Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №331/6899/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/6899/25 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В..

Провадження №33/807/623/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лавренчука О.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Лавренчука О.В. на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 18 листопада 2025 року о 00 годині 28 хвилин, водій ОСОБА_1 , поблизу буд. 148 по пр. Соборному в м. Запоріжжі керував транспортним засобом Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 3245 від 18.11.2025 року, показник 0,46 проміле алкоголю в крові, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Лавренчук О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вважає її незаконною і необґрунтованою та такою, що не базується на всебічному і повному дослідженні доказів та матеріалів по справі, прийнята з допущенням істотних порушень процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів вказав, що під час розгляду справи в суді першої інстанції йому було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення інспекторів поліції, які складали протокол відносно ОСОБА_1 в якості свідків, що свідчить про поверхневий розгляд справи, неповне дослідження доказів справи та як наслідок, порушення вимог ст.ст. 268, 280 КУпАП.

Стверджує про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів законності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, і в протоколі не зазначена така підстава або факт порушення Сосновським пунктів ПДР України, які б надавали поліцейським підстави для його освідування. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить дати та часу його складання, а отже є недопустимим доказом.

Звертає увагу, що поліцейські жодного разу не зробили навіть найменшого натяку ОСОБА_1 на можливість забезпечення права на захист.

Вважає, що суддя місцевого суду використав виключно сумнівні та неоднозначні обставини, що не усувають обґрунтовані сумніви сторони захисту у законності дій працівників поліції при складанні відповідного незаконного протоколу.

У урахуванням наведеного просить скасувати постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі закрити внаслідок допущених судом істотних порушень норм процесуального права та права на захист в цілому.

Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), присутність його захисника – адвоката Лавренчук О.В., який зазначив про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Лавренчук О.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Наголосив, що суддя місцевого суду відмовив у задоволенні всіх клопотань сторони захисту. В роздруківці чеку Alcotest Drager 6820 відсутня дата, місце проведення тесту, час останнього калібрування приладу. Акт огляду є неповним. Результат огляду ОСОБА_1 , який складає 0,46 проміле є наближеним до можливої похибки приладу. Зауважив, що дослідження крові ОСОБА_1 не проводилося. Законних підстав для його зупинки у поліцейських не було, оскільки ОСОБА_1 не порушував жодних ПДР, є діючим військовослужбовцем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Лавренчука О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516217 від 18 листопада 2025 року підтверджується:

- актом огляду на стан сп`яніння в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду за допомогою технічного приладу Alkotest DRAGER 6820 – позитивний, 0,46 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 4);

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест №3245 виготовленою о 00 год. 35 хв. 18 листопада 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 0,46 % проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 3);

- відеозаписом події (а.с. 8).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_2 був зупинений інспекторами патрульної поліції в період дії комендантської годи. В ході перевірки документів водія та подальшого спілкування із ним, поліцейський встановив у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Алкотест Драгер».

Далі, зафіксовано як з дотриманням встановленого законом порядку поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 0,46 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав у поліцейських для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими.

Так, ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз положень цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначеними ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі щодо ОСОБА_1 .

З відеозапису та письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений в період дії комендантської години на підставі ч. 1 п. 7 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Проте, поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, з огляду на предмет дослідження в рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання ним вимог п. 2.9а ПДР.

На доводи апеляційної скарги про те, що в акті огляду відсутня дата та час його складання, слід зазначити наступне.

Так, акт огляду ОСОБА_1 складений відповідно до вимог додатку 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 р. №1452/73, в якому працівником поліції зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, за допомогою якого приладу проведений його огляд, результати проведеного огляду, підпис ОСОБА_1 про його згоду з результатом проведеного огляду, відомості про особу, яка склала вказаний акт. Відображена в акті огляду інформація повністю узгоджується із відеозаписом події. Зазначення в акті огляду дати та часу його складання не передбачено затвердженим додатком 2 Інструкції №1452/73 від 09.11.2015 р.

Твердження апелянта, що працівниками поліції не було здійснено жодного натяку ОСОБА_1 про можливість забезпечення його права на захист, суддя апеляційного суду вважає також необґрунтованими.

Так із відеозапису події вбачається, що поліцейські не чинили ОСОБА_1 будь-яких перешкод у реалізації права скористатися послугами захисника у разі такої необхідності. Обов`язкового забезпечення працівниками патрульної поліції водія під час проходження огляду на стан сп`яніння послугами захисника не передбачено нормами КУпАП.

Щодо не прийняття до уваги місцевим судом клопотання захисника про виклик інспекторів патрульної поліції в якості свідків слід зазначити, що дослідженні матеріали справи свідчать про те, що захисник з відповідним клопотанням до місцевого суду не звертався. Разом із цим, суддя апеляційного суду констатує, що вирішення клопотань відноситься до дискреційних повноважень суду та є правом суду, а не його обов`язком.

На посилання захисника про відсутність в роздруківці чеку Alcotest Drager 6820 дати та місця проведення тесту, час останнього калібрування приладу, слід зазначити наступне.

Так, з квитанції про результат тестування ОСОБА_1 вбачається, що останнє калібрування приладу DRAGER Alcotest 68220 відбулося 29 жовтня 2025 року, тобто в межах річного строку передбаченого для калібрування вимірювача вмісту алкоголю. У згаданій роздруківці вказано що огляд ОСОБА_1 проведений 29 жовтня 2025 року о 00 год. 35 хвилин за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 148, а отже такі доводи захисника є також необґрунтованими.

Аргументи сторони захисту, що результат огляду ОСОБА_1 , який 0,46 проміле є наближеним до можливої похибки приладу суперечать діючому законодавству України, яким встановлено мінімальний показник рівня алкоголю, який повинен не перевищувати 0,2 проміле.

Доводи захисника про те, що повторне дослідження крові ОСОБА_1 не проводилось також є необгрунтованими, оскільки огляд ОСОБА_1 був проведений працівниками патрульної поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Alkotest DRAGER 6820, який не передбачає дослідження крові. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, а тому були відсутні підстави для проведення його огляду в закладі охорони здоров`я шляхом дослідження його крові.

Отже, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Лавренчука Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 331/6899/25