, 4, 6 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», статті 22, статті 38 Закону України від 14.01.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1.7 розділу І, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, що є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень при проведенні службового розслідування, які б могли вплинути на прийняття оскаржуваних наказів.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук