Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №684/405/26
Суддя: Гринчук С. М.
СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 684/405/26
Провадження № 3/684/109/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року с-ще Стара Синява
Суддя Старосинявського районного суду Хмельницької області Гринчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт, до адміністративної відповідальності притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 28 червня 2026 року близько 00 години 30 хвилин в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлював образи та нецензурну лайку в сторону своєї дружини, що проживають разом, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство, вчинивши правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, просив суворо не карати.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, доходжу таких висновків.
В судовому засіданні досліджено такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №416774 від 28 червня 2026 року, яким зафіксовано місце та обставини вчинення правопорушення (арк.спр.1);
- рапорт від 28 червня 2026 року (арк.спр.2);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 червня 2026 року (арк.спр.3);
- пояснення ОСОБА_1 від 28 червня 2026 року, за змістом яких останній вказав, що проживає разом з дружиною ОСОБА_3 та двома малолітніми дітьми, вказує, що не було жодного конфлікту та він не знаю чому дружина повідомила працівників поліції (арк.спр.4);
- пояснення ОСОБА_3 від 28 червня 2026 року, у яких вона вказала, що 28 червня 2026 року близько 00 години 30 хвилин вона разом з чоловіком ОСОБА_1 повернулись додому, останній перед цим вживав алкогольні напої, одразу почав з нею словесний конфлікт, який переріс у сварку, під час якої останній обзивав її нецензурною лайкою, виганяв з будинку, та кричав на підвищених тонах, після чого вона викликала працівників поліції та повідомила про дану подію (арк.спр.5);
- пояснення ОСОБА_2 від 28 червня 2026 року, за змістом яких остання вказала, що близько 00 години 30 хвилин між батьками виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 обзивав нецензурними словами ОСОБА_3 , після чого остання викликала працівників поліції (арк.спр.6);
- терміновий заборонний припис серії АА №595111 від 28 червня 2026 року (арк.спр.7);
- форма оцінки ризиків домашнього насильства від 28 червня 2026 року (арк.спр.8-9)
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №417868 від 28 червня 2026 року (арк.спр.10);
- копія постанови Старосинявського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу (арк.спр.11-12).
Дані докази досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, при цьому виходжу з такого.
Диспозиція статті 173-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 01 січня 2020 року, який містить визначення домашнього насильства та перелік його видів (економічне, психологічне, фізичне, сексуальне).
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на правову норму (частину, статтю) бланкетного нормативного акту, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідно до диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до диспозиції частини другої статті 173-2 КУпАП правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 у присутності малолітньої дитини вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру. Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі діянь ОСОБА_1 вчинених безпосередньо стосовно дитини, як про це зазначено у частині другій статті 173-2 КУпАП.
По даному факту працівниками патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з описом тих же фактичних обставин, однієї події, часу, місця та суті об`єктивної сторони правопорушення, проте з потерпілою ОСОБА_3 .
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року було внесено зміни до статті 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було, і це призводитиме до подвійного притягнення особи до відповідальності за вчинення одного і того ж правопорушення.
Як слідує з матеріалів справи, малолітня дитина ОСОБА_2 є свідком конфлікту між батьками, так як безпосередні дії не були направлені на неї, що підтверджується копією протоколу серії ВАД №417868 від 28 червня 2026 року за обставинами якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_3 .
З огляду на викладене в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, застосовуючи закріплений в статті 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Оскільки стаття 4 Закону України «Про судовий збір» та стаття 40-1 КУпАП передбачають, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись статтями 7, 9, 22-23, 33-35, 40-1, 173-2, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області.
Суддя С.М. Гринчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua