Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №169/815/25 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/815/25

Провадження № 1-кп/169/45/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Купичів Турійського району Волинської області, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно непрацюючого, несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2025 року приблизно о 09 годині 10 хвилин водій ОСОБА_6 , всупереч вимог Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Renaut Logan», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ґрунтовою дорогою в межах населеного пункту Новий Двір Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області, поблизу будинку № 28, що по вулиці Озерянська, проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги підпунктів «б», «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9, пунктів 10.1, 12.1 ПДР України, в результаті чого під час руху не впорався з керуванням вказаного вище транспортного засобу та виїхав праворуч за межі проїзної частини дороги, де в подальшому допустив зіткнення з деревами.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Renaut Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритої черепно-мозкової травми з субдуральною гематомою мозочка, перелому комірок правого соскоподібного відростка, перелому кісток внутрішнього слухового ходу, перелому суглобового відростка нижньої щелепи праворуч, вивиху в правому скронево-нижньощелеповому суглобі та підвивиху в лівому скронево-нижньощелеповому суглобі, посттравматичного розриву правої барабанної перетинки, закритої хребетно-спінальної травми з переломом тіла хребця С2 (другий шийний хребець), перелому поперечного відростка праворуч тіла хребця С7 (сьомий шийний хребець), ран передньої поверхні шиї, компресійного перелому тіла хребця Th 1 (першого грудного хребця), закритої травми грудної клітки з закритим переломом середньої третини лівої ключиці та переломами 2-6 ребер ліворуч і забоєм апікального відділу лівої легені, масивної рани підборіддя та рани язика, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин салону автомобіля, в час, вказаний постанові та медичній документації, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії – тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, відповідно до пункту 2.1.3.е «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Таким чином у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог підпунктів «б», «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9, пунктів 10.1, 12.1 ПДР України, а саме:

- підпункту «б» пункту 2.3 ПДР України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- підпункту «д» пункту 2.3 ПДР України, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- підпункту «а» пункту 2.9 ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- пункту 10.1 ПДР України, згідно з яким, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- пункту 12.1 ПДР України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною другою статті 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

З реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що 04 вересня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України.

Слідчим 04 вересня 2025 року складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , який тоді ж затверджено прокурором та надіслано до суду.

05 лютого 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , у вказаному кримінальному провадженні на підставі статей 468-470, 472, 473 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України, сторони узгодили, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України, призначається, із застосуванням статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується з таким видом і мірою покарання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та закону, суд дійшов висновку, що угода може бути затверджена з таких мотивів.

Відповідно до положень частин другої, четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною п`ятою статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як установив суд, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до положень статті 12 КК України, є тяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_6 про підозру, потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_5 надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також добровільне перерахування на потреби Збройних Сил України грошових коштів в сумі 220 000 (двісті двадцять тисяч)гривень (благодійний внесок на військову частину НОМЕР_2 , отримувач: військова частина НОМЕР_2 ), наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відшкодування шкоди потерпілому, дають підстави для висновку про можливість застосування положень статті 69 КК України та призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень,з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Таким чином, узгоджена сторонами міра покарання відповідає положенням статей 53, 69, частини другої статті 286-1 КК України та загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 КПК України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде йому призначено у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим відсутні чи останній немає можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_6 .

Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2025 року, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, на підставі положень статті 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.

Керуючись статтями 314, 370, 374, 472-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 лютого 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 – 1 КК України.

Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання, із застосуванням статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2025 року на автомобіль марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , та який було виявлено і вилучено в ході проведення огляду місця події 26 червня 2025 року, з позбавленням права на розпорядження та користування, скасувати.

Речові докази, а саме,

-автомобіль марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , жительці: АДРЕСА_1 , та який знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у Волинській області, що за адресою: вулиця Заводська, 2А, місто Ковель, Волинська область, - повернути власнику (законному володільцю);

- оптичний носій інформації (диск) марки CD-R об`ємом 700 Mb, на якому записані відеофайли, на яких відображені обставини вчинення кримінального правопорушення, з маркуваннями «00000_00000020250626093128_0002А», тип даного відеофайлу «Файл МР4 (.mp4)», розмір даного файлу 460 800 КБ, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження № 12025030550000872 від 26 червня 2025 року, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 14 262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий