Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №671/298/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/298/26

Провадження № 2/671/489/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 р. м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючий суддя Никифоров Є. О.

секретар судового засідання Козак Г. А.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

На обґрунтування позову зазначила, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2015 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Незважаючи на наявність судового рішення та відкритого виконавчого провадження, відповідач належним чином свого обов`язку щодо сплати аліментів не виконував, у зв`язку з чим утворилася значна заборгованість.

Позивач зазначає, що відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 19 лютого 2026 року заборгованість зі сплати аліментів становила 135 423 грн., при цьому відповідачем зазначений розрахунок не оскаржувався. Вказує, що заборгованість виникла з вини відповідача, відомості про наявність поважних причин несплати аліментів позивачу не відомі а відповідач, за її інформацією, працює за кордоном, що не звільняє його від обов`язку виконувати рішення суду.

Позивач також вказує, що станом на 27 лютого 2026 року відповідачем повністю погашено заборгованість зі сплати аліментів, однак це не позбавляє її права на стягнення неустойки за період прострочення виконання аліментного обов`язку. За її розрахунком, за період з 16 серпня 2015 року по 01 лютого 2026 року розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів становить 188 714,42 грн., яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач позов не визнав та просив задовольнити його частково. У поданому представником відповідача відзиві на обґрунтування заперечень проти позову зазначено, що позивачкою здійснено суперечливий та арифметично необґрунтований розрахунок пені, який не дає можливості встановити порядок її обчислення та підстави визначення заявленої до стягнення суми 188714,42 грн.

Також вказував, що після подання позову ним у лютому 2026 року було повністю погашено заборгованість зі сплати аліментів, яка існувала станом на 01.01.2026, а також здійснено оплату аліментів наперед, у зв`язку з чим станом на 27.02.2026 заборгованість була відсутня, а існувала переплата. На думку відповідача, за таких обставин нарахування позивачкою пені за лютий 2026 року є безпідставним.

Крім того, відповідач зазначив, що ним на виконання постанови державного виконавця було сплачено штраф у розмірі 67 712,00 грн, передбачений ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», який перераховано стягувачу, у зв`язку з чим загальна сума коштів, отриманих позивачкою у лютому 2026 року, становила 241782,00 грн.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду щодо порядку зарахування часткових платежів у рахунок погашення найдавнішої заборгованості та порядку обчислення пені за прострочення сплати аліментів, відповідач зазначив, що здійснив власний розрахунок пені за період з липня 2023 року по лютий 2026 року, відповідно до якого її розмір становить 129726,65 грн. При цьому відповідач вказував, що при визначенні розміру пені слід враховувати послідовність погашення заборгованості за попередні періоди, оскільки здійснені ним протягом спірного періоду платежі були спрямовані насамперед на погашення раніше утвореної заборгованості.

Відповідно до позиції відповідача, з урахуванням штрафу, стягнутого з нього державним виконавцем на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», сума пені, що підлягає стягненню становить 62 014,65 грн (129 726,65 – 67 712,00=62 014,65).

Разом із тим відповідач просив суд, у разі встановлення підстав для стягнення пені, скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 196 СК України, та зменшити її розмір на 50%, тобто до 31007,33 грн.

На обґрунтування цього клопотання зазначав, що на даний час він дійсно перебуває у Польщі, де періодично при наявності роботи працює, заробляючи собі на прожиття, оплату житла, комунальних послуг і побутових витрат. При цьому я, крім участі в утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач має та виконує обов`язок щодо утримання також малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом з дитинства та його матері ОСОБА_6 , яка не має джерел доходу, оскільки доглядає за сином – інвалідом. Єдиним джерелом їх доходу є соціальна допомога.

Крім цього, відповідач зазначає, що він постійно допомагає своїй матері – пенсіонерці ОСОБА_7 , 1948 року народження, єдиним джерелом доходу якої є незначна за розміром пенсія, що підтверджується доданою довідкою пенсійного органу.

Просить врахувати, що ним додатково, крім погашення заборгованості, сплачені аліменти на утримання сина ОСОБА_4 на майбутні періоди – з лютого по липень 2026 в сумі 38646,00 грн.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали. Після надання пояснень у судовому засіданні подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача.

Судом встановлено, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 березня 2015 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а. с. 3).

У зв`язку з реєстрацією 22.06.2016 року шлюбу з ОСОБА_9 ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_10 (а. с. 11).

На виконання рішення Волочиським районним судом Хмельницької області 05 березня 2015 року видано виконавчий лист (а. с. 5), який перебуває на виконанні Волочиського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Відповідно до розрахунку державного виконавця від 18.02.2026 за вказаним виконавчим листом за період з серпня 2015 року по січень 2026 року відповідач допустив заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становив 135 423,96 грн (а.с. 6-9).

Відповідно до розрахунку державного виконавця від 27.02.2026 за вказаним виконавчим листом за період з серпня 2015 року по січень 2026 року відповідач допустив заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становив 135 133,50 грн (а.с. 33-34). Із зазначеного розрахунку вбачається, що у лютому 2026 року відповідачем повністю погашено заборгованість зі сплати аліментів у зв`язку з чим заборгованість станом на 27.02.2026 року відсутня. Сплата відповідачем заборгованості підтверджується також квитанцією про переказ готівки від 23.02.2026 (а. с. 74).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи виключно за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими - ті, що отримані у встановленому законом порядку, а достатніми - докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність відповідних обставин.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, безпосередньому та об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 181 СК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (частина перша статті 196 СК України).

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (частина третя статті 196 СК України).

Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів (див, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 206/4992/21 (провадження № 61-12735сво23)).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2025 року у справі № 932/541/23 (провадження № 61-185св25) зазначив: «Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».

Подібні висновки містяться у і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).

Оцінивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними доказами, що відповідачем допущено прострочення сплати аліментів за період з серпня 2015 року по січень 2026 року, у зв`язку з чим в указаний період виникла заборгованість у сукупному розмірі 135 133,50 грн. У лютому 2026 року відповідач погасив цю заборгованість у повному обсязі.

Оскільки заборгованість за аліментами виникла з вини відповідача ОСОБА_3 , оскільки відповідач не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання аліментного обов`язку, а подані ним докази лише підтверджують його майновий стан, але не свідчать про відсутність вини, позивач має право на отримання неустойки (пені), разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості 188714,42 грн є необґрунтованою.

Позивачем додано до позовної заяви розрахунок на суму 188 714,42 грн (а. с. 36-37). Початок розрахунку – липень 2023 року, кінець розрахунку – лютий 2026 року, при цьому, у графі «Всього» цього розрахунку вказано 188 714,42 грн, однак, жодним чином не обґрунтовано яким чином позивач визначив цю суму, не зазначено її складові. Натомість, у графі «Разом» цього ж розрахунку вказано 125 984,42 грн, що є сумою пені, визначеної окремо за кожен місяць. Отже, у цій частині розрахунок є суперечливим та необґрунтованим.

Під час розгляду справи позивач та її представник не пояснили причини розбіжності між сумами, зазначеними у графах «Разом» і «Всього» розрахунку на суму 62 730 ,00 грн (188714,42-125984,42=62 730). У розрахунку (а. с. 36-37) не наведено відомості про розмір пені за період з 16 серпня 2015 року по червень 2023 року з урахуванням кількості днів прострочення, суми заборгованості за кожен місяць, проведених оплат, водночас, позивач наполягає на стягненні пені саме за період з 16 серпня 2015 року по лютий 2026 року.

На пропозицію суду надати пояснення щодо суми 188 714,42 грн позивачем надано лише розрахунок пені за період з листопада 2018 року по листопад 2021 року згідно якого сума пені становить 81848,61 грн, однак, цей розрахунок не охоплює всього періоду заборгованості та не пояснює суми заявлених позовних вимог 188 714,42 грн.

Отже, в основу рішення суд покладає розрахунок позивача за липень 2023 року – лютий 2026 року (а. с. 36-37) з яким погоджується частково.

Так, у розрахунку позивача (а. с. 36-37) зазначена неправильна кількість днів прострочення. Наприклад, позивач зазначає, що кількість днів прострочення у липні становить 605 днів, водночас, з 01.08.2023 по 22.02.2026 (день виконання зобов`язання у розрахунок не включається) пройшло 936 днів. Подібна помилка міститься у визначенні позивачем кількості днів прострочення за кожен місяць з липня 2023 по лютий 2026 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2025 року у справі № 932/541/23 (провадження № 61-185св25), враховуючи, що повне погашення заборгованості відбулося 23.02.2026 року, розрахунок пені буде таким:

за липень 2023 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 936 (з 01.08.2023 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 30403,62 грн, однак з урахуванням обмеження, встановленого частиною першою статті 196 СК України, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за серпень 2023 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 905 (з 01.09.2023 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 29396,65 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за вересень 2023 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 875 (з 01.10.2023 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 28422,19 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за жовтень 2023 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 844 (з 01.11.2023 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 27415,23 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за листопад 2023 року: сума аліментів 3944,90 грн, кількість днів прострочення - 814 (з 01.12.2023 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 32111,49 грн, до стягнення підлягає 3944,90 грн;

за грудень 2023 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 783 (з 01.01.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 25433,79 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за січень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 752 (з 01.02.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 24426,84 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за лютий 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 723 (з 01.03.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 23484,85 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за березень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 692 (з 01.04.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 22477,89 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за квітень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 662 (з 01.05.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 21503,42 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за травень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 631 (з 01.06.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 20496,46 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за червень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 601 (з 01.07.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 19521,98 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за липень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 570 (з 01.08.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 18515,03 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за серпень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 539 (з 01.09.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 17508,07 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за вересень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 509 (з 01.10.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 16533,59 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за жовтень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 478 (з 01.11.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 15526,64 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за листопад 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 448 (з 01.12.2024 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 14552,16 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за грудень 2024 року: сума аліментів 3248,25 грн, кількість днів прострочення - 417 (з 01.01.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 13545,20 грн, до стягнення підлягає 3248,25 грн;

за січень 2025 року: сума аліментів 4675,00 грн, кількість днів прострочення - 386 (з 01.02.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 18045,50 грн, до стягнення підлягає 4675,00 грн;

за лютий 2025 року: сума аліментів 4753,00 грн, кількість днів прострочення - 358 (з 01.03.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 17011,74 грн, до стягнення підлягає 4753,00 грн;

за березень 2025 року: сума аліментів 5147,00 грн, кількість днів прострочення - 327 (з 01.04.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 16830,69 грн, до стягнення підлягає 5147,00 грн;

за квітень 2025 року: сума аліментів 5002,25 грн, кількість днів прострочення - 297 (з 01.05.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 14856,68 грн, до стягнення підлягає 5002,25 грн;

за травень 2025 року: сума аліментів 5353,75 грн, кількість днів прострочення - 266 (з 01.06.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 14240,98 грн, до стягнення підлягає 5353,75 грн;

за червень 2025 року: сума аліментів 5401,75 грн, кількість днів прострочення - 236 (з 01.07.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 12748,13 грн, до стягнення підлягає 5401,75 грн;

за липень 2025 року: сума аліментів 5389,50 грн, кількість днів прострочення - 205 (з 01.08.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 11048,48 грн, до стягнення підлягає 5389,50 грн;

за серпень 2025 року: сума аліментів 5345,75 грн, кількість днів прострочення - 174 (з 01.09.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 9301,61 грн, до стягнення підлягає 5345,75 грн;

за вересень 2025 року: сума аліментів 5490,50 грн, кількість днів прострочення - 144 (з 01.10.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 7906,32 грн, до стягнення підлягає 5490,50 грн;

за жовтень 2025 року: сума аліментів 5531,75 грн, кількість днів прострочення - 113 (з 01.11.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 6250,88 грн, до стягнення підлягає 5531,75 грн;

за листопад 2025 року: сума аліментів 5589,25 грн, кількість днів прострочення - 83 (з 01.12.2025 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 4639,08 грн, однак, оскільки він не перевищує суму місячної заборгованості, до стягнення підлягає 4639,08 грн;

за грудень 2025 року: сума аліментів 6441,00 грн, кількість днів прострочення - 52 (з 01.01.2026 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 3349,32 грн, що не перевищує суму місячної заборгованості, тому саме ця сума підлягає стягненню;

за січень 2026 року: сума аліментів 6441,00 грн, кількість днів прострочення - 21 (з 01.02.2026 по 22.02.2026), розрахований розмір пені - 1352,61 грн, що не перевищує суму місячної заборгованості, тому саме ця сума підлягає стягненню.

Загальний розмір пені, визначений судом із урахуванням положень частини першої статті 196 СК України та правових висновків Верховного Суду, становитиме 120 596,41 грн.

При цьому суд виходить із того, що платежі, які надійшли за 01.07.2023 року по 01.02.2026 року на суму 66 944,9 погашали заборгованість за попередній період, що станом на 01.07.2023 року складала 75321,75 грн, а тому не вплинули на визначання пені за цей період.

Щодо включення до розрахунку позивача пені за лютий 2026 року у розмірі 1545,84 грн (за 24 дні), то пеня у цьому місяці нарахуванню не підлягає, оскільки саме у цьому місяці заборгованість погашено у повному обсязі, водночас, строк сплати аліментів за лютий 2026 року ще не настав.

Судом також встановлено, що постановою державного виконавця від 19.02.2026 року на ОСОБА_3 було накладено штраф у зв`язку з наявністю заборгованості за аліментами, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, у розмірі 50% від суми заборгованості, що складає 67 711,98 грн (а. с. 101), який відповідачем сплачено у повному обсязі 23.02.2026 року, що підтверджується квитанцією про переказ готівки (а. с. 73).

Відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 196 СК України, у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки сума заборгованості зі сплати аліментів, у зв`язку з наявністю якої постановою державного виконавця до відповідача застосовано штраф, передбачений частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», становила 135 423,96 грн, а розмір застосованого штрафу склав 67 711,98 грн, максимальний розмір пені відповідно до абзацу другого частини першої статті 196 СК України не може перевищувати різницю між зазначеними сумами, тобто 67 711,98 грн (135 423,96 грн – 67 711,98 грн = 67 711,98 грн).

Разом із тим, за проведеним судом розрахунком, здійсненим відповідно до положень частини першої статті 196 СК України та правових висновків Верховного Суду, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 120 596,41 грн. Оскільки зазначена сума перевищує максимальний розмір пені, визначений абзацом другим частини першої статті 196 СК України, який у даному випадку становить 67 711,98 грн, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково. Враховуючи встановлене законом обмеження, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 67 711,98 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення розміру неустойки, суд враховує положення частини другої статті 196 СК України, відповідно до яких розмір пені може бути зменшений з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. При цьому суд виходить із необхідності забезпечення балансу між інтересами дитини на належне утримання та принципами справедливості, розумності і пропорційності цивільно-правової відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність на території Республіки Польща як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з реєстру суб`єктів господарської діяльності (а.с. 14-16), та не надав доказів відсутності доходів або припинення такої діяльності, що не дає підстав вважати його майновий стан незадовільним. Разом із тим, суд бере до уваги, що відповідач утримує малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 76), який є інвалідом з дитинства (а. с. 77), у зв`язку з чим несе додаткові витрати на його утримання та лікування, а розмір державної соціальної допомоги, що становить 2881,60 грн (а. с. 78), не забезпечує повного покриття таких потреб. Крім того, відповідач є ветераном війни – учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (а. с. 95) та протягом 2024–2026 років проходив тривале лікування, у тому числі оперативні втручання та реабілітацію (а. с. 123 – 129), що об`єктивно впливало на його матеріальне становище.

Сукупність наведених обставин суд визнає такими, що мають істотне значення для вирішення питання про розмір відповідальності відповідача. Водночас вони не свідчать про відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і не є підставою для звільнення від сплати пені. З огляду на викладене, керуючись частиною другою статті 196 СК України, суд вважає за можливе зменшити визначений до стягнення розмір пені на 50 відсотків, тобто з 67 711,98 грн до 33 855,99 грн, що, на переконання суду, відповідатиме засадам справедливості, розумності та співмірності відповідальності наслідкам допущеного порушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. За проведеним судом розрахунком її розмір становить 120 596,41 грн, однак відповідно до абзацу другого частини першої статті 196 СК України максимальний розмір пені у цій справі не може перевищувати 67 711,98 грн, оскільки до відповідача застосовано штраф, передбачений частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Разом із тим, врахувавши матеріальний та сімейний стан відповідача, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини з інвалідністю, проходження тривалого лікування, статус учасника бойових дій та керуючись частиною другою статті 196 СК України, суд вважає за необхідне зменшити визначений до стягнення розмір пені на 50 відсотків. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 33 855 грн 99 коп.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 33 855 грн 99 коп., а в решті позову слід відмовити.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати розподіляються залежно від результатів вирішення спору.

Позивач відповідно до закону звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, а тому судовий збір при поданні позову не сплачувався. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, у розмірі 338 грн 56 коп., враховуючи, що задоволено вимоги на суму 33 855,99 грн із заявлених 188 714,42 грн, тобто частка задоволених позовних вимог становить 17,94 %, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано належні та допустимі докази, відповідно до яких розмір таких витрат становить 5 000 грн (а. с.164 – 168).

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що задоволено вимоги на суму 33 855,99 грн із заявлених 188 714,42 грн, частка задоволених позовних вимог становить 17,94 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 897 грн (5 000 грн ? 17,94 % = 896,98 грн, округлено до 897 грн).

Керуючись статтями 181, 196 СК України, статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 33 855 (тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 99 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 897 (вісімсот дев`яносто сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 338 (триста тридцять вісім) гривень 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Є. О. Никифоров