Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №340/7679/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7679/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (суддя Притула К.М.) в справі №340/7679/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 112650003084 від 30 вересня 2025 року;

зобов`язання призначити їй достроково, з дня настання права на пенсію 26 липня 2019 року, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши періоди роботи в дитячому садку «Казка» Чорнобильської АЕС в період з 13 січня 1987 року по 01 лютого 1987 року та в науково-виробничому об`єднанні «Прип`ять» в період з 04 березня 1987 року по 15 липня 1987 року в ЖКУ м. Чорнобиля.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії № 112650003084 від 30 вересня 2025 року, прийняте Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2025 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зарахувавши періоди роботи в дитячому садку "Казка" Чорнобильської АЕС в період 13.01.1987 по 01.02.1987 та в науково-виробничому об`єднанні “Прип`ять” в період з 04 березня 1987 року по 15 липня 1987 року в ЖКУ м. Чорнобиля, з урахуванням висновків суду.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що рішенням № 112650003084 від 30.09.2025 позивачу відмовлено у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з недолученням документів, передбачених підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку №22-1, а саме: довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях« від 09.03.1988 № 122.

При цьому у довідці має бути зазначено період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, та така має бути видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). Таку довідку позивач не долучила до заяви про призначення пенсії від 22.09.2025. Саме тому правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком за статтею 55 Закону №796.

Також судом першої інстанції не враховано підстави не зарахування відповідачем періодів роботи позивача, які суд першої інстанції зобов`язав зарахувати до страхового стажу.

Судом першої інстанції не враховано, що статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Крім того, відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.11.2003, виданим Кіровоградською обласною державною адміністрацією.

Судом встановлено, що позивач у період з 13.01.1987 по 01.02.1987 була направлена у відрядження у відділ робочого забезпечення Чорнобильської АЕС для надання допомоги в обслуговуванні та у період з 04.03.1987 по 15.07.1987 працювала на посаді прибиральниці в науково-виробничому об`єднанні “Прип`ять”.

Позивач 03.05.2023 вперше звернулась до територіального управління ГУ ПФУ у Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Дана заява розглянута в порядку екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та прийнято рішення № 112650003084, про відмову в призначені пенсії.

22 вересня 2025 року позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додала необхідний пакет документів.

Рішенням Головного управління Пнсійного фонду України у Луганській області № 112650003084 від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком за статтею 55 Закону №796 у зв`язку з недолученням документів, передбачених підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку №22-1, а саме, довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях“ від 09.03.1988 №122.

Законом № 796-ХІІ та Порядком № 51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії, позивачем надавалось посвідчення серії НОМЕР_1 , яким підтверджено статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р.

Судом першої інстанції зазначено, що згідно виписки з наказу № 01 по кадрам РСА Ладижинськой ГРЭС, ОСОБА_2 повар IV розряду була відряджена до Чорнобильської АЕС для надання допомоги з обслуговування членів бригади періодом на 16 днів з 11 по 16 січня 1987 року.

Крім того, у довідці від 09.10.1992 зазначено, що ОСОБА_2 працювала з 13.01.1987 по 01.02.1987 у д/с Сказка ОРС Чорнобильської АЕС.

Згідно з довідкою № 1244 від 15.12.1992 ОСОБА_2 працювала в науково-виробничому об`єднанні “Припять” з 04.03.1987 по 15.07.1987.

На думку суду першої інстанції, вказані довідки підтверджують факт роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не менше 14 календарних днів.

Судом першої інстанції зауважено, що орган Пенсійного фонду не був позбавлений можливості проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення їй пенсії за віком за статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову у призначенні пенсії № 112650003084 від 30 вересня 2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про призначення достроково, з дня настання права на пенсію 26 липня 2019 року, пенсії за віком суд першої інстанції зауважив, що позивач досягла пенсійного віку 25.01.2020, вперше звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії 03.05.2023.

Водночас, за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №112650003084 від 10.05.2023, яке позивачем не оскаржено, тому відсутні підстави для призначення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 25.01.2020, тому відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.09.2025 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зарахувавши періоди роботи в дитячому садку "Казка" Чорнобильської АЕС в період 13.01.1987 по 01.02.1987 та в науково-виробничому об`єднанні “Прип`ять” в період з 04 березня 1987 року по 15 липня 1987 року в ЖКУ м. Чорнобиля, з урахуванням висновків суду.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) (посвідчення серії НОМЕР_1 від 12 листопада 2003 року, видане Кіровоградською обласною державною адміністрацією).

ОСОБА_1 03 травня 2023 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким заява позивача розглянуто за принципом екстериторіальності, № 112650003084 відмовлено в призначені пенсії.

ОСОБА_1 22 вересня 2025 року повторно звернулась із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, № 112650003084 від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з недолученням документів, передбачених підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку №22-1, а саме, довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях» від 09.03.1988 №122.

Спірним в цій справі є право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За положеннями частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

Отже, Закон № 796-XII визначає, зокрема, особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1); потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи (пункт 2).

Згідно зі статтею 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

За положеннями частини першоїстатті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Статтею 15 Закону № 796-ХІІ установлені підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за положеннями якої підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами; підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Статтею 65 Закону № 796-XII передбачено, що посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Отже, законодавцем визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Як вказано вище, позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.

Підставою відмови у призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку є відсутність документів, передбачених підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, а саме довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122.

Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі- Порядок № 22-1), відповідно до пункту якого до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Позивачем на підтвердження періоду роботи на території радіоактивного забруднення надані відповідні документи.

Згідно з випискою з наказу № 01 по кадрам РСА Ладижинськой ГРЭС ОСОБА_3 , повар IV?розряду, відряджена до Чернобильської АЕС для надання допомоги з обслуговування членів бригади періодом на 16 днів з 11 по 16 січня 1987 року.

Відповідно до довідки?від 09 жовтня 1992 року ОСОБА_2 працювала з 13.01.1987 по 01.02.1987 у дитячому садку «Казка» Чорнобильської АЕС.

Довідки № 1244 від 15 грудня 1992 року ОСОБА_2 працювала в науково-виробничому об`єднанні «Прип`ять» з 04.03.1987 по 15.07.1987.

Отже, надані позивачем довідки підтверджують факт роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не менше 14 календарних днів.

Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для ви значення права на пенсію.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, (далі - Порядок №22-1), при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

За положеннями пункту 1.8 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Відповідачем не надано доказів того, що відповідачем вчинялись будь-які дії із перевірки поданих позивачем документів, отримання необхідних відомостей з відповідних реєстрів.

Відповідачем не доведено недійсності посвідчення позивача як особи, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наданого позивачем, а також недійсності наданих позивачем довідок, чи інформації, що зазначена у цих довідках.

Доводи апелянта про не надання позивачем документів, передбачених підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку №22-1, а саме: довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, суд відхиляє, адже надані позивачем документи в повній мірі підтверджують роботу позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Стосовно аргументу апелянта про неврахування судом першої інстанції підстави не зарахування відповідачем періодів роботи позивача, які суд першої інстанції зобов`язав зарахувати до страхового стажу, суд зазначає таке.

Дійсно, в період з 13.01.1987 по 01.02.1987 відповідно до записів трудової книжки позивач працювала в ОРС Ладижинської ГРЕС, проте наказом № 01 по кадрам ОРС Ладижинськой ГРЕС позивач була відряджена до Чорнобильської АЕС.

Крім того, наданими довідками підтверджено період роботи позивача з 13.01.1987 по 01.02.1987 у дитячому садку «Казка» ОРС Чорнобильської АЕС та в науково-виробничому об`єднанні «Прип`ять» з 04.03.1987 по 15.07.1987, коли позивач перебувала у відрядженні, формально перебуваючи у штаті ОРС Ладижинськоїї ГРЕС.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки для зарахування до страхового стажу спірних періодів виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд, у межах спірних правовідносин повноваження відповідача не є дискреційними, тому встановивши протиправність незарахування відповідачем спірних періодів до страхового стажу, суд цілком обґрунтовано зобов`язав відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та протиправність не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в справі № 340/7679/25 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в справі № 340/7679/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 09 липня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов