Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №607/4575/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2026 Справа №607/4575/26 Провадження №2/607/3661/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Грицай К.М., за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором № 1399-5283 від 24.05.2024 у розмірі 6 685,80 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 685,80 гривень.

Позов мотивовано тим, що 24.05.2024 сторони уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1399-5283 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 400,00 грн, строк кредитування 365 днів із датою повернення кредиту 23.05.2025, базовим періодом сплати процентів 30 календарних днів, сплатою комісії за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; процентами за користування кредитом протягом базового періоду: знижена % ставка - 1,45 % в день; стандартна % ставка - 1,45 % в день 1680 грн.

Через неналежне виконання своїх зобов`язань за договором станом на 13.01.2026 утворилась загальна заборгованість на суму 10 577,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становила 2 000,00 грн та за процентами - 8 577,00 грн.

Крім того, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосувати до позичальника програму лояльності для споживачів, а саме часткового списання заборгованості позичальникові за нарахованими процентами у загальній сумі 3 891,20 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 685,80 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, який був прийнятий судом. Згідно з відзивом він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що договір не відповідає вимогам закону, оскільки позивач відкрив кредитну лінію відповідачу на умовах договору з порушенням його пунктів, а саме: виявлено невідповідність розміру суми кредиту, вказаної у договорі (яка становить 1400,00 гривень), та фактично отриманої суми. Відповідач отримав на вказану в «Особистому кабінеті» платіжну картку № НОМЕР_1 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від позивача, який відповідно до п. 9.12 даного договору використовував одне із зазначених альфа-імен, а саме «CreditKasa», суму 1397,00 гривень, що не відповідає умовам договору та є прямим порушенням його пунктів.

В описі до позовної заяви, а саме в п. 5, позивач вживає поняття «роздруківка додаткової угоди № 1», при цьому не надаючи підтверджень або доказів про переказ (зарахування) даних грошових коштів (через платіжні системи чи інші методи платежів) на рахунок відповідача. До документів позовної заяви додано лише квитанцію про перерахування коштів за договором № 1399-5283 через платіжну систему «LIQPAY» в сумі 1400,00 гривень, що не відповідає умовам даного договору (про що було вищезазначено), та довідку про перерахування суми кредиту № 1399-5283 від 24.05.2024, яка сформована самим позивачем, що є зацікавленою особою у даній справі. Під час ознайомлення з розрахунком заборгованості, виконаним позивачем, встановлено, що відсотки по кредитній лінії нараховувалися поза межами строку кредитування, який згідно з договором № 1399-5283 від 24.05.2024 (вказаного в позовній заяві) складає 365 днів. Остання дата нарахування відсоткової ставки вказана у зазначеному вище розрахунку - 16.07.2025. Опираючись на строк дії кредитного договору та дату його закінчення, нарахування даних відсотків з боку позивача повністю ігнорує правову позицію, викладену в статтях 599, 1048-1050 Цивільного кодексу України та постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Також відповідач просить врахувати той факт, що ним було внесено чотири платежі за цим договором на рахунок позивача, які сумарно становлять 3314,20 гривень, про що зазначено у розрахунку заборгованості, наданому позивачем у додатку до позову. Виходячи з вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав поданий ним відзив та вказав, що він не заперечує проти отримання кредитних коштів від позивача. Для отримання кредиту він виконав необхідні дії, вказані на сайті http://creditkasa.com.ua, і підписав договір електронним ідентифікатором. Проте позивач не виконав договірні зобов`язання: не надав йому договір в оригіналі, а примірник договору не був надісланий на його електронну пошту. Також відповідач вказав, що нарахування процентів не відповідає вимогам закону, і просить відмовити у задоволенні позову. Інших заяв та клопотань суду не заявив.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013, виданим Національним банком України.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 24.05.2024 в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1399-5283.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що сторони узгодили таке: Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) Позичальнику підписаний Договір в Особистий кабінет Позичальника та на його електронну адресу.

Відповідно до умов договору відповідач 24.05.2024 отримав кредит у розмірі 1400,00 грн, строк кредитування - 365 днів, дата повернення кредиту - 23.05.2025, перший базовий період сплати відсотків - 30 календарних днів, останній календарний день першого базового періоду - 22.06.2024, стандартна денна процентна ставка становить 1,45% (п. 2.3., 4.1., 4.2., 4.8., 4.10., 4.13., 4.16., 5.3.1. договору).

Порядок та умови надання кредиту, сплати процентів та комісії за видачу кредиту визначені п.п. 4.1. - 4.20. договору. Згідно з п. 4.10. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за такою ставкою: стандартна процентна ставка - 1,45 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за винятком строку використання права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Знижена процентна ставка - 1,45% (п. 10.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде нарахована) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.13 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному в правилах.

У договорі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», передбачені істотні умови, встановлені в таких пунктах: 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 4.7., 4.15., 10.1); 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит (4.14., 4.15., 4.16., 4.17., 4.19.); 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості (п. 12.9.).

Позичальник ОСОБА_1 підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора С9929 24.05.2024, який був направлений на електронну адресу відповідача baranovski1994@gmail.com.

Крім цього, відповідно до п. 12.1., цей договір та Правила складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що уважно ознайомився з Правилами відкриття кредитної лінії на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір і бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови; Додаток 3 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (Графік платежів за договором) були також підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Крім того, 17.07.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору, згідно з п.п. 2.1., 2.5., 3., 4. умов якої позичальнику надано 600,00 грн додаткових грошових коштів, сума кредиту становить 2000,00 грн, кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди - 365 календарних днів, денна процентна ставка - 1,508 %. Дана Додаткова угода підписана позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А0137.

З квитанцій про виплату вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay здійснив видачу відповідачу коштів за кредитним договором № 1399-5283 від 24.05.2024 на платіжну картку 516875*23 в сумі 1400,00 грн 24.05.2024 та в сумі 600,00 грн 17.07.2024.

Зі складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1399-5283 від 24.05.2024 вбачається, що станом на 31.01.2026 заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 2000,00 грн та за процентами - 8577,00 грн, сума платежів - 3314,00 грн.

Розглянувши справу, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи з принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно покладається тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 24.05.2024 в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1399-5283, та 17.07.2024 - додаткову угоду до договору, загальна сума кредиту - 2000,00 грн. Даний кредитний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, і факт перерахунку коштів в сумі 2000,00 грн підтверджується доказами, які досліджені судом, та не заперечувався відповідачем.

Суд відкидає заперечення відповідача про те, що він не обізнаний зі змістом договору та не отримував примірник договору на вказану ним у договорі адресу електронної пошти, оскільки підписаними відповідачем умовами договору передбачено, що кредитодавець надсилає (повторно надсилає) позичальнику підписаний договір у особистій кабінет позичальника та на його електронну адресу, а відповідачем на спростування доводів позивача та встановлених судом обставин жодних доказів не подано та не заявлялись клопотання про витребування таких доказів.

Крім того, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Таким чином, доданий до позову договір є належним та допустимим доказом на підтвердження правовідносин між сторонами у справі.

Також суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що ним отримано фактично на картку суму кредиту 1397,00 грн, а не 2000,00 грн, оскільки з доданої до матеріалів справи відповідачем довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 19.03.2026 про рух коштів по картці ОСОБА_1 випливає, що платником було виплачено 1400,00 грн та утримано комісію банку 7,00 грн. Проте відповідач не довів, що утримання комісії АТ КБ «ПриватБанк» було передбачено умовами договору між сторонами у даному спорі.

Суд встановив, що укладений між сторонами вищенаведений договір містить чіткі умови, визначені у відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» щодо строку, на який надається кредит, тому суд вважає покликання відповідача у відзиві щодо недотримання позивачем умов договору під час нарахування процентів за період 365 днів до 16.07.2025 такими, що спростовані дослідженими судом доказами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання виконав не в повному обсязі, сплатив суму боргу 3314,00 грн, однак, у передбачений в договорі строк грошові кошти в усю суму кредиту - 2000,00 грн не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Поряд з тим, суд зазначає, що вимоги про стягнення нарахованих позивачем процентів в сумі 4685,80 грн підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 24.05.2024 року по 16.07.2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна процентна ставка має становити не більше 2,5%, з 23.04.2024 року - не більше 1,5%, з 21.08.2024 року - не більше 1%.

Починаючи з 24.05.2024 року денна ставка має становити не більше 1,5%, тому за період з 24.05.2024 року по 16.07.2024 розмір процентів, виходячи із суми кредиту 1400,00 грн, становить 1096,20 грн (54 дні х 1,45%); за період з 17.07.2024 до 20.08.2024 року розмір процентів, виходячи із суми кредиту 2000,00 грн, становить 1015,00 грн (35 днів х 1,45%); за період з 21.08.2024 по 16.07.2025 року розмір процентів становить 6600,00 грн (330 днів х 1%).

Всього заборгованість відповідача по процентах становить 8711,20 грн (1096,20 грн + 1015,00 грн + 6600,00 грн). З урахуванням сплаченої суми 3314,20 грн (879,90 грн + 890,30 грн + 1044 грн + 500,00 грн) сума заборгованості становить 5397,00 грн.

Таким чином, суд погоджується із запереченнями відповідача про те, що позивачем були нараховані проценти за користування кредитом з порушеннями вимог Закону України «Про споживче кредитування», та вважає лише частково обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості за нарахованими відсотками.

Позаяк кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 3891,20 грн, залишок нарахованих та не сплачених відповідачем процентів становить 1505,80 грн, суму яких належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про безпідставність нарахування позивачем процентів, оскільки суд встановив, що позичальник був ознайомлений із умовами про дату повернення кредиту згідно додаткової угоди до 16.07.2025 та розміром денної процентної ставки 1,45%, підписавши договір та додаткову угоду за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі встановлених судом обставин, суд дійшов переконання, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 3505,80 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000,00 грн та за відсотками - 1505,80 грн, які нараховані в межах строку кредитування.

Понесені позивачем судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, в силу статті 141 ЦПК України належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог в сумі 1396,07 грн (2662,40 х 3505,80 / 6685,80).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 274, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 4007 (чотири тисячі сім) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 1399-5283 від 24.05.2024 та 1595 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 66 коп. понесених витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: Україна, 01133, місто Київ, бульв. Лесі Українки, будинок 26 , офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя К. М. Грицай