Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №161/11358/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11358/26

Провадження № 3/161/2980/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання – Остимчук О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

27.05.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД 727481 від 21.05.2026 за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

За змістом складеного протоколу серії ВАД 727481 від 21.05.2026 про адміністративне правопорушення вбачається, що 21.05.2026 року о 15 год. 20 хв. у м. Луцьк, вулиця Карпенка - Карого у приміщенні Варшавського ринку, контейнер № 953 громадянин ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме виражався нецензурною лайкою в бік громадянки ОСОБА_2 , шарпав за одяг, образливо чіплявся, штовхав.

Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що ОСОБА_2 у м. Луцьк, вулиця Карпенка - Карого у приміщенні Варшавського ринку надала прихисток собаці, а саме давала їсти. 21.05.2026 року собака знову прийшла до ОСОБА_2 , та кинулась на ОСОБА_1 , на що останній попросив у ОСОБА_2 забрати собаку. Однак, ОСОБА_2 відмовилась забирати собаку, мотивуючи це тим, що вона не є власником цієї собаки, а це бродячий пес. Після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, яка переросла в конфліктну ситуацію. Зазначив, що він щиро розкаявся у вчиненому та на сьогоднішній день вони з ОСОБА_2 примирились. Просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того подав до суду відповідну заву.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила той факт, що 21.05.2026 року між нею та ОСОБА_1 стався конфлікт на підґрунті бродячої собаки, яка час від часу при ходить на ринок, зазначила, що станом на сьогодні вони з ОСОБА_1 примирились, конфлікт вичерпаний, претензій до ОСОБА_1 вона не має. Отже, просила не притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, про що також надала письмову заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доцільність закриття провадження у даній справі, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 727481 від 21.05.2026, що безпосередньо у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення дрібного хуліганства, а саме, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік громадянки ОСОБА_2 , шарпав за одяг, образливо чіплявся, штовхав.

Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були надані безпосередньо в судовому засіданні, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до диспозиціїст.173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов`язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка.

Сам же ОСОБА_1 пояснив, що конфлікт був словесним, оскільки він хвилювався за власне здоров`я, з огляду на поведінку бродячого собаки.

Встановлені обставини справи, не свідчать про наявність образливого чіпляння у розумінні ст. 173 КУпАП, оскільки, словесна суперечка сама по собі може розцінюватися як елемент конфлікту чи прояв неприязних відносин між сторонами, але не є автоматично виявом хуліганських дій, спрямованих на порушення громадського порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що в поведінці ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на вчинення хуліганських дій, оскільки в матеріалах справи немає доказів, що ОСОБА_1 свідомо прагнув образити потерпілу, спровокувати конфлікт публічно чи умисно порушити громадський порядок. Натомість, з пояснень сторін випливає, що конфлікт був зумовлений перебуванням бродячого собаки у приміщенні Варшавського ринку.

Лише зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД 727481 від 21.05.2026 за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 обставин вчинення правопорушення, як вважає суд, не є достатніми, переконливими та беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Окрім цього, суд враховує той факт, що потерпіла ОСОБА_2 безпосередньо в судовому засіданні, та в поданій до суду письмовій заяві просила не притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вони з ОСОБА_1 примирились, конфлікт вичерпаний, претензій до ОСОБА_1 не має.

Отже, наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, як про те вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, ст.284 КУпАП, на підставі ст. 173 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова