Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №336/947/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/947/26 Головуючий в 1 інст. Петренко Л.В.

Провадження №33/807/764/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Слизовської М.Ю., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Слизовської М.Ю. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 9 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 1 січня 2026 року об 22 год. 41 хв. в м. Запоріжжі вул. Військбуд, 93, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку з застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820, результат – 0,47 тест №4076. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Слизовська М.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права ОСОБА_1 , а відтак підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції. Наголошує на порушенні судом принципу презумпції невинуватості

В обґрунтування своїх доводів зазначила, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а отже суд безпідставно дійшов висновку про доведеність вказаного факту, вказавши, що ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейських був зупинений, після чого начебто пересів на пасажирське сидіння.

Наполягає, що відеозаписом події не зафіксовано ані керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ані його зупинки. Натомість відеозапис засвідчує, що за кермом автомобіля перебуває жінка, а ОСОБА_1 знаходиться на задньому пасажирському сидінні автомобілю. На відміну від тверджень суду, на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 після зупинки його автомобіля патрульним екіпажем, пересів з водійського сидіння на пасажирське.

Вважає, що судом дана неправильна оцінка доказам, що призвело до прийняття в справі вочевидь неправосудного рішення та притягнення до адміністративної відповідальності особи, вина якої у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена поза розумним сумнівом.

На підставі викладеного просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 квітня 2026 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції шляхом смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), присутність його захисника – адвоката Слизовської М.Ю., яка зазначила про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Слизовська М.Ю. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала на відсутність доказів вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки матеріалами справи не доведений факт керування ним транспортним засобом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Слизовську М.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572307 від 21 січня 2026 року та визнаних судом доведеними підтверджується:

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 4076 виготовленою о 23 годині 00 хвилин 21 січня 2026 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 0, 47% (а.с. 4);

- актом огляду на стан сп`яніння, який проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів (а.с.5);

- відеозаписом події (а.с. 7).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими з огляду на наступне.

Так, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_2 , його зупинка працівниками поліції, після якої в автомобілі зафіксовано переміщення осіб - водія на заднє пасажирське сидіння, пасажир переміщається на переднє водійське сидіння. Перевірка документів водія та пасажира. Встановлення та оголошення ОСОБА_1 виявлених у нього ознак алкогольного сп`яніння. Пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alcotest Drager ». При цьому, ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом, а особа яка пересіла на водійське сидіння жодного разу не зазначила, що саме вона керувала автомобілем.

Далі, зафіксовано як з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту – 047 проміле. Згода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду.

Отже, на переконання судді апеляційного суду, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці не викликає сумніву, а відомості, зафіксовані відеозаписом події, свідчать про дотримання працівниками поліції вимог чинного законодавства в ході процедури огляду водія ОСОБА_1 .

Таким чином суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Слизовської Марини Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 квітня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/947/26