Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №280/8919/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №280/8919/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8919/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року

у справі №280/8919/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

"09" жовтня 2025 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивачці у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 28.02.2025;

- зобов`язати відповідача зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 по 28.02.2025 до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме: з 01.12.2006, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розрахунку страхового стажу відповідачем не враховано період роботи позивачки з 01.01.2004 у лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Звернувшись до відповідача із заявою про зарахування у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 28.02.2025. позивачка отримала відмову, оформлену листом №11080-11033/Г-02/8-0800/2 від 01.07.2025. Вважаючи позицію відповідача протиправною та такою, що порушує право позивачки на отримання пенсії у розмірі, передбаченому чинним законодавством України

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що Закон України №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону №1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим передбачене ст. 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону України № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Редакція статті 60 Закону України №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону України №1788-XII та не зупиняє її дію.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка набрала чинності з 15.08.2003, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи викладене, періоди роботи у вищезазначених закладах (відділеннях) до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу для обчислення розміру пенсії в подвійному розмірі. Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Під час призначення пенсії за віком Закону №1058-IV даний стаж зараховано в одинарному розмірі згідно до приписів чинного законодавства.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з довідкою від 30.05.2025 №06/08/99, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради, позивач з 13.02.1989 працювала на посадах: сестра медична дільнична в Комунарському протитуберкульозному диспансері з 13.02.1989 (Наказ від 06.02.1989) по 27.09.1993 (Наказ від 27.09.1993 № 46); у Запорізькому обласному протитуберкульозному диспансері: сестра медична процедурна 2 легенево-туберкульозного відділення з 01.10.1993 (Наказ від 05.10.1993 № 72) по 31.08.2003; сестра медична старша 2 легеневого відділення з 01.09.2003 (Наказ від 26.08.2003 № 184/о) по 31.10.2006; головна медична сестра з 01.11.2006 (Наказ від 30.10.2006 № 289/о) по 30.11.2006 (Наказ від 30.11.2006 № 319/о); сестра медична старша 2 легеневого відділення з 02.01.2007 (Наказ від 25.12.2006 № 342/о) по 31.03.2020; сестра медична старша відділення легеневого туберкульозу №1 з 01.04.2020 (Наказ від 31.03.2020 № 13) по теперішній час.

Позивачка звернулась з заявою щодо зарахування періодів роботи з 01.01.2004 по 28.02.2025 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України №1788-ХІІ.

Відповідач листом №11080-11033/Г-02/8-0800/2 від 01.07.2025 роз`яснив позивачці, що статтею 60 Закону України №1788-ХІІ передбачено зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періодів роботи, зокрема, у лепрозорних, протичумних та інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, періоди роботи позивача з 01.01.2004 зараховані в одинарному розмірі відповідно до норм чинного законодавства.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 28.02.2025 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України №1788-ХІІ, позивачка звернулася до суду.

Дослідивши встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України № 1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цієї дати пенсійні відносини було врегульовано Законом № 1788-ХІІ.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Вказані пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах в подвійному розмірі, передбачені статтею 60 Закону № 1788-ХІІ є діючими і на теперішній час.

Так, положеннями статті 24 Закону № 1058-IV не скасовано статтю 60 Закону № 1788-ХІІ та не зупинено її дію. А відтак, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я, яка виконувалася особою і після 1 січня 2004 року, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст. 24 Закону № 1058-IV та ст. 60 Закону № 1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, є обов`язковими для врахування.

Суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 22 Конституції України, згідно з якими, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Наведене узгоджується також із практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.12.2021 року у справі № 688/2916/17, від 27.02.2020 року у справі № 462/1713/17, від 23.01.2019 у справі № 485/103/17 та від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17.

В постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом № 1788-ХІІ, вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за 1058-IV.

Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону 1788-ХІІ, то він мав би виключити із останнього усі інші положення, чого, в свою чергу, зроблено не було.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність права у позивачки на зарахування стажу в подвійному розмірі, яке передбачене ст. 60 Закону № 1788-ХІІ, не пов`язаного із набранням чинності Закону № 1058-IV та яке не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.

Судом з`ясовано, що відповідними записами трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 05.11.1983, довідками Комунальної установи «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради від 26.03.2019 №06-08-457 та №06-08-458 та довідкою Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради від 30.05.2025 №06/08/99 підтверджується, що позивач працювала на посадах:

- сестра медична дільнична в Комунарському протитуберкульозному диспансері з 13.02.1989 (Наказ від 06.02.1989) по 27.09.1993 (Наказ від 27.09.1993 № 46);

- у Запорізькому обласному протитуберкульозному диспансері: сестра медична процедурна 2 легенево-туберкульозного відділення з 01.10.1993 (Наказ від 05.10.1993 № 72) по 31.08.2003;

- сестра медична старша 2 легеневого відділення з 01.09.2003 (Наказ від 26.08.2003 № 184/о) по 31.10.2006;

- головна медична сестра з 01.11.2006 (Наказ від 30.10.2006 № 289/о) по 30.11.2006 (Наказ від 30.11.2006 № 319/о);

- сестра медична старша 2 легеневого відділення з 02.01.2007 (Наказ від 25.12.2006 № 342/о) по 31.03.2020;

- сестра медична старша відділення легеневого туберкульозу №1 з 01.04.2020 (Наказ від 31.03.2020 № 13) по теперішній час.

Отже, враховуючи правилами статті 60 Закону України №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Законом України №1058-IV, вказані періоди роботи позивачки в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі №280/8919/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua