Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №686/8340/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8340/26

Провадження № 2-а/686/167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Колієва С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 із позовом в якому просила скасувати постанову №4385 від 01.03.2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №4385 у справі про адміністративне правопорушення якою вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 34 000,00 гривень. Вказаною постановою вона була визнана винуватою у тому, що вона, будучи інспектором з військового обліку у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану, не виконала вимоги розпоряджень начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 №8/248 від 15.01.2026, №8/362 від 22.01.2026, №8/333 від 21.01.2026, №8/37 від 20.01.2026, №8/504 від 29.01.2026, №8/550 від 03.02.2026 про виклик і забезпечення прибуття працівників до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що вказана постанова є незаконною, а в її діях відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Просила врахувати, розпорядження начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та СПА №8/248 від 15.01.2026, №8/362 від 22.01.2026, №8/333 від 21.01.2026, №8/37 від 20.01.2026, №8/504 від 29.01.2026, №8/550 від 03.02.2026 нею були виконанні у відповідності до її повноважень, а про їх результати своєчасно письмово повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також просила врахувати, що розгляд справи відбувся 01.03.2026 року у вихідний день без належного її повідомлення про час та місце розгляду справи.

У поданому відзиві відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що постанова №4385 у справі про адміністративне правопорушення, є законною і обґрунтованою, висновки про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за викладених у ній обставин, підтверджені належними доказами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

01 березня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №4385 у справі про адміністративне правопорушення згідно якою ОСОБА_1 була визнана винуватою та притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34 000,00 гривень. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 була визнана винуватою у тому, що вона, будучи інспектором з військового обліку ТОВ «Україна 2001» та особою, відповідальною за ведення військового обліку у період проведення мобілізації та протягом дії режиму воєнного стану не виконала вимоги розпорядження начальника восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 №8/248 від 15.01.2026, №8/362 від 22.01.2026, №8/333 від 21.01.2026, №8/37 від 20.01.2026, №8/504 від 29.01.2026, №8/550 від 03.02.2026 про виклик і забезпечення прибуття працівників до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зокрема нею не забезпечено видачу наказу (розпорядження) про оповіщення військовозобов`язаних осіб та не надано їх копій до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушено вимоги абз. 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз 6 пункту 34, пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, вйськовозобов`язаних та резервістів.

Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз. 7 частини 1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає зокрема порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України.

Приписами частини 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 визначено, що керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства.

Так, із представлених матеріалів встановлено, що 15.01.2026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було видано розпорядження №8/248 яким зобов`язано директора ТОВ «Україна 2001» з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення працівників підприємства ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

На виконання вказаного розпорядження директором ТОВ «Україна 2001» був виданий наказ №1501 від 15.01.2026 року яким зобов`язано ОСОБА_1 інспектора з військового обліку оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год на 16.01.2026 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

20.01.2026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було видано розпорядження №8/317 яким зобов`язано директора ТОВ «Україна 2001» з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення працівників підприємства ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

На виконання вказаного розпорядження директором ТОВ «Україна 2001» був виданий наказ №2001 від 20.01.2026 року яким зобов`язано ОСОБА_1 інспектора з військового обліку оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год на 20.01.2026 року ОСОБА_12 . З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

21.012026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було видано розпорядження №8/333 яким зобов`язано директора ТОВ «Україна 2001» з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення працівника підприємства ОСОБА_13 .

На виконання вказаного розпорядження директором ТОВ «Україна 2001» був виданий наказ №2101/2 від 21.01.2026 року яким зобов`язано ОСОБА_1 інспектора з військового обліку оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 17.00 год на 21.01.2026 року ОСОБА_13 . З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Також, 22.01.2026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було видано розпорядження №8/362 яким зобов`язано директора ТОВ «Україна 2001» з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення працівника підприємства ОСОБА_14 .

03.02.2026 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було видано розпорядження №8/550 яким зобов`язано директора ТОВ «Україна 2001» з метою уточнення облікових даних здійснити оповіщення працівників підприємства ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

На виконання вказаного розпорядження директором ТОВ «Україна 2001» був виданий наказ №0302/1 від 03.02.2026 року, яким зобов`язано ОСОБА_1 інспектора з військового обліку оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.00 год на 03.02.2026 року ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Листом від 22.01.2026 року № 2201/01 ТОВ «Україна 2001» на виконання розпорядження №8/362 про виклик повідомила т.в.о начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 що ОСОБА_14 не є працівником даного підприємства.

Також, листом № 0302/01 від 03.02.2026 ТОВ «Україна 2001» на виконання розпорядження №8/550 про виклик повідомила т.в.о начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що працівника ОСОБА_18 оповіщено про необхідність явки до центру комплектування, а працівники ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 перебувають у щорічній відпустці та вказаним працівникам оповіщення направлено на їх поштову адресу.

Листом №2001/01 від 20.01.2026 ТОВ «Україна 2001» на виконання розпорядження №8/317 про виклик повідомила т.в.о начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що ОСОБА_11 звільнений з підприємства, а працівник ОСОБА_12 на даний час перебуває у відпустці та оповіщення йому направлено на його поштову адресу.

Листом №2901/01 від 29.01.2026 ТОВ «Україна 2001» на виконання розпорядження №8/248 про виклик повідомила т.в.о начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що працівника ОСОБА_20 оповіщено про необхідність явки до центру комплектування, а працівники ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 перебувають у безоплатній відпустці та вказаним працівникам оповіщення направлено на їх поштову адресу.

Листом №2101/02 від 21.01.2026 ТОВ «Україна 2001» на виконання розпорядження №8/333 про виклик повідомила т.в.о начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 , що працівник ОСОБА_13 перебуває у щорічній відпустці та оповіщення йому направлено на його поштову адресу.

Так, згідно змісту вказаної постанови ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона на виконання відповідних розпоряджень т.в.о. начальника восьмого ІНФОРМАЦІЯ_3 не забезпечила видачу наказу про оповіщення відповідних осіб та не надала їх копії.

Разом з цим суд зазначає, що представлені матеріали свідчать про те, що на виконання розпоряджень т.в.о начальника восьмого відділу Хмельницького РТЦК та СПА №8/248 від 15.01.2026, №8/362 від 22.01.2026, №8/333 від 21.01.2026, №8/37 від 20.01.2026, №8/504 від 29.01.2026, №8/550 від 03.02.2026 про оповіщення про виклик працівників підприємства директором ТОВ «Україна 2001» були видані відповідні розпорядження, копії яких були направлені та отримані ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать відповідні штампи районного ТЦК. До того ж обов`язок видачі відповідних розпоряджень лежить саме на керівнику товариства, а не на інспектору з військового обліку.

Також матеріали свідчать, що відповідні розпорядження були виконані ОСОБА_1 , а про результати їх виконання також було повідомлено районний ТЦК.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, на переконання суду, відповідачем не доведений, та повністю спростовується представленими матеріалами справи.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №4385 у справі про адміністративне правопорушення від 01.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_22 532,48 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 08.07.2026 року.

Суддя: С.А.Колієв