Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №682/1179/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1179/26

Провадження № 3/682/274/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Зеленської В.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мірошнікової-Заглинської О.А., потерпілого неповнолітнього ОСОБА_2 , законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3 , психолога ОСОБА_4 , фіксування судового засідання здійснювала секретар судових засідань Козир О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженої, не працюючої, протягом року до адмінвідповідальності не притягувалася - ч. 2 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

23.04.2026 року близько 07 год 30 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображала словами нецензурної лайки, шарпала за одяг, чим завдала шкоду психічному здоров`ю неповнолітнього потерпілого.

ОСОБА_1 вину не визнала і пояснила, що вона має троє неповнолітніх дітей. З батьком дітей - ОСОБА_3 вона розлучена з 2017 року. Певний період часу діти проживали з батьком - ОСОБА_3 , оскільки вона була на заробітках за кордоном. Влітку 2024 року, повернувши з-за кордону, вона одружилася з іншим чоловіком - ОСОБА_5 та разом з ним проживає по АДРЕСА_1 . У березні 2026 р її неповнолітні діти: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які до цього проживали з батьком ОСОБА_3 , стали проживати з нею.Вона знала, що ОСОБА_6 зустрічається з дівчиною - ученицею 8 класу і ці стосунки їй не подобались, тому вона забороняла сину продовжувати відносини з цією дівчиною. 22 квітня 2026 р близько 18 год її неповнолітній син ОСОБА_6 пішов гуляти і довго не повертався. Тому близько 19.30 год вона почала телефонувати на мобільний сина ОСОБА_9 і наполягала, щоб він негайно прийшов додому. ОСОБА_6 повернувся додому близько 20:40 год. Вона зустріла сина на подвір`ї і між ними розпочався конфлікт. Вона вимагала у ОСОБА_9 віддати їй мобільний телефон, щоб перевірити його дзвінки та СМС повідомлення. ОСОБА_6 телефон не віддавав, вона знову вимагала віддати їй телефон і це продовжувалося протягом декількох хвилин. Натомість ОСОБА_6 зайшов у будинок і конфлікт продовжився в будинку. До них підійшов її чоловік ОСОБА_5 , намагався допомогти забрати мобільний телефон у ОСОБА_9 . В результаті ОСОБА_6 та ОСОБА_10 упали на диван, ОСОБА_10 стримував ОСОБА_11 , який поводив себе агресивно, розмахував ногами, наніс їй ногою удар по тілу. Щоб заспокоїти ОСОБА_11 , ОСОБА_10 вкусив його за живіт і, зрештою, забрав мобільний телефон, витягнувши його із задньої кишені штанів ОСОБА_9 . Вона з ОСОБА_10 вийшли на вулицю, щоб перевірити телефон ОСОБА_9 , а ОСОБА_6 в цей час в будинку вдарив рукою та розбив скло у дверях, поранивши собі руку. Коли вона зайшла в будинок, то побачила, що рука сина в крові. Вона намагалася накласти пов`язку ОСОБА_9 на руку, але він відмовився і пішов з дому до свого ОСОБА_12 , який проживає по сусідству. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що до будинку ОСОБА_13 під`їхали поліцейські. Вона підійшла до будинковолодіння ОСОБА_13 , щоб забрати сина, але ОСОБА_6 не погодився йти додому та залишився ночувати у ОСОБА_14 . Зранку 23.04.2026 р, близько 07 год вона пішла до ОСОБА_13 забрати сина. ОСОБА_6 погодився та пішов з нею додому. ОСОБА_15 вона намагалася з`ясувати, чому ОСОБА_6 такий невдячний, чому так себе поводить, у спілкуванні з ним використовувала нецензурну лайку, здушувала за шию. Але потім ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зібралися і вона повела їх до школи. По дорозі зустріли батька дітей - ОСОБА_3 , з яким стався конфлікт. Під час конфлікту вона пошкодила оглядові бокові дзеркала на автомобілі ОСОБА_3 , а ОСОБА_6 сів до батька в автомобіль і вони поїхали. З того часу ОСОБА_6 проживає з батьком. У неї часто виникають конфлікти з дітьми, так як вона обмежує їх користування гаджетами, перевіряє їх вміст, контролює переписку в телефонах, не пускає гуляти. Під час конфліктів з дітьми та з ОСОБА_16 , зокрема, вона використовує нецензурну лайку.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 у присутності законного представника ОСОБА_3 та психолога ОСОБА_4 пояснив, що 22.04.2026 р близько 18.00 год пішов у школу на тренування випускного вальсу, так як закінчував дев`ятий клас. О 19:45 год тренування закінчилося та він залишався поспілкуватися з однокласниками. Десь о 20.00 подзвонила мама - ОСОБА_1 . Він сказав матері, що зараз буде вдома, але вона продовжувала дзвонити і погрожувати. Він розумів, що вдома буде конфлікт, тому подзвонив до батька - ОСОБА_3 і близько 20.40 год прийшов додому. Мати зустріла його на подвір`ї біля хвіртки та попросила віддати їй мобільний телефон. Іраклі теж був на подвір`ї, звинувачував його у нецензурній формі в тому, що він проводить час з дівчатами. Він не віддавав телефон мамі, бо вважав, що це його особиста річ і вміст телефону - це його особиста справа. Але мати наполягала віддати телефон. Він зайшов у будинок, де ОСОБА_10 став його обшукувати щоб знайти і забрати телефон. Він чинив опір, тому разом з ОСОБА_10 впав на диван. Ікарлі його захватив за шию ззаду і не відпускав, а він намагався звільнитися та розмахував ногами, при цьому випадково вдарив ногою маму. Згодом ОСОБА_10 дістав з задньої кишені його штанів мобільний телефон та вийшов з мамою на подвір`я. В цей час він зі злості розбив рукою скло у міжкімнатних дверях. Весь цей час мати обзивала його нецензурними словами, ображала. Повернувшись в будинок, ОСОБА_10 кинув йому під ноги зламаний телефон. Він забрав телефон і пішов до свого ОСОБА_12 . ОСОБА_17 викликав поліцію. Він дав пояснення і залишився у ОСОБА_13 на ніч. Зранку 23.04.2026 р близько 07 год прийшла мама і змусила його йти додому. Коли він прийшов додому, мама стала обзивати його нецензурною лайкою, забрала з його кишені паспорт, змушувала збиратися в школу. Він погано почувався, тому не хотів іти до школи. Проте мама стала його шарпати за одяг, здушувала за шию та обзивала нецензурною лайкою, принижуючи його гідність. Тоді він зібрався і разом з сестрами ОСОБА_8 , ОСОБА_18 та з мамою пішов до школи. По дорозі зустріли батька - ОСОБА_3 . Мати стала конфліктувати з батьком, пошкодила на його автомобілі бокові дзеркала. Але він сів до батька в автомобіль і вони поїхали.

Законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3 показав, що з 2017 року розлучений з ОСОБА_1 , перебуває з нею в неприязних відносинах. У 2023 р ОСОБА_1 поїхала за кордон, повернулася у 2024 році. Протягом всього часу перебування ОСОБА_1 за межами України неповнолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 проживали разом з ним. Після повернення матері, влітку 2024 року діти пішли проживати до матері, але у вересні 2025 р ОСОБА_6 знову повернувся до нього, а у жовтні 2025 р ОСОБА_8 і ОСОБА_7 також повернулися до нього, бо не могли перебувати в умовах постійного конфлікту з матір`ю. У зв`язку з сімейними обставинами у березні 2026 р ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вимушені були повернутися до своєї матері ОСОБА_1 . 22 квітня 2026 р ОСОБА_19 йому повідомив, що між ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_16 виник конфлікт, ОСОБА_6 прийшов до нього і не бажає повертатися до матері. Він приїхав до ОСОБА_13 ; ОСОБА_6 розповів йому про обставини конфлікту. ОСОБА_17 викликав поліцію. Поліцейські відібрали у них пояснення і він поїхав додому, дозволивши ОСОБА_9 залишатися у ОСОБА_13 23.04.2026 р зранку ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_6 пішов додому. Знаючи, що ОСОБА_1 продовжить сваритися на ОСОБА_11 , він хотів забрати сина до себе. По дорозі зустрів ОСОБА_1 , яка вела ОСОБА_8 , ОСОБА_20 і ОСОБА_11 до школи. Він забрав ОСОБА_11 в машину і повіз до себе додому. ОСОБА_6 розповів, що зранку 23.04.2026 р мати обзивала його нецензурними словами, шарпала за одяг, забрала його паспорт, здушувала за шию, заставляла збиратися до школи. Конфлікти між дітьми та ОСОБА_1 відбуваються постійно, вона гнобить дітей, кричить на них, обзиває нецензурною лайкою. На теперішній час всі троє неповнолітніх дітей знову проживають з ним і не хочуть повертатися до матері.

Свідок ОСОБА_5 , який є громадянином Грузії та не володіє українською мовою, в присутності перекладача ОСОБА_21 показав, що з 2024 року проживає з ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . З літа 2024 р по жовтень 2025 року неповнолітні діти ОСОБА_1 : ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживали з ними. У жовтні 2025 р діти виявили бажання жити з батьком ОСОБА_3 . Але у березні 2026 р діти знову повернулися до них. ОСОБА_6 став зустрічатися з ученицею 8 класу. ОСОБА_1 була проти і забороняла ОСОБА_9 таку поведінку, перевіряла його телефон, щоб переконатися, чи продовжуються у нього стосунки з тою дівчиною. 22 квітня 2026 р ОСОБА_6 повернувся додому близько 20.40 год. ОСОБА_1 просила ОСОБА_11 віддати їй мобільний телефон, щоб подивитися його дзвінки та переписку. ОСОБА_6 телефон не віддавав, тому він виріши допомогти ОСОБА_22 і силою забрати у ОСОБА_9 телефон. Вони зайшли в будинок, він обхватив ОСОБА_11 за тулуб, щоб знайти телефон, але ОСОБА_6 впирався, двічі вдарив його. Він разом з ОСОБА_16 впали на диван. Він тримав ОСОБА_11 за руки, але ОСОБА_6 розмахував ногами і наніс удар ногою ОСОБА_1 . Тоді він вкусив ОСОБА_11 за живіт, що заспокоїти його, забрав у ОСОБА_9 мобільний телефон і разом з ОСОБА_22 вийшов на подвір`я. В цей час ОСОБА_6 рукою розбив скло у міжкімнатних дверях та поранив руку. Він з ОСОБА_23 повернулися в будинок, ОСОБА_24 намагалася накласти пов`язку на руку ОСОБА_9 , але ОСОБА_6 пішов з дому до сусіда ОСОБА_13 23 квітня 2026 р зранку він був на роботі і не бачив, що відбувалося між ОСОБА_22 та її неповнолітнім сином ОСОБА_16 .

Неповнолітні ОСОБА_25 та ОСОБА_3 в присутності психолога ОСОБА_26 пояснили, що з березня 2026 р вони разом з братом ОСОБА_16 проживали у матері - ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . ОСОБА_27 постійно їх контролює, перевіряє їх телефони, не пускає гуляти з друзями, вони живуть у постійному конфлікті. 22 квітня 2026 р ОСОБА_6 пізно повернувся додому. Мама намагалася забрати у ОСОБА_9 телефон, сварилася на нього. Потім ОСОБА_10 обхватив ОСОБА_11 руками та повалив на диван. ОСОБА_6 впирався, телефон не віддавав. Вони злякалися, просили ОСОБА_11 віддати телефон. Але ОСОБА_6 телефон не віддавав, між ним та ОСОБА_10 була шарпанина. Потім ОСОБА_10 забрав у ОСОБА_9 телефон та разом з мамою вийшов на вулицю. ОСОБА_6 був розлючений, тому вдарив рукою і розбив скло у міжкімнатних дверях. Коли в будинок повернулася мама і ОСОБА_10 , ОСОБА_6 пішов на вулицю і вдома не ночував. Наступного дня - 23.04.2026 рблизько 07 год ОСОБА_6 прийшов додому, мама заставляла його збиратися в школу, сварилася на нього, висловлювалася нецензурною лайкою. Поті вони всі зібралися і разом з мамою пішли в школу. Мама хотіла перевести їх в іншу школу. З наступного тижня їх таки перевели в іншу школу.

Свідок ОСОБА_19 показав, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 і чує та бачить, що між ОСОБА_22 та її неповнолітніми дітьми постійно відбуваються конфлікти, сварки. ОСОБА_22 та її чоловік ОСОБА_10 кричать на дітей, постійно мають претензії, що діти все не так роблять. ОСОБА_22 висловлюється в адресу дітей нецензурною лайкою, ображає їх. 23.04.2026 р близько 21.30 год до нього прибіг неповнолітній ОСОБА_28 зі слізьми на очах та сказав, що знову мати та ОСОБА_10 його ображали, силою забрали у нього мобільний телефон. У ОСОБА_9 була рана на руці. Він допоміг обробити рану, дав ОСОБА_9 свій одяг та кросівки і повідомив про подію батькові ОСОБА_29 та викликав поліцію. ОСОБА_3 одразу ж приїхав до нього, а також приїхали працівники поліції, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_3 дали пояснення про постійні конфлікти між ОСОБА_22 та дітьми, зокрема, з ОСОБА_16 . ОСОБА_1 теж приходила, але на подвір`я до нього не заходила, пояснень поліцейським не давала, висловлювала погрози в його сторону та в сторону його сина, обзивала їх нецензурною лайкою. Він спитав працівників поліції, чи може неповнолітній ОСОБА_6 залишитися у нього ночувати та , отримавши згоду, дозволив ОСОБА_9 заночувати. Зранку пішов на роботу, але дружина подзвонила і повідомила, що близько 07 год ОСОБА_1 забрала ОСОБА_11 додому. Він повідомив про це ОСОБА_3 , а в обідню пору, повернувшись з роботи, повідомив про подію в Службу захисту дітей м. Хмельницький на лінію 115 та поліцейських.

В ході розгляду справи досліджено також письмові докази та відеозаписи з бодікамер поліцейських, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 р серія ВБА №138543, в якому зафіксовані дата, час, місце та обставини вчинення адмінправопорушення;

- рапорт чергового ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про отримання 23 квітня 2026 о 14:34 повідомлення від ОСОБА_19 про те, що до нього звернувся сусід ОСОБА_2 віком 15 років, який проживає по АДРЕСА_1 та просив про допомогу, так як мати вчиняє домашнє насильство відносно нього;

- протокол прийняття заяви ОСОБА_3 про те, що 23.04.2026 близько 07 год 30 хв в ОСОБА_1 ображала словами нецензурної лайки, шарпала за верхній одяг та душила неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- письмові пояснення свідка ОСОБА_19 про те, що 23.04.2026 року близько 14 год 10 хв до його будинку прийшов похресник ОСОБА_2 , який повідомив, що не хоче йти додому, так як його мати - ОСОБА_1 ображала його, шарпала за одяг. Похресник боїться повертатися до будинку і дуже переляканий. Зі слів похресника це не перший випадок;

- письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 про те, що 23.04.2026 року близько 07 год 30 хв мати - ОСОБА_22 ображала його словами нецензурної лайки, шарпала за верхній одяг та погрожувала, після чого почала душити. Конфлікт виник тому, що він не хотів йти від свого хрещеного, бо боявся повернутися до будинку, де 22.04.2026 року у вечірній час його побив співмешканець матері;

- відеозапис з нагрудних технічних засобів поліцейських, які приїжджали за викликом ОСОБА_19 22.04.2026 р близько 22 год, а також 23.04.2026 р близько 14:34 год за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

З відеозаписів вбачається, що 22.04.2026 р близько 22 год неповнолітній ОСОБА_28 перебував у будинку ОСОБА_19 , пояснював, що мати - ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_30 застосовували до нього фізичне насилля, забрали насильно мобільний телефон і, побоюючись за себе, він втік до ОСОБА_19 .. Додому повертатися не хоче.

З відеозапису від 23.04.2026 р о 14.50 і далі вбачається, що поліцейські у форменому одязі на службовому автомобілі прибули за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , зайшли на подвір`я, але ОСОБА_1 попросила їх залишити належну їй територію. Поліцейські вийшли на вулицю. ОСОБА_1 також вийшла на вулицю та у присутності поліцейських обзивала нецензурною лайкою свого неповнолітнього сина ОСОБА_11 , який був присутній при цьому.

Відповідно до п. 3, п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Досліджені показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та разом з іншими письмовими доказами і відеозаписами події беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 вчиняє психологічне насильство щодо неповнолітніх дітей, зокрема, щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що включає словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення сина: постійний контроль у користуванні гаджетами, у проведенні дозвілля і такі дії супроводжуються систематичним психологічним тиском, що спричиняє емоційну невпевненість і завдає шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_9 .

ОСОБА_1 визнала в судовому засіданні і неодноразово у своїх поясненнях підтвердила, що 23.04.2026 р близько 07.30 год за місцем проживання в АДРЕСА_1 дійсно ображала словами нецензурної лайки свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шарпала його та здушувала з шию, так як вважає, що він невдячний син, не слухає її, не підкоряється її вимогам, а вона, як мати, має право наказувати йому, забирати телефон, контролювати його поведінку.

На підставі викладеного суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 173-2 КУпАП, так як 23.04.2026 р близько 07.30 год за місцем проживання в АДРЕСА_1 вона вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина.

Заперечення захисника на протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення є безпідставними, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП доведена в ході розгляду справи дослідженими доказами. Крім цього, навіть у запереченнях на протокол захисник вказує, що між мамою та сином періодично відбуваються конфлікти з приводу того, що мама не дозволяє сину бути самостійним в прийнятті рішень тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України " Про охорону дитинства" кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. Це право включає свободу розшукувати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, медіа, засобів зв`язку (комп`ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини. Їй забезпечується доступ до інформації та матеріалів з різних національних і міжнародних джерел, особливо тих, які сприяють здоровому фізичному і психічному розвитку, соціальному, духовному та моральному благополуччю.

Статтею 10 Закону України " Про охорону дитинства" визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

На підставі викладеного заперечення захисника слід відхилити.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Відповідно до ст 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

З форми оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, складеної поліцейським ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, вбачається, що рівень небезпеки середній.

Адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення.

Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адмінстягнення в межах санкції ч. 2 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Враховуючи характер дій ОСОБА_1 , обставини події, вважаю, що є підстави для направлення її для проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 33-35, 39-1, 40-1, 283, 284, 294, 307, 308, 173-2 ч.2 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на неї адмінстягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

(Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Славутська мтг/ 21081100 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): -37971775 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA658999980313000106000022745 Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп. (Отримувач коштів для сплати удового збору: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 , банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Направити ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його законним представником та представником.

Суддя Зеленська В. І.