Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №314/5523/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 09.07.2026 Справа № 314/5523/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1511/26 Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.В.

Є.У.№ 314/5523/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуюча Кочеткова І.В.,

судді: Кухаря С.В.,

Подліянова Г.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, інтереси якого представляє адвокат Ведмедовська Ганна Олексіївна, на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 р. Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою судді від 26.12.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позов підписаний та поданий від Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства Ведмедовською Г.О., але до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження її повноважень як представника.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року позовну заяву Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява повинна бути підписана особисто позивачем, а не його представником.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства, інтереси якого представляє адвокат Ведмедовська Г.О., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії про відкриття провадження. В обґрунтування скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що адвокат Ведмедовська Г.О. звернулася до суду від імені ОВУЖКГ за довіреністю, яка видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Зазначене узгоджується з вимогами ч. 7 ст. 62 ЦПК України зазначено, що у разі подання

представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд першої інстанції не звернув уваги на співвідношення понять представника у цивільному праві та цивільному процесі, не надав належної оцінки тій обставині, що, адвокат діяла на підставі довіреності виданої особою з кваліфікованим електронним підписом, який не містить застережень про обмеження повноважень представника на пред`явлення позову.

Ухвалами Запорізького апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 22 червня 2026 року та призначено справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Відзивів від осіб, які беруть участь у справі, на вищезазначену апеляційну скаргу не надійшло. В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Проте оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Встановлено, що Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства, в інтересах яких діє адвокат Ведмедовська Г.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовну заяву подано і підписано представником управління, адвокатом Ведмедовською Г.О.

З довіреності у порядку передоручення від 11.10.2024 р. ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) на підставі Витягу з ЄДР від 05.10.23 щодо Орендне виробниче управляння житлово-комунального господарства (ЄДРПОУ - 03345645) уповноважила, в порядку передоручення Ведмедовську Г.О. представляти інтереси ОВУЖКГ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) (а.с.10).

До позовної заяви також додано довіреність від 11 жовтня 2024, якою Орендне виробниче управління в особі начальника управління Нестеренко Л.І. уповноважило Вежмедовську Г.О. на вчинення певних процесуальних дій, зокрема в судах всіх інстанцій з усіма правами, які надані позивачу, відповідачу, у тому числі з правом пред`явлення позову (а.с.90).

Представник Ведмедовська Г.О. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.91).

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Зазначене узгоджується з вимогами ч. 7 ст. 62 ЦПК України зазначено, що у разі подання

представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Як роз`яснено в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно зі статтею 38 ЦПК України (в редакції, що діяла до 14 грудня 2017 року), особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій – третій статті 42 ЦПК України (в редакції, що діяла по 14 грудня 2017 року), а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об`єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.

З наведених норм слідує, що надане процесуальним законом право особи брати участь у справі через представника передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, восьмої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму Підпунктами 11. Пункту 11.1 – 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція) зазначено, що після переходу до розділу «Довіреності» відкривається реєстр довіреностей у формі таблиці з наступними колонками: -прапорець; -форма; -від кого; -кому; -права доступу; -тип; -кількість передоручень; -дата видачі; -дата анулювання.

Функціональна піктограма у розділі «Довіреність» додатково містяться кнопки «Створити довіреність», «Створити ордер» (за умови встановленої відмітки «Адвокат» в профілі користувача), «Анулювати довіреність» та строфа пошуку з можливістю розкриття для розширеної фільтрації по статусам існуючих довіреностей.

Фізична особа може отримати засобами ЕС право подачі заяви, як представник юридичної особи лише за умови, що така фізична особа зареєстрована в системі ЕС особи (розділ 6 цієї Інструкції) .

Юридична особа може надати фізичній особі право подачі заяви лише за умови, що така юридична особа зареєстрована в системі ЕС (розділ 7 цієї Інструкції).

Для надання фізичній особі права подачі заяв, необхідно: -Перейти в розділ «Довіреності». -Натиснути «Створити довіреність». 14 -Зазначити РНОКПП представника юридичної особи; -Обрати права доступу (Перегляд, Редагування, Подання) та натиснути кнопку «Надати». -Після формування довіреності натиснути кнопку «Підписати та відправити»

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами Електронного суду у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

За таких обставин, дана довіреність формується автоматично та виключає можливостей вносити будь-яких змін до неї.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Як вже зазначено, керівником ОВУЖКГ є Нестеренко Л.І., яка уповноважена діяти в інтересах ОВУЖК на підставі Статуту (п.6.7 Статуту).

Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більший обсяг прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Разом з тим, як було зазначено вище, Нестеренко Л.І. діє не на підставі довіреності, а як очільник установи – на підставі Статуту.

Отже, юрисконсульту Ведмедовській Г.О., яка є адвокатом, була видана довіреність представляти інтереси ОВУЖКГ в суді.

Відповідно до п. п. 2.7, 2.9 Посадової інструкції юрисконсульта ОВУЖКГ юрисконсульт зобов`язаний складати позовні заяви, відстоювати та представляти інтереси підприємства в суді та інших установах.

Пунктами 3.4., 3.7. Посадової інструкції визначено, що юрисконсульт має право захищати інтереси підприємства в державних і судових органах, підписувати та візувати документи у межах своєї компетенції.

Із документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, які містяться в матеріалах справи, видно, що представнику Ведмедовській Г.А. надано всі процесуальні права та обов`язки, визначені для позивача ОВУЖКГ.

За таких обставин, встановивши, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, інтереси якого представляє Ведмедовська Ганна Олексіївна, задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

Г.С. Подліянова