Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №296/1448/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1448/26

1-кп/296/470/26

Вирок

Іменем України

09 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025060000001338 від 29.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, українець, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.09.2023 у справі № 296/6836/23 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді двох років одного місяця позбавлення волі; вирок набув законної сили 17.07.2025,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

установив:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено до 05.11.2025.

У достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 12.08.2025, у ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов`язання, виник умисел, направлений на вимогу передачі чужого майна, а саме, грошових коштів, належних ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поєднаному з погрозою насильства над потерпілим в умовах воєнного стану.

З метою реалізації власного умислу, направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_4 , за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, проте не пізніше 12.08.2025, залучив до кримінально-протиправної діяльності особу, відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, якому запропонував спільно вчиняти психологічний тиск та фізичний вплив на ОСОБА_7 , шляхом висловлення останньому вимоги у передачі грошових коштів в сумі 20000 гривень, у якості повернення неіснуючого боргу. На вказану пропозицію особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, погодився, і таким чином вступив у попередню змову групою осіб із ОСОБА_4 .

У подальшому, 12.08.2025 близько 10 год. з метою реалізації спільного умислу, направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, перебуваючи спільно з потерпілим в автомобілі Toyota Prius, р. н. НОМЕР_1 , поряд з будинком № 14 по вул. Небесної Сотні в м. Житомирі, без наявності будь яких зобов`язальних правовідносин з потерпілим, в усній формі рішучим та агресивним тоном висловили ОСОБА_7 вимогу передати грошові кошти в сумі 20 тис грн з погрозою насильства над потерпілим. На підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого насильницьких дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_7 шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілого, ОСОБА_4 , діючи в рамках спільного умислу з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, наніс ОСОБА_7 один удар долонею руки в обличчя, спричинивши фізичну біль останньому.

В подальшому, не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, керуючись єдиним умислом, вийшовши разом з потерпілим ОСОБА_7 з автомобіля Toyota Prius, р. н. НОМЕР_1 , поряд з магазином по вул. Космонавтів, 48в, в м. Житомирі, продовжували безпідставно вимагати в ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 20000 грн з погрозами насильства над потерпілим. При цьому демонстрація дійсності погроз підкріплювалася нанесенням ОСОБА_4 удару долонею в ділянку обличчя потерпілого, що викликало фізичний біль та пригнічувало волю ОСОБА_7 до опору.

Крім того, з метою психологічного тиску ОСОБА_4 та особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, висловили вимогу потерпілому ОСОБА_7 рухатися за ними до кладовища по вул. Селецька, 9, в м. Житомирі.

У свою чергу потерпілий ОСОБА_7 продовжуючи перебувати під психологічним тиском, реально сприймаючи висловлені йому погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров`ю, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій, погодився на виконання висловленої вимоги.

Цього ж дня, близько 12 години, знаходячись на території кладовища, що розташоване у м. Житомирі по вул. Селецькій, 9, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб та спільно із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, керуючись єдиним умислом, вчергове безпідставно висловили потерпілому ОСОБА_7 вимогу у передачі грошових коштів в сумі 20000 гривень, мотивуючи вигаданим приводом, а саме повернення неіснуючого боргу.

Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_7 шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілого ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, нанесли потерпілому ОСОБА_7 декілька ударів кулаками рук та ніг по тулубу, нижніх кінцівках, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого плеча та обох гомілок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Своїми умисними діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині не визнав. Надав показання, що одного дня влітку минулого року до нього додому заїхали знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які запросили приєднатися до відпочинку з ними. Погодився, та коли вийшов з під`їзду побачив автомобіль таксі сріблястого кольору. Сів на заднє пасажирське сидіння. Біля нього сів ОСОБА_8 та з іншого боку ОСОБА_9 . На передньому пасажирському сидінні сидів незнайомий чоловік. Водій таксі підвіз їх до магазину. Під час поїздки не бачив, щоб хтось наносив чоловіку, який сидів на передньому пасажирському сидінні, удари. Біля магазину всі вийшли з автомобіля, а таксист поїхав далі. Чоловік, що сидів попереду, запропонував здати свій мобільний телефон у ломбард, щоб були гроші на відпочинок. Потім почав телефонувати знайомим, щоб позичити гроші на відпочинок. Повідомив, що зможе позичити гроші лише ввечері. Оскільки не було грошей на відпочинок залишив своїх знайомих та цього чоловіка та пішов додому. Чи був у цього чоловіка рюкзак, не пам`ятає.

Потерпілий ОСОБА_7 надав показання, що упродовж тривалого часу ОСОБА_4 та інші особи постійно чіплялися до нього та вимагали кошти в розмірі 40000 грн та те, що він нібито займається розповсюдженням наркотичних засобів. Ця сума постійно змінювалася. Зазначена в обвинувальному акті сума в розмірі 20000 грн є тією сумою, яка вимагалася перед їх затриманням. Найбільше чіплявся ОСОБА_4 на прізвисько « ОСОБА_10 », яким є обвинувачений. Змушували на відеозапис визнавати, що продає наркотичні засоби. Чіпляння супроводжувалося побиттям. Одного разу, точної дати не пам`ятає, йому вибили зубного моста. Про те, що до нього чіпляються та вимагають гроші розповідав дружині ОСОБА_11 . З приводу неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб звернувся до правоохоронних органів.

У один із днів, коли точно не пам`ятає, двоє друзів ОСОБА_4 його зустріли біля Житнього ринку та наказали «по-хорошому» сісти в автомобіль таксі, щоб поговорити, що він і зробив та сів на переднє пасажирське сидіння. У той момент на ньому був звуко записуючий аудіопристрій, який встановили працівники поліції. Після цього вони поїхали за ОСОБА_4 . Коли автомобіль таксі зупинився та вони чекали ОСОБА_4 , ці двоє осіб вийшли з автомобіля. Просив водія таксі, щоб він поїхав без них, однак той відмовився. Потім підійшов ОСОБА_4 , який сів на заднє пасажирське сидіння. Разом з ОСОБА_4 сіли ці двоє його друзів. Під час руху на таксі ОСОБА_4 наніс йому удар рукою по обличчю. Куди саме його відвезли не пам`ятає. Коли вийшли з автомобіля таксі ОСОБА_4 почав вимагати грошові кошти та наніс ще декілька ударів. Після цього втік від них залишивши свій рюкзак, в якому були його документи.

Свідок ОСОБА_11 надала показання, що є дружиною потерпілого ОСОБА_7 , з яким перебуває у шлюбі з 13.06.2022. Чоловік неофіційно працював на СТО. Чи були у чоловіка грошові зобов`язання, не знає. Чоловік повідомляв, що у нього вимагають гроші, спочатку в сумі 40000 грн, а потім – 20000 грн. Гроші вимагали за те, що він нібито розповсюджував наркотичні засоби. Приблизно у липні-серпні 2025 року чула, як чоловік спілкувався з цими людьми по телефону та називав їх по прізвиськам « ОСОБА_10 », « ОСОБА_12 ». Особисто цих людей не знає. Чула, як ці люди погрожували її чоловіку вбити, побити, порізати, а також казали, що знають де він проживає із сім`єю. Одного разу чоловіку вибили зубного моста. Іншого дня, точної дати не пам`ятає, близько 13 години чоловік вийшов з будинку, в якому вони проживали, у магазин. До під`їзду під`їхав автомобіль, у який його заштовхали невідомі люди, та автомобіль поїхав. Чоловік повернувся додому під вечір, без рюкзака, який постійно носив із собою. На правій руці у нього був поріз. Чоловік розповів, що у нього вимагали 20000 грн. Рюкзак з документами (паспортом, посвідчення інваліда 2 категорії) залишив, коли втікав від цих осіб. Паспорт відновив у лютому цього року.

Свідок ОСОБА_13 надав показання, що працює водієм таксі на автомобілі Toyota Prius, білого кольору. Приблизно рік тому назад, точної дати не пам`ятає, підвозив трьох осіб, які попросили зупинитися біля Житнього ринку. Двоє осіб, що перебували на задньому пасажирському сидінні, вийшли з автомобіля. Чоловік, що перебував на передньому пасажирському сидінні, запитав чи ми можемо продовжити рух без осіб, які вийшли, на що відповів відмовою. Потім до автомобіля на заднє пасажирське сидіння вже сіло троє чоловіків. Чоловіки, що сиділи позаду, висловлювали погрози чоловіку, який сидів попереду. Хтось з чоловіків, які перебували позаду, завдав чоловіку, який сидів попереду, ляпасу по обличчю, від чого на обличчі з`явилося почервоніння. Попросив, щоб припинили ці дії. Після його зауваження всі їхали мовчки. Через деякий час чоловіки попросили зупинитися біля магазину та вийшли з автомобіля. Через 2-3 хвилини поїхав. Під час досудового розслідування впізнав одного з чоловіків, який їхав на задньому пасажирському сидінні. Наразі чоловіків, що їхали з ним в автомобілі, впізнати не може.

Судом досліджені в якості доказів документи, надані стороною обвинувачення, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а також проведено демонстрацію відеозаписів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060000001338 від 29.07.2025 за ч. 4 ст. 189 КК України, згідно якого встановлено, що мешканці Житомирської області: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та невстановлена особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану під вигаданим приводом, керуючись корисливим мотивом, безпідставно висловлюють громадянину ОСОБА_17 вимогу у передачі їм грошових коштів в сумі 40 тисяч гривень, з погрозою насильства над потерпілим;

- супровідний лист УСР в Житомирській області ДСР НП України з рапортом від 29.07.2025;

- постанову т в. о. начальника слідчого управління підполковника поліції ОСОБА_18 від 30.05.2025 про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні;

- постанову першого заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_19 від 30.07.2025 про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.07.2025, де заявником являється гр. ОСОБА_7 ;

- копію паспорта на ім`я громадянина України ОСОБА_7 ;

- заяву ОСОБА_7 про надання згоди на конфіденційне співробітництво з протоколом роз`яснення про права та обов`язки від 29.07.2025;

- протокол огляду місця події від 12.08.2026, згідно з яким старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області, майор поліції ОСОБА_20 на підставі заяви оглянув в присутності ОСОБА_7 за його згодою мобільний телефон в корпусі синього кольору, який в несправному стані та має пошкодження, множинні тріщини на екрані та корпусі, окрім того відламала частина з кришкою, який як повідомив потерпілий побили ОСОБА_21 та ОСОБА_8 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2026 та довідкою до протоколу, згідно з якою свідок ОСОБА_13 на фотознімку за № 4 впізнав ОСОБА_4 за рисами обличчя, формою брів, якого перевозив у автомобілі таксі, як одного з трьох осіб, які лаялися на пасажира, що сидів попереду, та один з чоловіків наніс цьому пасажиру удар по обличчю;

- протокол проведення слідчого експерименту з картою пам`яті від 05.09.2025 за участю свідка ОСОБА_13 , який відтворив обставини події, а саме: приблизно о 10 год 50 хв приїхав за викликом за адресою вул. Грушевського, 27, в м. Житомирі. В автомобіль сіли три особи чоловічої статі. Після цього відвіз цих осіб на Житній ринок. Дві особи, що перебували на задньому пасажирському сидінні, вийшли з автомобіля та через декілька хвилин повернулися ще з однією особою чоловічої статі. Продовжив рух. Особи, що сиділи позаду нецензурно лаялися на особу, що сиділа попереду. Хтось з осіб, що були позаду, наніс удар по обличчю пасажиру, що сидів попереду. Через деякий час його попросили зупинитися. Пасажир, що перебував на передньому пасажирському сидінні, розрахувався і він продовжив рух.;

- протокол проведення слідчого експерименту з картою пам`яті від 05.09.2025 за участю потерпілого ОСОБА_7 , який при відтворенні обставин події вказав, що на початку липня 2025 року, коли повертався додому, отримав удар стороннім предметом у щелепу, від якого випав зубний міст. Озирнувся та побачив осіб на прізвиська « ОСОБА_10 », « ОСОБА_22 », « ОСОБА_23 », які почали його ображати та вимагали 40000грн. Через кілька днів вказані особи примусили сісти в автомобіль таксі. Під час руху йому нанесли удар по обличчю. Після того, як вони вийшли з автомобіля таксі, вказані особи ОСОБА_10 почав погрожувати та наносити удари. Скориставшись тим, що вказані особи перебували на певній відстані від ного, втік з місця події;

- ухвалу слідчого судді Житомирського апеляційного суду № 2984 т від 30.07.2025 про проведення негласних слідчих дій, тобто втручання у приватне спілкування, без відома особи, відносно ОСОБА_4 ;

- доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінально процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 29.09.2025;

- ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/13115/25 від 19.11.2025 про продовження строку досудового розслідування;

- висновок експерта № 1734 від 13.08.2025, за підсумками якого у гр. ОСОБА_7 виявлено садна в ділянці правого плеча та обох гомілок, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що не лишили за собою будь-яких специфічних ознак, що дозволили б ідентифікувати такий предмет, можливо в термін та за обставин вказаних потерпілим, відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- постанову старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 12.08.2025 про визнання речей та предметів речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон, синього кольору в непрацюючому стані;

- постанову старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 22.09.2025 про визнання речей та предметів речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: скрейч карти НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дві сім-карти та скрейч карту, технічні паспорти на автомобілі № АМС 081246 та СХІ 157861;

- ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/10667/25 від 24.09.2025 про накладення арешту на майно, а саме: скрейч карти НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дві сім-карти та скрейч карту, технічні паспорти на автомобілі № АМС 081246 та СХІ 157861;

- матеріали, що характеризують обвинуваченого, а саме: форма 1, вимога про судимість;

- копію вироку Корольовського районного суду у справі № 296/5609/19 від 27.11.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України;

- копію вироку Корольовського районного суду у справі № 296/9193/22 від 21.12.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України;

- запит старшого слідчого в ОВС майора поліції ОСОБА_24 до КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської міської ради про надання інформації у кримінальному провадженні відносно перебування на наркологічному та психіатричному обліках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відповідь на запит № 613 від КНП «Обласного медичного спеціалізованого центру» Житомирської міської ради від 09.02.2026, згідно з яким гр. ОСОБА_4 звертався до лікаря психіатра/нарколога 30.05.20194

- протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтролю особи з флеш картою до нього від 02.10.2025, згідно з яким зафіксовано розмову між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 під час руху в автомобілі таксі, а також нанесення удару ОСОБА_7 . У подальшому зафіксовано вимоги, погрози до ОСОБА_7 щодо надання грошових коштів, а також нанесення останньому тілесних ушкоджень. Також зафіксовані розмови ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_25 , матір`ю та абонентом « ОСОБА_26 » щодо відшукання та запозичення грошових коштів задля виконання вимог ОСОБА_4 та інших осіб.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом встановлено, що показання потерпілого, свідків, надані стороною обвинувачення письмові докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми, які в цілому не протирічать один одному, а навпаки доповнюють один одного щодо обставин вчинення злочину, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

З об`єктивної сторони інкримінований ОСОБА_4 злочин (вимагання) характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1) пред`явленням вимоги щодо передачі майна; 2) погрозою застосування насильства потерпілому.

Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

Вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вимагання підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який вказав, що ОСОБА_4 на прізвисько « ОСОБА_10 » разом з іншими особами вимагав грошові кошти те, що він нібито займається розповсюдженням наркотичних засобів. Вимагання поєднувалося з погрозами застосування насильства та нанесенням ударів.

Показання потерпілого ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , яка вказала, що її чоловік ОСОБА_7 повідомляв, що у нього певні особи вимагають грошові кошти. Чула як чоловік під час телефонної розмови називав осіб, які вимагали кошти, їх прізвиськами, зокрема « ОСОБА_10 ».

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що під час виконання одного із замовлень чоловіки, які перебували на задньому пасажирському сидінні, висловлювали погрози потерпілому, який сидів попереду, та нанесли йому ляпас по обличчю.

Крім того, факт вимагання ОСОБА_4 грошових коштів у ОСОБА_7 з погрозою застосування насильства за попередньою змовою групою осіб, підтверджується письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 12.08.2026, яким оглянуто пошкоджений телефон потерпілого ОСОБА_7 , який вказав, що телефон пошкодили ОСОБА_27 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_13 на фотознімку за № 4 впізнав ОСОБА_4 якого перевозив у автомобілі таксі, як одного з трьох осіб, які лаялися на пасажира, що сидів попереду, та один з чоловіків наніс цьому пасажиру удар по обличчю; протоколом проведення слідчого експерименту від 05.09.2025 за участю свідка ОСОБА_13 , за участю потерпілого ОСОБА_7 , які відтворили обставин події; висновком експерта № 1734 від 13.08.2025, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтролю особи від 02.10.2025, згідно з яким зафіксовано розмову між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими особами під час руху в автомобілі таксі, яка супроводжувалася погрозами, вимогами, нанесення останньому тілесних ушкоджень. Також зафіксовані розмови ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_25 , матір`ю та абонентом « ОСОБА_26 » щодо відшукання та запозичення грошових коштів задля виконання вимог ОСОБА_4 та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Досліджені судом докази підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Тобто в діях ОСОБА_4 вбачається наявність кваліфікуючої ознаки «за попередньою змовою групою осіб».

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу. Тобто ОСОБА_4 злочин вчинений в умовах воєнного стану.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 протиправних дій свідчать про те, що він діяв з прямим умислом, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, а також з корисливим мотивом та з метою збагачення.

Враховуючи показання потерпілого, свідків, суд вважає винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 4 ст.189 КК України, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

До показань ОСОБА_4 про те, що він не знайомий з потерпілим ОСОБА_7 та не вимагав у останнього грошові кошти, суд відноситься критично, оскільки вони були спростовані у ході судового розгляду, та розцінює їх як спосіб захисту, з метою уникнення справедливого покарання на вчинений злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

Суд звертає увагу, що обвинувачений до затримання не працював, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, однак 30.05.2019 звертався до лікаря нарколога, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів, синдром залежності.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення за тяжкістю відноситься до особливо тяжкого злочину, який вчинений умисно з корисливим мотивом. Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. ОСОБА_4 вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, враховуючи суспільну небезпеку протиправних діянь, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 189 КК України, яке належить відбувати реально.

Крім того, ОСОБА_4 належить призначити обов`язкове передбачене ч. 4 ст. 189 КК України додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.09.2023 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді двох років одного місяця позбавлення волі, суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 необхідно обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Встрок покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків підлягає зарахуванню покарання, частково відбуте за попереднім вироком, з 11.09.2025 до набрання вказаним вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.09.2025 у справі на скрейч карти НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дві сім-карти та скрейч карту, технічні паспорти на автомобілі № АМС 081246 та СХІ 157861, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 06.09.2023 та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років один місяць, з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Встрок покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, зарахувати покарання, частково відбуте ОСОБА_4 за попереднім вироком, з 11.09.2025 до набрання вказаним вироком законної сили.

Речові докази:

-скрейч карти НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дві сім-карти та скрейч карту, технічні паспорти на автомобілі № АМС 081246 та НОМЕР_4 , повернути ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон, синього кольору в непрацюючому стані, знищити.

Арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.09.2025 у справі на скрейч карти НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , дві сім-карти та скрейч карту, технічні паспорти на автомобілі № АМС 081246 та СХІ 157861, скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам судового провадження вручити повний текст вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1