Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №332/5499/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/5499/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/5499/25 Головуючий в 1 інстанції Ретинська Ю.І.

Провадження № 33/807/868/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Будовської Наталії Володимирівни, на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

За постановою суду, 05.10.2025 року о 22-45 годині біля буд. 1 по вул. Скворцова в м. Запоріжжі ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Велась відео фіксація на бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР). Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений.

Крім того, 17.11.2025 року о 17-30 годині біля буд. 1 по вул. Скворцова в м. Запоріжжі ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку було проведено огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком медзакладу № 8355 від 17.11.2025, результат позитивний «перебуває у стані наркотичного сп`яніння маріхуаной, L-PVP». Велась відео фіксація на бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР. Від керування транспортним засобом водій відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, про повторність попереджений.

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Будовська Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилалася на те, що:

-розгляд справи про адміністративні правопорушення без участі ОСОБА_1 не може бути об`єктивним та неупередженим;

-зважаючи на неповне дослідження матеріалів справи, в діяннях ОСОБА_1 відсутні склади адміністративних правопорушень.

3. Позиції сторін.

В судові засідання, призначені на 12.06.2026, 26.06.2026, 03.07.2026 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник Будовська Н.В. не з`явилися, захисник причини неявки суду не повідомила.

11.06.2026, 25.06.2026 ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтував тим, що виконує військовий обов`язок із захисту Батьківщини та не може бути присутнім у судовому засіданні та захищати свої права, а договір із захисником було укладено виключно для складання апеляційної скарги.

Зазначені вище клопотання ОСОБА_1 апеляційним судом були задоволені та відкладено розгляд справи на 26.06.2026 та 03.07.2026 відповідно.

02.07.2026 ОСОБА_1 втретє звернувся із заявою про відкладення розгляду справи з тим самих підстав.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Апеляційний суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні особи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому суд враховує, що апеляційний розгляд уже двічі відкладався за клопотанням ОСОБА_1 , необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи та виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої учасники судового провадження зобов`язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та не вчиняти дій, що безпідставно затягують розгляд справи, а також пріоритет публічного інтересу на приватним.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не був позбавлений можливості забезпечити участь захисника під час апеляційного розгляду або взяти участь у судовому засіданні особисто в режимі відеоконференції або подати письмові доповнення до апеляції захисника, апеляційний суд відмовляє у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за його відсутності.

4. Мотиви апеляційного суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені місцевим судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9а ПДР визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами пункту 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження медичного огляду.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474597 від 05.10.2025, згідно з якими встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення, а також обставини правопорушення. ОСОБА_1 підписав протокол, у поясненні зазначив, що знаходиться на реабілітації після госпіталя, пальці рук в нього не тремтять, носить лінзи, не перебуває у наркотичному сп`янінні. Технічний засіб відеозапису бодікамера 475835;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.10.2025, згідно з яким у зв`язку виявленими ознаками наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 направлявся на проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР, від якого відмовився;

-рапорту поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП від 05.10.2025, відповідно до якого було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування виявлено в нього ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування відсторонено, про повторність попереджено;

-відеозапису події правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 05.10.2025 був зупинений на блокпосту (22 год. 46 хв.). Під час перевірки документів та огляду автомобіля у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (22 год. 55 хв.). У спеціальному облаштованому приміщенні блокпоста працівниками поліції було перевірено вказані ознаки та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, проте ОСОБА_1 відмовився (23 год. 00 хв.). Працівник поліції повідомив про складання протоколу за ст. 130 КУпАП, роз`яснив права, попередив про відсторонення від керування транспортним засобом та повторність;

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516018 від 17.11.2025, згідно з якими встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення, а також обставини правопорушення. ОСОБА_1 підписав протокол, у поясненні зазначив, що не згоден з протоколом та завтра о 06.00 год пройде повторний огляду у нарколога. Технічний засіб відеозапису бодікамера 471660, відео з телефону REDMI NOTE 10 PRO;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2025, згідно з яким у зв`язку виявленими ознаками наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 направлявся на проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР, результат огляду позитивний, висновок №8355 віл 17.11.2025;

-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 8355 від 17.11.2025, результат огляду - перебуває у стані наркотичного сп`яніння (маріхуана, L-PVP);

-рапорту поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП від 17.11.2025, відповідно до якого було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування виявлено в нього ознаки наркотичного сп`яніння. Огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проведено у медичному закладі у лікаря-нарколога, результат позитивний, висновок №8355 від 17.11.2025. Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування відсторонено, про повторність попереджено;

-довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.05.2023;

-відеозапису події правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 17.11.2025 був зупинений на блокпосту (час на відеозаписі 01:09 хв.). Під час перевірки документів та огляду автомобіля у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. У спеціальному облаштованому приміщенні блокпоста працівниками поліції було перевірено вказані ознаки (04:46 хв.) та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився (06:10 хв.), пройшов огляд у медичному закладі, результат огляду - перебуває у стані наркотичного сп`яніння (маріхуана, L-PVP). Працівник поліції повідомив про складання протоколу за ст. 130 КУпАП, роз`яснив права, попередив про відсторонення від керування транспортним засобом та повторність.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Норми статті 266 КУпАП є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: згаданим Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі – Порядок); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі – Інструкція).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем в закладі охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), зокрема порушення координації рухів , порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти 3,4 Інструкції).

Відповідно до п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно із п. 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

З аналізу нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення огляду, випливає, що огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться. Для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я, де такий огляд проводиться шляхом проведення лабораторних досліджень особи, яка оглядається.

Тому працівник поліції діяв відповідно до ст. 266 КУпАП, Порядку і Інструкції при виявленні у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння, запропонувавши ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак останній 05.10.205 від проходження такого огляду відмовився, а 17.11.2025 – пройшов огляд.

Слід зазначити, що відмова від участі в огляді на виявлення стану сп`яніння означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати обов`язок із проходження огляду на стан сп`яніння. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову пройти огляд, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його проведення (завуальована форма).

Дослідженим відеозаписом від 05.10.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 прямо заявив про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, після чого на нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відеозапису від 17.11.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 пройшов у закладі охорони здоров`я огляд на стан наркотичного сп`яніння, результат огляду - перебуває у стані наркотичного сп`яніння (маріхуана, L-PVP), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 8355 від 17.11.2025 долучений до матеріалів справи.

Разом з тим, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в медичному закладі, під час доставлення його до блокпосту та розмови по телефону неодноразово визнавав факт вживання наркотичного засобу - маріхуана.

З огляду на викладене, за наведених фактичних обставин справи судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.5 та 2.9а ПДР, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження в доказах, наявних у матеріалах справи про адміністративні правопорушення, які були повно та всебічно досліджені під час її розгляду судом першої інстанції.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо неправомірного розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності такої особи справа може бути розглянута лише за умови наявності даних про її своєчасне повідомлення про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності клопотання про його відкладення.

Згідно із ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що особа, яка бере участь у судовому провадженні, повинна з розумною періодичністю цікавитися перебігом розгляду справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та належним чином виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник повинен демонструвати готовність брати участь на всіх етапах провадження, які стосуються його безпосередньо, утримуватися від дій, спрямованих на затягування розгляду справи, та максимально використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, що також випливає з практики Європейського суду з прав людини. Відтак особа, звертаючись до суду або беручи участь у судовому провадженні, зобов`язана дотримуватися вимог процесуального законодавства.

Із матеріалів справи випливає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 неодноразово призначалася судом першої інстанції до судового розгляду та відкладалася, зокрема у зв`язку з необхідністю ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи та з інших причин, пов`язаних із реалізацією права на захист.

При цьому захисник Будовська Н.В. була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, отримала доступ для ознайомлення з матеріалами справи, була обізнана зі змістом протоколу, доказами у справі.

Суд враховує, що участь захисника у цій справі про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, справа також може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисником та ОСОБА_1 не наведено обставин, які б свідчили про неможливість подання письмових пояснень та правової позиції з питань, що підлягали вирішенню судом.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є не лише захист прав та законних інтересів особи, яка притягується до відповідальності, а й забезпечення публічного інтересу, що полягає у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин кожної справи, правильному застосуванні закону, запобіганні вчиненню нових правопорушень та зміцненні правопорядку.

З огляду на це суд під час розгляду справи зобов`язаний забезпечити баланс між правом особи на захист та суспільним інтересом у своєчасному й ефективному здійсненні правосуддя.

Сам по собі факт розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника не свідчить про порушення права особи на захист. Вирішальним є те, чи було особі забезпечено реальну можливість користуватися правовою допомогою та належним чином підготуватися до захисту своїх інтересів. Матеріали справи свідчать, що такі можливості ОСОБА_1 та його захиснику надавалися судом.

Між тим, в подальшому ОСОБА_1 через захисника реалізовано право на апеляційне оскарження судового рішення в межах встановленого законом строку.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст. 268 КУпАП правах, в тому числі заявляти клопотання та подавати докази. Проте жодних доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надано.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не долучено до матеріалів адміністративної справи.

У підсумку, за встановлених у справі фактичних обставин суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 та п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не допустив порушень вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, які могли б бути підставою для зміни або скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначене судом адміністративне стягнення є законним, обґрунтованим, відповідає характеру вчиненого правопорушення та накладене в межах санкції, встановленої законом, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков