Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №167/882/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/882/26

Номер провадження 3/167/315/26

П О С Т А Н О В А

09 липня 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинськох області Шептицька Н.В., вивчивши матеріали справи, що надійшли з ВПД №1 (м.Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

09.07.2026 року з ВПД №1 (м.Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №595460 від 28.05.2026 року, 28.05.2026 року о 15 год 35 хв в м.Рожище по вул.Калнишевського біля будинку №4 батько ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , а саме надав доступ до електросамокату та не слідкував за сином під час того, як він катався, внаслідок чого відбувся наїзд на іншого учасника дорожнього руху. В результаті чого другий учасник події – ОСОБА_3 , зазнав тілесних ушкоджень, чим порушив вимогу ст.12 Закону України «Про охорону дитинства». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно положень ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно ст.256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однак, наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення зазначеним вимогам не відповідає.

Суддя звертає увагу на те, що суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Основною й обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу правопорушення є вина. Принцип, відповідно до якого відповідальність можлива лише при наявності вини, сформульований у Конституції України.

Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ст.184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150, 180 СК України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», чи інших).

Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №595460 від 28.05.2026 року не зазначено, які саме дії, передбачені ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», були вчинені ОСОБА_1 умисно чи з необережності, що призвели до його ухилення від виконання батьківських обов`язків. При цьому зауважую, що ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» містить вісім частин і яку саме вимогу даної статті порушив ОСОБА_1 в протоколі не зазначено.

Поряд із цим в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано у відповідності до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, у чому полягає вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.184 КУпАП, відповідальність настає саме за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Натомість у протоколі не розкрито суть вчиненого правопорушення, зазначено загальне формулювання.

Тобто, суть правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, хоч формально і зазначено, проте фактично не відповідає тим правовим нормам, які в ньому зазначені, а саме диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно чинного КУпАП не передбачено, щоб суд самостійно змінював суть адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі та пред`явленого правопорушнику. Суддя не має можливості, при розгляді справи, кваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за іншою статтею або частиною статті КУпАП.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Вина особи має бути підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів, які кожен окремо та у взаємозв`язку між собою поза розумним сумнівом підтверджують обставини викладенні у протоколі, натомість враховуючи наведені вище обставини, відповідні докази, які б давали можливість встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП за обставин вказаних у протоколі, в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо його неповнолітньої дитини, а також матеріали справи не містять причинного зв`язку між даною подією та незабезпеченням батьком, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП умов, які виникають з його обов`язків.

Одночасно зауважую, що в протоколі не зазначено дати народження неповнолітнього ОСОБА_2 , а матеріали справи не містять інформації, зокрема свідоцтва про народження, що дало б можливість суду ідентифікувати ОСОБА_1 як батька неповнолітнього ОСОБА_2 .

Також, згідно ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до п. 15 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Однак, в порушення вищевказаних вимог закону та ст.256 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодних даних, які б характеризували особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Зазначені недоліки не дають можливості суду прийняти рішення у відповідності до вимог ст.245 КУпАП та надати об`єктивну оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При доопрацюванні необхідно врахувати вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, згідно якої не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено (п.п. 6, 7 розділу ІІ).

З врахуванням вищевикладеного, з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, доходжу висновку, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП необхідно повернути до ВПД №1 (м.Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області для належного оформлення.

При цьому звертаю увагу, що доопрацьований протокол про адміністративне правопорушення з додатками необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч.6 ст.38 КУпАП.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 278 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Повернути у Відділ поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області адміністративні матеріали, згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №595460 від 28.05.2026 року, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Рожищенського районного суду

Волинської області Шептицька Н.В.