Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №420/24664/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24664/25

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025р. ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС у Київській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Київській області №3202/0406 від 30.01.2025 форми «В4»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Київській області №3203/0406 від 30.01.2025 форми «Р».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17.07.2025р. позивач в порядку судового оскарження за ст.56 ПК України звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №35196/0707 від 22.07.2024р. форми «В4». (справа за №420/23807/25), наявність якого була підставою для складення Акту перевірки 18.12.2024р. за №58373/10-36-04-06/42085652 та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 30.01.2025р. за №3202/0406 та за №3203/0406, спірність яких є предметом спору по даній справі.

Отже, оскільки 17.07.2025р. позивач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення - рішення форми «В4» №35196/0707 від 22.07.2024р. у спосіб, передбачений ст.56 ПК України, то, оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 30.01.2025р. за №3202/0406 та за №3203/0406 на підставі акту перевірки 18.12.2024р. за №58373/10-36-04-06/42085652 є такими, що підлягають скасуванню.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв в межах та на підставі норм податкового законодавства, оскільки встановлені порушення податкового законодавства не спростовані позивачем.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ГУ ДПС у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2024р., за результатами якої складено акт перевірки №35440/10-36- 07-07/42085652 від 19.06.2024р. та на підставі встановлених порушень в акті перевірки податкове повідомлення-рішення форма В4 №35196/0707 від 22.07.2024р., яке було направлено засобами поштового зв`язку 22.07.2024р., та вручено 5.08.2024р. про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

Сума завищення від`ємного значення підприємством, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, згідно вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, становила 9 515 989грн.

На підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 у порядку визначеному ст.76 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. №2755-VI ГУ ДПС у Київській області проведено перевірку даних, задекларованих ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» у податковій декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2024р., за результатом чого складено акт від 18.12.2024р. за №58373/10-36-04-06/42685652. Зазначений акт камеральної перевірки було направлено на поштову адресу позивача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано позивачем 9.01.2025р., про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

Так, камеральною перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України від 2 грудня 2010р. за №2755-УІ, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21, у декларації з ПДВ за жовтень 2024р. платником невірно включено до податкового кредиту від`ємне значення попереднього звітного періоду в сумі 9 515 989грн., чим завищено податковий кредит на суму ПДВ 9 141 042грн., та заниження податкових зобов`язань на суму 374 947грн.

На підставі встановлених порушень, ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025:

- за №3202/0406 форми «В4», яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9 141 042 грн.;

- за №3203/0406 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 412 441,7грн. (в т.ч. штраф).

Вищевказані ППР були направлені відповідачем засобами поштового зв`язку на адресу позивача з рекомендованим повідомленням та вручені 28.02.2025р. про що свідчить підпис.

З податковими повідомленнями-рішеннями №35196/0707 від 22.07.2024р. форми «В4», та №35197/0707 від 22.07.2024р. форми «Р» позивач не погодився та 17.07.2025р. звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про їх скасування. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі, та рішення не прийнято.

Також позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями від 30.01.2025р. за №3202/0406 форми «В4» та від 30.01.2025р. за №3203/0406 форми «Р» та звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їхню протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п.15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.16.1.4 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1. ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пп.14.1.7. п.14.1 ст.14 ПК України, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами оскарження, або в судовому порядку.

За правилами п.54.3. ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Положеннями ст.56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого пп.108-1.2.2 п.108-1.2 ст.108-1 цього Кодексу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердження матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №3202/0406 від 30.01.2025р. форми «В4», та №3203/0406 від 30.01.2025р. форми «Р» позивач не оскаржував ані в адміністративному, ані в судовому порядку податкове повідомлення-рішення за №35196/0707 від 22.07.2024р. форми «В4», на підставі яких були прийняті оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Окрім того, вказане податкове повідомлення-рішення за №35196/0707 від 22.07.2024р. форми «В4» вважається згідно ст.56 ПК України узгодженим, а тому з боку відповідача відсутні порушення податкового законодавства щодо процедури їх прийняття.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Водночас, подача позову ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» у липні 2025р. до суду з вимогами щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №35196/0707 від 22.07.2024р. не свідчить про наявність його неузгодженість станом на 30.01.2025р., оскільки воно було належним чином вручено ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ» та 10 денний строк на його оскарження сплив.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ», оскільки податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства, виходячи із вище встановлених обставин.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук