Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №340/8189/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8189/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (суддя Петренко О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №935130125553 від 07.08.2025 року щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії, у разі втрати годувальника, без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 31.07.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 31.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника, відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 % пенсії за віком померлого годувальника, обчисленого з врахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що обчислення пенсії годувальника ОСОБА_2 в мінімальному розмірі, визначеному статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI відсутнє, оскільки він не має 15 років стажу на підземних роботах за Списком № 1 (шахтарі).

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.02.2004.

ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії від 31.07.2025 № 924,а саме про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, яку розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.08.2025 № 935130125553 позивачу проведено відповідний перерахунок з 31.07.2025.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував пенсію за віком згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Обчислення розміру пенсії проводилося з урахуванням страхового стажу 48 років 6 місяців 18 днів, у тому числі пільгового стажу роботи за Списку № 1 (шахтарі) - 20 років10 місяців 20 днів. Коефіцієнт страхового стажу розрахований відповідно до статті 25 Закону, становив 0,48500.

За результатами опрацювання поданої заяви від 31.07.2025 встановлено, що період роботи годувальника з 03.09.1988 по 30.04.1999 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, відповідно до наказу від 16.02.1995 № 38 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» (архівний витяг від 04.07.2003 № 272-Д, виданий Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області), оскільки посади, зазначені у вищевказаній довідці, відносяться до пункту «г» розділу 1 підрозділу 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» код професії 1010100г-21656 - спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що не дає права на призначення пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

До пільгового стажу роботи за Списком №1 не враховано період роботи з 01.06.1990 по 01.06.1992, у зв`язку з перебуванням годувальника у зазначений період на виправних роботах відповідно вироку Новомиргородського райнарсуду від 17.05.1992 (архівна довідка від 03.07.2003 № 271-Д, видана Новомиргородською державною адміністрацією).

Таким чином до страхового та пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи годувальника з 03.09.1988 по 31.05.1990, з 02.06.1992 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 30.04.1999.

А саме, обчислення розміру пенсії годувальника ОСОБА_2 проведено з урахуванням страхового стажу 46 років 6 місяців 18 днів, у тому числі пільгового стажу роботи за Списком №1 – 18 років 10 місяців 20 днів (з 05.06.1978 по 23.01.1980, з 28.01.1980 по 31.05.1990, з 02.06.1992 по 27.02.1998 та з 01.03.1998 по 30.04.1999), у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №1 (шахтарі) - 10 років 2 місяці 25 днів (з 05.06.1978 по 23.01.1980 та з 28.01.1980 по 02.09.1988). Коефіцієнт страхового стажу розрахований відповідно до статті 25 Закону, становить 0,46500.

Заробітна плата за період з 01.01.1983 по 31.12.1988, обчислена згідно зі статтею 40 Закону, становить 21564,34 грн. (8913,83 грн х 2,41920, де 8913,83 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014 рік, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х1,115); 2,41920 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Розмір пенсії за віком ОСОБА_2 з 31.07.2025 становить 10523,22 грн. де:

10027,41 грн - розмір пенсії за віком (21564,34 грн х 0,46500);

495,81 грн - доплата за 21 рік понаднормового стажу (2361 грн х 21 %, де 2361,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2025).

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону, з 31.07.2025 складає 5717,62 грн, де:

5261,62 грн - розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника (10523,23 грн х 50 %);

456,00 грн - щомісячна компенсаційна виплата особі, яка досягла 75-річного віку.

Згідно записів трудової книжки годувальника б/н від 01.08.1971 встановлено, що в період з 01.06.1990 по 01.06.1992 годувальник перебував на виправних роботах, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком №1. Зазначений період роботи зараховано до загального страхового стажу.

Не погодившись із таким рішення відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 переведено на пенсію по втраті годувальника з 31.07.2025 за ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як було встановлено судом, трудова книжка від 16.05.1978 (а.с.14) (померлого годувальника) містить такі записи про його роботу (мовою трудової книжки):

3)05.06.1978 Принят на горно – проходческий участок горнорабочим подземным 2 разряда

4) 02.10.1978 Переведен стволовым подземным 3 разряда

5) 16.12.1978 Переведен проходчиком подземным 3 разряда

6) 17.04.1979 Переведен проходчиком подземным 4 разряда

7) 23.01.1980 Уволен по ст. 36 п. 5 КзОТ УССР по переводу на шахту “Новомиргородская”

8) 28.01.1980 Принят на участок подготовительных робот проходчиком подземным 5 разряда по переводу ШСУ №1 с полным робочим днем под землей

9) 01.06.1983 Переведен на добычной участок №1 машинистом горновыемочных машин 5 разряда

10) 02.07.1984 Присвоен 6 разряд этой же професии

11) 01.11.1984 согласно новому ЕТКС установлен 6 разряд професии машинист горновыемочных машин подземным

12) 03.09.1988 переведен заместителем начальника участка подземным на добычной участок №1

13) 01.02.1989 переведен горным мастером подземным на участок шахтного конвейерного транспорта

14) 01.03.1989 переведен заместителем начальника добычного участка №1

15) 02.12.1991 переведен заместителем начальника добычного участка №2

16) 09.02.2004 Направлен на производственную практику учеником горнорабочего подземным с полным рабочим днем в шахте.

17) 01.10.1994 Переведен горным диспетчером.

Суд першої інстанції вірно встановив, що згідно записів трудової книжки годувальника б/н від 01.08.1971 встановлено, що в період з 01.06.1990 по 01.06.1992 годувальник перебував на виправних роботах, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком №1. Зазначений період роботи зараховано до загального страхового стажу.

Відповідно до ст.103 Виправно-трудового кодексу України, затвердженого Законом N 3325-VII від 23.12.1970, час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

Положеннями ч.4 ст.95 Виправно-трудового кодексу України, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт та які були чинні у період відбування позивачем виправних робіт визначалось, що час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

Відповідно до ч.3 ст.42 чинного Кримінально-виконавчого кодексу України час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Відповідно до Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність Виправно-трудовий кодекс України, затвердженого Законом № 3325-VII від 23.12.1970; закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Норма ст.24 Закону № 1058-IV передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Дана стаття передбачає можливість застосування положень ч.4 ст. 95 Виправно-трудового кодексу України.

Суд першої інстанції вірно врахував, що порядок включення періоду відбування виправних робіт без позбавлення волі в загальний трудовий стаж особи, передбачений ст. 414-1 КПК України, на час виникнення спірних правовідносин втратив силу, та з врахуванням того, що чинним законодавством передбачено безумовне зарахування часу відбування засудженими покарання у виді виправних робіт у загальний стаж роботи, з огляду на вимоги ст. 56 Закону №1788 щодо сплати за позивача страхових внесків.

Суд дійшов вірного висновку, що позивач має право на зарахування часу відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу.

Враховуючи, що позивач під час відбування виправних робіт працював за професією, яка передбачена Списком №1, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд вважає період відбуття виправних робіт під час роботи на 01.06.1990 по 01.06.1992 заступником начальника видобувної ділянки №1 підлягає зарахуванню до загального страхового стажу.

Суд вірно встановив, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, а відтак період роботи ОСОБА_2 працював на підземних роботах та вказаний період складає понад 15 років.

Суд вірно встановив, що матеріалами справи підтверджено наявність у померлого годувальника підземного пільгового стажу за Списком № 1 понад 15 років, та дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 08 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш