Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №280/10584/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10584/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/10584/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 15.02.2005 року по 08.08.2024 року у подвійному розмірі;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 15.02.2005 року по 08.08.2024 року у подвійному розмірі, починаючи з 25.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при призначенні пенсії відповідач не зарахував до стажу позивача період її роботи з 15.02.2005 по 08.08.2024 у подвійному розмірі, чим порушив її права та інтереси. На заяву щодо зарахування вказаного періоду до стажу позивача відповідач відмовив у її задоволенні з огляду на відсутність правових підстав. Зазначену відмову позивач вважає протиправною та такою, що позбавляє її права на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи у закладах з надання психіатричної допомоги з 15.02.2005 по 08.08.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи у закладах з надання психіатричної допомоги з 15.02.2005 по 08.08.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати розмір її пенсії та здійснити виплату з 25.07.2025.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що для зарахування стажу роботи позивача в подвійному розмірі з 24.01.2005 по 08.08.2024 у Комунальній установі «Обласна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, правових підстав немає, оскільки це не передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отже періоди роботи позивача після 01.01.2004 року зараховані на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 01.03.2013 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.02.2013.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.07.2025 №144667 позивачу роз`яснено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. За матеріалами електронної пенсійної справи період роботи заявника з 24.01.2005 по 08.08.2024 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі згідно із Законом 1058. Враховуючи зазначене, підстави для зарахування періоду роботи з 24.01.2005 у подвійному розмірі з урахуванням ст. 60 Закону №1788 відсутні. На підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується у подвійному розмірі.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 15.02.2005 по 08.08.2024 у подвійному розмірі позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протиправною є відмова відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 15.02.2005 по 08.08.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Приписами частин 1-3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як видно з матеріалів справи, Згідно з довідкою від 17.07.2025 №228, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 дійсно була прийнята в Комунальну установу «Обласна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради з 24.01.2005 на посаду молодша медична сестра 12 психіатричного відділення (наказ від 19.01.2005 №7-к); 15.02.2005 переведена на посаду молодшої медичної сестри БІТ 12 психіатричного відділення (наказ від 14.02.2005 №14-к); 01.10.2008 переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення інтенсивної терапії (наказ від 01.10.2008 №188); 08.08.2024 звільнено за власним бажанням (наказ від 02.08.2024 №155-о).

Зазначена інформація також підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 02.10.1980.

Отже, матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працювала у психіатрічному закладі охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я" від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я, який містить, зокрема, заклади з надання психіатричної допомоги.

Таким чином, з огляду на вказані обстаивни справ та приписи законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджуєтся з висновками суду першої інстанції, що за правилами ст.60 Закону №1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційого суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує та не зупиняє її дію.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, що стосується посилань відповідача на те, що позивач звернулась до останнього з заявою про перерахунок в довільній формі, а не з заявою в Порядку № 22-1, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки зі змісту наведної заяви відповідач мав достатню та належну можливість встановити волевиявлення позивача на отримання такої допомоги, а тому недотримання відповідної форми заяви не може бути підставою для відмови у її задоволенні за наявності відповідних законних підстав.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/10584/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш